WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Історія походження драми та її розвиток у творчості Есхіла, Софокла, Евріпіда - Курсова робота

Історія походження драми та її розвиток у творчості Есхіла, Софокла, Евріпіда - Курсова робота

спектаклі дорівнювала виконанню громадських обов'язків. Гроші на квитки роздавала держава.
Проблеми, які виносили назагальний суд грецькі драматурги, стосувались усієї громади. Театр був школою соціального виховання. З усіх видів мистецтва і літературних жанрів, поширених за полісного періоду, найвідомішим стає драматична поезія: трагедія та комедія.
Горді слова Прометея : "Свого нещастя на негідне рабство я не проміняю", - з трагедії Есхіла " Прометей закутий " характеризують і іх автора, і його епоху. Ці слова - формула поведінки незалежної і сильної духом особистості, тому вони мають виключне значення для розуміння громадянського кредо Есхіла - "володаря думок Еллади", поборника розуму і свободи.
Есхіл
Есхіл - перший грецький драматичний поет, який здобув світове визнання. Есхіла (525-456 р.р. до н.е.) називають "батьком трагедії". Жив він у Греції за доби створення Афінської держави та встановлення афінської рабовласницької демократії. Це був героїчний час греко-перських війн, у яких нова Греція брала гору над старим деспотичним Сходом. Перемоги у битвах під Марафоном (490 р. до н.е.), біля Саламіна (480 р. до н. е .) та під Платеями (479 р до н . е .), учасником і свідком яких був Есхіл, назавжди лишилися в його пам'яті символом патріотизму і єдності греків у боротьбі за незалежність.
Сам поет завжди ставив свої військово-громадянські заслуги вище від поетичних. В епоху, коли він жив, були закладені підвалини філософії, моралі й релігійного світогляду, що мало неабияке значення для подальшого історичного розвитку народів Сходу й Заходу. Його перу належать двадцять сатиричних драм і сімдесят трагедій, з яких до нас дійшло тільки сім.
Світ, створений драматургом у його трагедіях, - це світ цілісних і шляхетних, сміливих і діяльних натур. Герої Есхіла сперечаються навіть з богами, не схиляючи голови і перед всемогутнім Зевсом. Естетичне кредо автора відображає філософію гармонії людини і природи, утвердження людської гідності і моральних засобів її обстоювання. Недаремно він був сучасником Конфуція і Будди, вчення яких справили певний вплив і на філософію еллінів.
Есхіл першим показав на сцені театру драму людського буття. За свідченням Арістотеля, Есхіл уперше ввів до сценічної дії другого актора; це означало скорочення партії хору і розширення діалогу. Він застосував у своїх трагедіях прийом зіставлення протилежних характерів, який пізніше наслідували його послідовники. Есхілові приписують введення розкішних костюмів для акторів, масок, котурнів та іншої сценічної атрибутики. Одним із перших він почав також використовувати технічні пристрої. Поява на сцені тіней померлих, падіння скель у безодню підземного царства Аїду, прибуття богів повітрям- усе це потребувало певних технічних засобів, яких до Есхіла не існувало. Крім того, драматург запровадив у свої трагедії танець. Він сам вигадував танцювальні фігури і ставив танці.
Стиль трагедій Есхіла- монументально- патетичний. Він має багато спільного з образотворчим мистецтвом Стародавньої Греції у V ст. до н. е. Мова трагедій Есхіла - свіжа, яскрава та споконвічна, як чотири природні стихії- земля і небо, вогонь і вода, що за уявленнями еллінів, становили першооснову життя. Зіткнення цих стихій у самій людині, їх перетворення і благотворні зміни в процессі розвитку суспільства, нарешті, звільнення людини від первісної дикості- усе це намагався відтворити у своїх трагедіях афінський драматург. Але для перемоги нового над старим потрібні були герої- титани, натхнені духовними ідеалами своєї доби. І Есхіл, на свій лад осмислюючи стародавні міфи, створює трагедії, в яких виходить за межі звичних для його часу уявлень про світотворення і намагається осягнути заповітні таємниці гармонії і краси. Відважне, титанічне прагнення Есхіла за своєю сміливістю рівнозначне хіба що подвигу оспіваного ним Прометея.
Трагедія Есхіла " Прометей закутий "( 470 р. до н. е. ) є одним з найвідоміших і не забутих до нашого часу творів драматичної поезії еллінсьої епохи. Відомо, що ця трагедія входила до трилогії. Власне, трагедія " Прометей закутий " - це ще не драма в сучасному розумінні, а радше, цілісний епізод героїчної легенди, дещо статичної та декламаційної, розробленої у високому стилі. Драматичній дії відведено тут дуже скромну роль. Драматургія Есхіла ще міцно пов'язана , з одного боку, з гомерівською епічною поезією, з іншого- із традиціями хорової лірики.
Дія знаменитої трагедії відбувається в Скіфії, де прикутий до скелі Прометей страждає через свою безкорисливу любов до людей. Титан виступив на захист людей, яких бог- громовержець Зевс, заволодівши усім світом, прирік на тваринне існування. Люди блукали у темряві "ціле життя без просвіту " , нічого не знаючи ні про себе, ні про світ довкола. Прометей викрав для них з Олімпу вогонь, показав, де сходить і заходить сонце, винайшов науку чисел і відкрив таємницю письма, приручив диких тварин, запріг коней у колісниці і пустив солоним морем вітрильні човни. Він знайшов для людей цілющі трави і навчив їх медицини. Із надр землі Прометей видобув цінні метали і навчив людей їх обробляти.
А коротко сказати, то довідайтесь:
Від Прометея- всі в людей умілості.
Гордо каже про себе титан. Проте найголовніше те, що Прометей подарував людям надію, збудив у них дух боротьби, дав їм владу над природою.Дари Прометея людям символізують початок цивілізації, яка, з погляду автора, була б неможлива без потягу до творчості та волелюбності. Тому Прометей Есхіла - бунтар і мислитель, який понад усе ставить силу розуму.
Титан Прометей мав чарівну здатність передбачення і знав, яка кара чекатиме на нього, якщо він наважиться піти наперекір волі володаря Олімпу.
" … Усе це добре наперед я знав. Свідомий гріх, свідомий, не зрікаюсь…"- заявляє Прометей. Хор, співчуваючи йому, сподівається, що титан все ж таки звіниться від кайданів, а тоді й " перед Зевсом міццю не поступиться ". Але Прометеєві відомо інше:
Всевладна Доля вирок не такий дала.
Ще безліч муки й катувань ще тисячі
Я перетерплю, поки з пут цих визволюсь:
Безсила вмілість перед Неминучістю.
Есхілів Прометей втілює розум і силу духу, велич подвигу в ім'я щастя людей.
Поет часто застосовує прийом трагічного мовчання. Коли Гефест, Влада і Сила пішли, Прометей, лишившися на самоті, звертається до природи. Швидкокрилі вітри, незліченні морські хвилі, всевидюще сонце і прамати Земля будуть свідаками його страждань. Провидець Прометей передбачив свої муки, він не кається.
В шумуванні шаленім хвилі морськи
Хай сплетуться з шляхами небесних світил.
В вировому коловертні долі нехай
Закинуть в Тартара чорну глибінь
Моє знесилене тіло- на смерть
Ніколи мене не вбити!
Громадянський смисл трагедії легко доступний для сучасного читача. Прометей дарує
Loading...

 
 

Цікаве