WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Рицарський роман в середньовічній літературі Західної Європи - Реферат

Рицарський роман в середньовічній літературі Західної Європи - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Рицарський роман в середньовічній літературі Західної Європи"
ПЛАН
Вступ
1. Поняття рицарського роману
2. Особливості бретонського рицарського роману
3. Роман про Трістана та Ізольду - яскрава вершина рицарського роману
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Образ середньовіччя часто асоціюється з колоритною фігурою озброєного рицаря в обладунку. Рицарі - професійні воїни - являли собою корпорацію, членів якої об'єднували спосіб життя, морально-етичні цінності, особистісні ідеали. Рицарська культура складається у феодальному середовищі.
У рицарів вироблявся особливий тип психології. Ідеальний рицар зобов'язаний мати безліч достоїнств. Він мав бути зовні красивим і привабливим. Тому спеціальна увага приділялася поставі, одягу, прикрасам. Обладунок і кінська збруя, особливо парадні, були справжніми витворами мистецтва. Від рицаря вимагалася фізична сила, інакше він просто не зміг би носити обладунок, який важив до 60-80 кг. Обладунки починають втрачати свою роль тільки з винаходом вогнепальної зброї.
Від рицаря очікувалося, що він буде постійно піклуватися про свою славу. Серед рицарства була розвинена станова солідарність. Історія знає немало прикладів істинно рицарської поведінки. Під час війни між франками і сарацинами один з кращих рицарів Карла Великого на ім'я Ожьє викликав на поєдинок рицаря сарацин. Коли ж Ожьє хитрістю взяли в полон, його противник, не схвалюючи таких прийомів, сам здався франкам, щоб ті могли обміняти на нього Ожьє. Під час однієї з битв у ході хрестових походів Річард Левове Серце виявився без коня. Його суперник Сайф-ад-Дін послав йому двох бойових коней. У тому ж році Річард посвятив сина свого суперника в рицарське достоїнство.
Рицарський кодекс знайшов відображення в рицарській літературі. Її вершиною вважається світська лірична поезія трубадурів народною мовою, яка виникла на півдні Франції (Лангедок). Вони створюють культ Прекрасної Дами, служачи якій, рицар повинен дотримуватися правил "куртуазії". "Куртуазія", крім військової доблесті, вимагала уміння поводитися у світському товаристві, підтримувати розмову, співати. Був розроблений особливий ритуал залицяння до панянок. Навіть в любовній ліриці, в описі почуттів рицаря до пані частіше за все використовується характерна станова термінологія: присяга, служіння, дарування, сеньйор, васал.
По всій Європі розвивається і жанр рицарського роману. Для його сюжету були обов'язкові ідеальне "рицарське" кохання, військові подвиги в ім'я особистої слави, небезпечні пригоди. Романи широко відображали побут і вдачі свого часу. У той же час в них вже помітний інтерес до окремої людської особи. Найбільш популярні сюжети - про рицарів "Круглого стола", про легендарного короля бриттів Артура, рицаря Ланселота, Трістана та Ізольду. Багато в чому завдяки літературі в нашій свідомості досі живе романтичний образ благородного середньовічного рицаря.
1. Поняття рицарського роману
Рицарський роман - умовна назва, повинна було свідчити, що перед нами оповідання романською мовою. І лірика, і романи створювалися не на латині, а на романських мовах.
Головний герой - мандрівний рицар. Прототипи - рицарі-однощитники. Збираючись у хрестовий похід, рицар закладав і продавав все майно, на батьківщину найчастіше повертався збіднілим. Вони ставали розбійниками. Був й інший шлях для таких рицарів - вони наймалися в міську варту. У Середні віки складалася практика майорату - спадщина не ділиться, усе дістається старшому. Молодші сини йшли або в ченці, або у такі ж рицарі-однощитники.
Джерела оповідання - почерпнуті на сході легенди й перекази, які прийшли в зіткнення з кельтськими легендами. Також - цикл переказів про короля Артура. Рицарські романи вигадливі - наявні невтримна фантазія, а разом з тим детальний опис побуту британських островів. Третє джерело - античність, Вергілій й Овідій.
Виділяють три типи рицарських романів: античний, бретонський і східний (ідилічний). Найбільш ранній - античний, вплив Вергілія, Овідія й Олександра Македонського.
Один з перших рицарських романів - роман про Олександра. Це не зовсім ще рицарський роман. Рицарський роман повинен мати рицаря і подвиги в ім'я прекрасної дами. Олександр Македонський давав матеріал про виховання, про коней, про битви, але дами не було. З Вергілія брали трикутник Дідона-Еней-Лавінія. Автори переінакшували сюжет: любов Дідони була некуртуазна, тому Еней її кинув, а от Лавінія - прекрасна дама - у Вергілія про неї майже немає інформації, тому автори домалювали її на свій смак.
Східний - уже не зовсім роман. Він одноманітний, але його любили. Сюжет завжди однаковий: дія відбувається або на сході, або в Європі. Східний рицар після бою знаходить на полі бою християнську дитину (дівчинку) і виховує. Син східного рицаря хоче женитися на цій християнці, тому її прагнуть відправити в гарем. Хлопчик шукає її, переодягається жінкою. Усе закінчується весіллям. У європейському варіанті її продають вікінгам. Приклади - "Флуар і Бланшефлер", "Окассен і Ніколлет".
Основним ареалом, де з'являються рицарські романи, був північ Франції й володіння англійських Плантагенетів. Це бретонський рицарський роман.
2. Особливості бретонського рицарського роману
Бретонський рицарський розман розділяють на 4 групи:
- бретонські ле;
- артурівські романи, романи про рицарів круглого столу;
- романи про святий Грааль;
- окремо - романи про Трістана й Ізольду.
Ле - зберігся збірник 1175 року англо-нормандської поетеси Нарли Французької. 12 ле. Ле - це віршована новела любовно-авантюрного змісту із трагічним фіналом. Фінал трагічний завжди. Ле "Гора двох закоханих": король видає дочку заміж за того, хто на руках без зупинки підніме неї на вершину високої гори. Один рицар доносить її, але вмирає на самій вершині, вона помирає від скорботи за ним.
Артурівські романи - французький автор Кретьєн де Труа вважається творцем класичного рицарського роману. Жив при дворі Марії Шампанської. Тип невеликого авантюрного одногеройного одноподійного ліричного віршованого рицарського роману. Зацікавленість автора в гострих психологічних конфліктах. Концепція куртуазної любові, полеміка із творцями романів про Трістане й Ізольду. Кретьєн де Труа навіть пише анти- Трістана й Ізольду.

 
 

Цікаве

Загрузка...