WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Ернест Хемінгуей - Реферат

Ернест Хемінгуей - Реферат

зовсім іншими очима, що визначило його громадську позицію: "писати нещадну правду про життя".
Дебютом у світі літератури дня Хемінгуея-журналіста став збірник "Три оповідання і десять віршів" (1923). Відтоді він вирішує покінчити з журналістикою, бо за особистим зізнанням, "телеграфний стиль репортажу став затягувати його".
Етапною в творчості Хемінгуея стає книга "В наш час" (1925) - збірник оповідань, об'єднаний спільним задумом та ідейно-тематичним спрямуванням, а також особливим стилем - локанічмим, стриманим. Пізніше подібний принцип організації тексту автор визначить як "принцип айсберга". Збірник "В наш час" цікавий ще й тим, що в ньому Хемінгуей вперше зачіпає проблеми "загубленого покоління", геніально продовжені в повісті "Фієста" ,(1926) і ромайі "Прощавай, зброє!" (1929).
Останній твір приніс світову славу "визнання Хемінгуею. Антивоєнна проблематика подається автором у протиставленні страхіть війни та найкращою людського почуття - кохання. Трагічна історія кохання лейтенанта Генрі й медсестри Кетрін - Ромео і Джульєтта епохи Першої світової війни назавжди запам'ятовується читачам. На загальний тон роману, визначений одного з його лейтмотивів - утрата всього дорогого й улюбленого, вплинули події особистого життя письменника. У середині 1927 року Хемінгуей удруге одружився з Поліною Пфейфер -паризькою журналісткою, американкою з Сент-Льюїса. Улітку 1928 року (у самий розпал роботи надроманом "Прощавай, зброє!") вона перенесла важкі пологи. Дитина народилася шляхом кесаревого разтину. На щастя; вижили і мати, і син (але пов'язані з цим переживання відбилися в романі і залишилися незабутими). Тієї ж осені 1928 року в Ок-Йарку наклав на себе руки його батько.
Підсумком роздумів письменника над родіями в Європі кінця 30-х років стали роман "Мати і не мати" (1937) "По кому подзвін" (1940). Перший відобразив зміну у світогляді письменника, пошуки подолання самотності та перехід до соціальної проблематики. Другий - величний епічний твір, в якому автор з філософської позиції усвідомлює події війни в Іспанії. Новим для Хемінгуея стає те, що в романі "По кому подзвін" головне місце посіли не приватні долі героїв, а доля героя і революції.
Під час Другої світової війни Хемігуей створює на Кубі приватну агенцію по боротьбі з фашистами. Разом з друзями на яхті "Пілар" патрулює узбережжя Атлантичного океану, в пошуках німецьких підводних човнів. У 1944 році бере участь у визволенні Парижа. Активна боротьба з фашизмом поєднується з журналістською діяльністю. Нариси та репортажі воєнних часів увійшли в книгу "Люди на війт" (1942). Під час війни Хемінгуей також працює над книгою про море, яка так і не була закінчена й вийшла вже після його смерті ("Острови в океані" (1970)).
1952 рік стає черговою перемогою Хемінгуея він пише підсумковий твір свого життя - повість "Старий і море". Це квінтесенція роздумів і міркувань письменника про людину і її місце у всесвіті. Наступні два роки стають роками вшанування великого Хема вдома (Пулітцерівська літературна премія (1953)) і визнання його діяльності у світі (Нобелівська премія (1954)).
Наступні роки свого життя Хемшгуей багато мандрує (Іспанія, Франція, Східна Африка), але постійно живе на Кубі - країні, яка стала для письменника новою батьківщиною ще з часів Другої світової війни.
Останнім завершеним твором великого Хемінгуея стала книга спогадів "Свято, яке завжди з тобою" (1960, опублікована 1964), що розкривала своєрідну атмосферу художнього життя Парижа 20-х років.
В останні роки життя Хемінгуей хворіє, його переслідує синдром смерті батька (кілька разів він робить невдалі спроби покінчити життя самогубством, навіть перебуває деякий час у лікарні). Одужавши, 1 липня 1961 року повертається додому в садибу Фінка Віхія на Кубі, а вранці 2 липня 1961 року, вставши зрання, бере зі свого численного арсеналу улюблений карабін і зводить свої порахунки з життям.
"Старий і море"
Повість "Старий і море", на перший погляд, може здатися дуже простою, однак, попри невеликий об'єм, дуже містка, її визначають як філософську притчу. Проста, невибаглива історія старого рибалки Сант'яго стає узагальненою історією складного шляху людини на землі, яка кожного дня веде нескінченну боротьбу за існування, поєднуючи її з намаганням жити у злагода з навколишнім світом.
Один із прототипів повісті- рибалка Григоріо Фуентес, котрий жив у присілку Кохімара, на Кубі. Одного разу, коли рибалка та письменник пливли на шхуні, вони зустріли старого й хлопчика, які боролися з великим марліном. Ця зустріч і стала поштовхом до створення повісті "Старий і море".
"Мені ніколи не доводилось вибирати героїв, скоріше герої вибирали мене. Як і багато моїх попередників, я захоплювався людьми сильними, які підкоряють собі обставини",- писав Е. Хемінгуей.
Сюжет повісті дуже простий: старий рибалка Сант'яго, який живе надголодь, вийшовши в море, піймав найбільшу рибину за все своє життя, таку велику, шо не може затягти її до човна і транспортує за бортом. Акули, які почули запах крові, потроху об'їдають велику рибину і, незважаючи на спротив старого рибалки, повністю її з'їдають. Човен Сант'яго повертається до рідного берега лише з кістяком риби, але на боці старого моральна перемога, бо він не скорився до самого кіния.
?
ОСНОВНІ ТВОРИ:
"В наш час" (1925), Фієста" (1926), "Прощавай, зброє!" (1929), "Мати і не мати" (1937), "По кому подзвін" (1940), "Старий і море" (1952), "Свято, яке завжди з тобою" (1960).
ЛІТЕРАТУРА:
1. Грибанов Б. Хемингуей: герой й время.- М., 1980.,
Анастасьев Н. А. Творчество Е. Хемингуея.- М., 1981.
Loading...

 
 

Цікаве