WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Умберто Еко - Реферат

Умберто Еко - Реферат

дослідження, присвячене проблемам історії культури, "Трактат Зі Засальної семіотики", твір, також присвячений проблемам історії культури, "Пошуки ідеальної мови в європейській культурі" (1993), "Відкладений Апакаліпсис"(1994), збірник де об'єднав обрані есе "П'ять есе з етики" (1997), "Кант і качко ніс"(1997), дослідження, присвячене питанням епістемології, "Між неправдою та іронією" (1998) де автор аналізує феномен неправди в різного роду, практиках. "Про літературу" (2002), збірник, куди ввійшли перероблені в статті публічні виступи Еко й власне статті. У своїх наукових працях Ека розглядав як спеціальні, так і особисті проблеми семіотики. В наукових працях, які часто написані з гуморам, виявляється незвичайний характер Умберто Еко і тому їх завжди приємно читати". Звісно крім гумору теоретик захоплює своєю ерудицією, спонукає до власних пошуків та роздумів, і його дослідження, як правило, є науковою "провокацією" в найкращому розумінні цього слова зокрема в працях "Відсутня структура" і "Відкритий твір", "Інтерпретації розповідних текстів").
Багате зробив учений для осмислення таких явищ як постмодернізм і масова культура. Постмодернізм згідно з Еко, не стільки явище, що має строю фіксовані хронологічні рамки а скоріше, певний душевний стан, особливого роду гра, участь у якій можлива й у тому випадку, якщо учасник не сприймає поетмодерністської іронії інтерпретуючи її запропонований текст особливо серйозна Для масової; культури характерні визначені схеми, на противагу модерністській практиці, що робить. установку на новаторство й новизну. На думку Ековисока й масова естетика в постмодернізмі зближуються. Наукові заслуги Еко пов'язані з питанням семіотики.
Однак всесвітня слава прийшла не до Еко-вченого, а до Еко-прозїка. Перший його роман "Ім'я троянди" (1980), відразу потрапив до списку бестселерів. За визнанням автора, він спочатку хотів написати детективну історію з сучасного життя, але потім вирішив, що йому буде набагато Цікавіше вибудовувати детективний сюжет на тлі середньовічних декорацій. Дія роману розвертається в бенедиктинському монастирі у XIV столітті, де відбувається низка таємничих убивств, що, як гадають, є диявольськими підступами. Але францисканець Вільгельм Баскервільський, наставник юного Адсона з Мелька, від імені якого ведеться оповідь, шляхом логічних умовиводів дійшов висновку, що якщо диявол і причетний до убивств, то лише побічно. Незважаючи на те, що зрештою, багато логічних загадок цим середньовічним двійником Шерлока Холмса (про що свідчить не тільки його логічний метод, але й саме ім'я)розгадані, зміст низки убивств він зрозумів невірно, а тому й не зміг запобігти жодному зі злочинів, що здійснилися під час його перебування в монастирі. У будь-якого тексту безліч прочитань, немовби говорить романіст. Утім, детективна складова - аж ніяк не головна в цьому квазі-Історичному романі, де серед інших персонажів присутні й реальні особи. Для автора так само важливе протиставлення двох типів культур, що символізують постаті Вільгельма Баскервільського та сліпого ченця Хорхе Бургоського. Хорхе, наділений незвичайною пам'яттю, орієнтований на традицію і несамовито відстоює тезу, відповідно до якої традиція дана споконвічне, а тому до неї нічого додати, її варто лише вивчати, до речі, ховаючи багато важливих подробиць від профанів, бо вони, на його думку, слабкі й можуть піддатися спокусі заборонених знань. Вільгельм же своїм напрямом думок і поводженням відстоює волю інтелектуального вибору. Боротьба навколо твору Аристотеля, присвяченого комедії, що вважався загубленим, другої частини його "Поетики", що збереглись у монастирській бібліотеці, насправді є боротьбою різних моделей світу. Незважаючи на трагічну розв'язку роману - пожежа охоплює монастир - боротьба ця нічим не закінчується, вона і не може завершитися, поки існує цей світ. Ключові символи роману - бібліотека, рукопис, лабіринт - посилаються на творчість аргентинського письменника X. Л. Борхеса, чия особистість особливо шанується Еко. Роман насичений різноманітними відомостями з середньовічної культури, теології. Книга була перекладена багатьма іноземними мовами, удостоїлась багатьох літературних премій. Екранізація роману "Ім'я троянди" (1986), здійснена французьким кінорежисером Жаном-Жаком Анно, одержала премію за "Кращий закордонний фільм" (1987), чому сприяло те, що роль Вільгельма Баскервільського зіграв знаменитий актор Шон О'Коннері, а зйомки проходили в монастирі Ебербах під Франкфуртом, де повною мірою збереглася атмосфера середньовіччя. Пізніше, Еко випустив книгу "Замітки на полях "Імені троянди"" (1983), своєрідний інтелектуальний коментар до роману. Письменник має талант глибокого осмислення світу, яке щоразу втілювалося в його наукових працях, художніх творах, формуючи особливий світ слова.
ОСНОВНІ ТВОРИ:
"Залякані і з'єднані,", "Поетика Джойса", "Знак", "Домашній побут", "Трактат із загальної семіотики", "На периферії імперії", "Інтерпретація і гіперінтерпретація", "Пошуки ідеальної мови в європейській культурі", "Відкладений Апокаліпсис", "П'ять есе з етики", "Кант і качконіс", "Між неправдою й іронією", "Про літературу", "Ім'я троянди", "Маятник Фуко", "Острів попереднього дня", "Бавдоліно".
ЛІТЕРАТУРА:
1. Еко У. Имя розы // Детектив.- М., 1989.- Вып.2.;
2. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів.- Львів: Літопис, 2004.
Loading...

 
 

Цікаве