WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Художня структура “Божественної комедії” - Реферат

Художня структура “Божественної комедії” - Реферат


Реферат на тему:
Художня структура "Божественної комедії"
ПЛАН
1. Основні художні особливості твору
2. Структура "Божественної комедії" як відображення середньовічних уявлень
Список використаної літератури
1. Основні художні особливості твору
Сам Данте називає свій твір просто "Комедія". Значення середньовічне - тоді так називалося те, що починалося погано, а закінчувалося добре. Трагедія - навпаки. Дія - від пекла до раю. "Божественна" додалася тільки в 16 столітті, тому що стиль визнаний зразковим. У вигнанні чітко виявилися прагнення Данте допомогти людям стати досконалішими, знайти гармонію. 1301 рік - вигнання, вважає, що заблудився на життєвому шляху, переносить цей стан на все людство. Егоцентризм - абсолютизує свої почуття й думки. Людство треба привести до Бога, сам Данте приходить до нього через любов до Беатріче.
Сюжетом комедії Данте обирає стан душі після смерті, він хотів алегорично показати, що людина в силу волі підпорядкований правосуддю, що нагороджує або карає. Поема на італійській мові, було багато критики з боку прихильників Данте. Але Данте говорив, що хоче бути зрозумілим тисячам, а не десяткам. Уже перші пісні принесли йому популярність і серед знаті, і серед простих людей. Літературний твір сприймався буквально. Людина Середньовіччя вірила в магію слова - всі політичні супротивники в 6-му колі. Жанр твору - візія, дуже популярний. Велика відмінність: герой середньовічних візій завжди істота пасивна, він тільки сприймає те, що йому показують.
Герой Данте відрізняється активністю, це ріднить його з Епохою Відродження. Активність проявляється в тім, що він завжди сам висловлює оцінку діяльності грішників. Характерне особисте відношення, немає вигаданих персонажів - всі літературні герої це історичні діячі й сучасники Данте.
Взаємини в реальному житті відігравали велику роль. "Божественна комедія" написана дуже складно. Її варто розуміти в 4 вимірах: буквальний, алегоричний, моральний й анагогічний (що веде угору). Буквальний: зображення доль людей після смерті. Алегоричний: розкрити ідею відплати й утримати людину від зла - мета Данте. Моральний: прагнення людини до єдності й гармонії з Богом. Анагогічний - прагнення поета оспівати благодатну силу любові до Беатріче, що прояснила свідомість поета, і показати, як через любов до Беатріче він прийшов до Бога.
Ідея: усе в цьому світі взаємозалежно. Воздаяння залежить від людського поводження. Реальному життю хотів протиставити ідеальний світ вічності, що має єдиний початок. Ідея всесвітньої гармонії відбивається в гармонії твору.
2. Структура "Божественної комедії"
як відображення середньовічних уявлень
Сама назва "Комедія" походить до чисто середньовічних змістів: у тодішніх поетиках трагедією називався всякий твір із сумним початком і благополучним, щасливим кінцем, а не драматургічна специфіка жанру з установкою на сміхове сприйняття. Епітет же "Божественна" затвердився за поемою вже після смерті Данте не раніше 16 ст. як вираження її поетичної досконалості, а зовсім не релігійного змісту.
"Божественна комедія" відрізняється чіткою і продуманою композицією: вона розділена на три частини ("кантики"), кожна з який зображує одну з трьох частин загробного світу, відповідно до католицького навчання, - пекло, чи чистилище рай. Кожна частина складається з 33 пісень, а до першого кантику додана ще одна пісня-пролог, так що всього виходить 100 пісень при троїчному членуванні: уся поема написана трьохрядковими строфами - терцинами.
Це панування в композиційній і значеннєвій структурі поеми числа 3 походить до християнської ідеї про трійцю і містичне значення числа 3. На цьому числі заснована вся архітектоніка загробного світу "Божественної комедії", продумана поетом до дріб'язків. Символізація на цьому не закінчується: кожна пісня закінчується тим самим словом "зірки"; ім'я Христа римується тільки із самим собою; у пеклі ім'я Христа ніде не згадується , як і ім'я Марії, і т.д.
При усій своїй оригінальності поема Данте має різні середньовічні джерела. Фабула поеми відтворює схему популярного в середньовічній літературі жанру "бачень" чи "ходінь по борошнах" - про таємниці загробного світу. Тема загробних "бачень" розроблялася в аналогічному напрямку в середньовічній літературі і за межами Західної Європи (давньоруський апокриф "Ходіння Богородиці по борошнах", XII ст., мусульманський переказ про бачення Магомета, що споглядало в пророчому сні мучення грішників у пеклі і райське блаженство праведників. В арабського поета-містика XII ст. Абенарабі є твір, у якому дані картини пекла і раю, схожі на дантевські, і їх рівнобіжне незалежне виникнення (тому що Данте не знав арабської мови, а на відомі йому мови Абенарабі переведений не був) свідчить про загальну тенденцію в еволюції даних представлень у різних відокремлених один від іншого регіонах.
У своїй поемі Данте відбив і середньовічні уявлення про пекло і рай, час і вічність, гріх і покарання.
Як відзначає С.Аверинцев: "Систематизована "модель" пекла в "Божественній комедії" із усіма її компонентами - чіткою послідовністю дев'яти кіл, що дає "перекинутий", негативний образ небесної ієрархії, докладною класифікацією розрядів грішників, логіко-алегоричним зв'язком між образом провини й образом кари, наочною деталізацією картин розпачу мучимих і катівською брутальністю бісів - являє собою геніальне поетичне узагальнення і перетворення середньовічних представлень про пекло" .
Ідея середньовічного дуалізму, яка різко розділяла світ на полярні пари протилежностей, що групуються по вертикальній осі (верх: небо, Бог, добро, дух; низ - земне, диявол, зло, матерія) виражена в Данте у фігуральному образі сходження-сходження. "Не тільки пристрій потойбічного світу, у якому матерія і зло концентруються в нижніх шарах пекла, а дух і добро вінчають райські висоти, але і всякий рух, зображуваний у "Комедії", вертикалізовано: кручі і провали пекельної безодні, падіння тіл, ваблених вагою гріхів, жести і погляди, самий словник Данте - усі привертає увагу до категорій "верха" і "низу", до полярних переходів від піднесеного до низинного - визначальних координат середньовічної картини світу".
З найбільшою силою Данте виразив і середньовічне сприйняття часу. "Контраст часу скороминущого земного життя людини і вічності, - відзначає А.Я. Гуревич, - і
Loading...

 
 

Цікаве