WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Колористичний контраст у російських віршах ХХ ст. - Реферат

Колористичний контраст у російських віршах ХХ ст. - Реферат

т.1].
И черный белую подцепит,
А белый черную возьмет,
И только листьев легкий трепет
На пальмах веером вразмет.
Однак М.Дудін не обмежується вживанням "прямим", яке механічно відтворювало би взірець, усталений у загальному вжитку: ця модель модифікується, вона зазнає зрушень. Колористичні номінації, які втратили в загальному мовленні внутрішню форму, актуалізуються завдяки яскравим індивідуальним порівнянням:
Под фламбоянами Дакара -
Две проститутки на углу.
Одна черна, как грех. Другая -
Белей прощения греха.
Цена страстей недорогая,
Жара несносна. Ночь - тиха.
До ядерної периферії поля белого і черного кольорів належать також і дієслівні форми белеть, чернеть:
Белеть - нелепо, а чернеть - не ново,
Чернеть - недолго, а белеть - безбрежно.
Все более я пред людьми безгрешна,
Все более я пред детьми виновна.
(Б.Ахмадулина)
Л.Татьяничева ці дієслівні форми об'єднує у вузькому фрагменті тексту з прикметниками:
Вдоль заграждений Освенцима,
Прошитых токами
Насквозь,
Белела в черных клубах дыма
Аллея молодых берез.
Порушив камень,
Вызмеились корни.
Они чернеют среди белых плит.
Аналізуючи колористичні означення, які відносяться до дальньої периферії белого та черного кольорів, слід виділити серед них найпоширеніші - светлый і темный;
Быстро мчится меж ними (берегами)
Река,
Днем светла,
А ночами темна.
(Л.Татьяничева)
Периферійні компоненти можуть створювати контраст, вживаючися в основному фрагменті тексту поряд із ядерними:
Очи светлые,
Брови черные,
Будто соболи
Прирученные.
(Л.Татьяничева)
Четыреста лет не бывало ни неба,
Ни солнца такого на Влтаве и Висле,
И белыми сделались ленточки крепа,
И темными стали с звездой обелиски.
(С.Орлов)
Б.Ахмадуліна індивідуально у вірші "Черемуха белонощная" використовує прислівники светло і темно, іменники свет і тьма, темь, оказіональний іменник темно, створюючи особливий тип - колоризми - лексичні одиниці із суміщеним значенням світла і кольору [6, 2]. Сполучене вживання колоризмів-антонімів змальовує незвичну, важку для сприймання картину - така затримка є необхідною умовою актуалізації образу. Об'ємність та індивідуальний його характер створюються завдяки несподіваній сполучуваності колористичних номінацій, поєднанню їх у складі генітивної метафори із стрижневим іменником абстрактного значення - словом спеціального вжитку закись [10, т. 4]:
И снова ночь. Как удалась мгновенью
такая закись света и темна?
Туоми, так ли? Я тебе не верю.
Прощай, Туоми. Я люблю тебя.
(Б.Ахмадулина)
Поетеса утворює складний оказіональний предикативний прислівник темно-светло в єдиному комплексному значенні, що виникає десь посередині завдяки поєднанню протилежностей:
Так значит, как вы делаете, други?
Пораньше встав, пока темно-светло,
открыв тетрадь, перо берете в руки
и пишете? Как, только и всего?
Семантичні ознаки проміжного типу (вже не темно, але ще немає світла) вербалізуються, що робить образ об'ємним, рельєфним. Ужитий автором оказіональний прислівник є яскраво індивідуальним та емоційно насиченим, він утверджує самоцінність слова в поетичному тексті. М.М.Бахтін найвище цінує це відчуття народження значущого слова: "Это не чувство голого органического движения, порождающего физический факт слова, но чувство порождения и занимания позиции цельным человеком, движения, в которое вовлечен и организм, и смысловая активность, ибо порождается и плоть и дух слова в их конкретном единстве" [4, 81]. Увесь вірш Б.Ахмадуліної побудований за принципом антитези: поетеса зіставляє власний метод творчості з працею своїх колег, наголошуючи на відмінності. А сполучені колористичні антоніми у структурі антитези обігрують взаємооберненність компонентів:
Нет, у меня - все хуже, все иначе.
Свечу истрачу, взор сошлю в окно,
как второгодник, не решив задачи.
Меж тем в окне уже светло-темно.
Протиставлення увиразнюється й ужитими поряд прислівниками часу - пока темно-светло й уже светло-темно.
Світловий контраст у ліриці 70-80-х рр. ХХ ст. найчастіше слугує тлом, котре відбиває:
а) складний душевний стан ліричного героя:
Уж много раз менялись свет и темь.
В пустыне мглы, в тоске неодолимой,
сиротствует и полыхает День,
мой невоспетый, мой любимый - львиный.
(Б.Ахмадулина)
б) внутрішню боротьбу, болісну трансформацію особистості:
Ты весь огонь берешь себе на грудь,
И, свет зари перемежая с тенью,
Твоей свободы выстраданный путь
Проходит через гибель к воскресенью.
(М.Дудин)
в) надію на зміни до кращого у майбутньому:
В глазах темно,
И сердце как кистень,
Но все равно
Светлеет новый день.
(М.Дудин)
Для периферійних компонентів колористичного поля, як це було відзначено раніше для ядерних, характерною є наявність дієслівних форм - від темный - темнить, белый - белить і под.;
Но Заболоцкий спал. Его черты
темнила ночь Италии. Белила
луна Италии, что с высоты
лучами нашу комнату делила.
(Б.Слуцкий).
Лірика 70-80-х рр. ХХ ст. виявила прагнення допосилення експресивного забарвлення художнього твору, що збуджує емоційні відчуття людини. Тому поети нерідко актуалізують семи блиску, що було характерною ознакою поетичного мовлення XVIII-XIX ст. Такі семи у складі антитез виявляють багатство і розмаїтість їх форм, відбиваючи протиборство, психологічні протистояння:
Ямой черною за ней зияли
эти года два,
а глаза осветились и сияли
с высоты метр восемьдесят два.
(Б.Слуцкий)
Мы сами раскрыли ворота, мы сами
счастливую тройку впрягли,
и вот уже что-то сияет пред нами,
но что-то погасло вдали.
(Б.Окуджава)
Подсолнечное семечко без блеска,
Сейчас - вот словно тусклая железка
В тевтонской маске. Но, прозрев, тяжелый
Кольчужный лик яснеет...
(Н.Матвеева)
До компонентів дальньої периферії також належать і такі колоризми та колористичні позначення: белесый, молочный, ясный, бледный, прозрачный, карий і т.п. (белесый фланг і черная палка, полусвет молочный і темный сон, в небо ясный вход і темнеющая загадка, прозрачный чертог і свалка чернот, дрожь карих радуг і белизна). Вони звичайно виступають тільки у складі метафоричних конструкцій (за винятком означення бледный: бледная женщина в черном).
Поєднання, "двоєдине" вживання белого і черного кольорів - найяскравіший колористичний контраст у російській поезії 70-80-х рр. ХХ ст. Цей контраст є образним навіть тоді, коли колористичні номінації вживаються у "прямому" значенні: на виникнення образних ускладнень впливає естетична функція слова в художньому цілому, загальне лексичне оточення.
Найбільш продуктивними способами реалізації колористичного контрасту в художніх текстах є такі: 1) сумісне вживання прямо протилежних колірних позначень ядерних і периферійних одиниць; 2) накладення або поєднання колористичних номінацій; 3) виділення протилежного кольору на тлі антонімічного відповідника.
В оформленні антитези в поетичних текстах беруть участь і ближня, і дальня периферії колористичного поля.
Література
1. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс (Теория метафоры). - М.: Прогресс: 1990. - С. 5-32.
2. Бабій І. Колірне означення як ситуаційний конкретизатор // Актуальні проблеми менталінгвістики: Наук.зб. - К.: Брама, 1999. - С. 188-190.
3. Басилая Н.А. Метафора в поэзии Сергея Есенина // Слово в русской советской поэзии. - М.: Наука, 1975. - С. 234- 246.
4. Бахтин М.М. Проблема содержания, материала и формы в словесном художественном творчестве // Бахтин М.М. Литературно-критические статьи. - М.:Худож.лит., 1986. - С.26 -89.
5. Винокур Г.О. Об изучении языка литературных произведений // Винокур Г.О. О языке художественной литературы. - М.: Высш. шк., 1991 - С.32-62.
6. Григорук С.І.Колористична лексика в поезії Г.Р.Державіна (у контексті поетичного мовлення епохи): Автореф. канд.дис. - К., 1998. - 18 с.
7. Еремина Л.И.Рождение образа (О языке художественной прозы Льва Толстого). - М.: Наука, 1983. - 191 с.
8. Літературознавчий словник-довідник. - К.: Академія, 1997. - 752 с.
9.Словарь русского языка: В 4 т. - М.: Русский язык, 1981.
10. Словарь современного русского литературного языка: В 17 т. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1948-1965.
11. Філон М.І. Символічні значення лексичних одиниць у поезії Тараса Шевченка // Слово про Шевченка. - Х.:Основа, 1998. - С. 92-101.
12. Черкасова Е.Т. Опыт лингвистической интерпретации тропов // Вопр. языкознания. - 1968. - № 2. - С. 28-38.
Loading...

 
 

Цікаве