WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Роберт Льюіс Стівенсон - Реферат

Роберт Льюіс Стівенсон - Реферат

карти, і "Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда", що з'явилася уві сні й породила безліч кінематографічних версій,- найбільш відомі твори Стівенсона. Чистота юності й звабна привабливість зла - ці психологічні й моральні контрасти відкрив Стівенсону Достоєвський, який справив на нього дуже глибоке враження ще в юності. Неперевершений стиліст і майстер літературної гри, Стівенсон творив під девізом "Живу я словом!". Честертон, який вважав його великим письменником, зазначав: "Скрупульозна точність, з якою він підбирає слова, нагадує вдвіреність математичної формули".
Стівенсон є засновником і теоретиком; такого відомого напрямку в літературі, як неоромантизм. Гостро відчуваючи суперечності між реальністю і мрією, він шукав у звичайному надзвичайне, героя в простій людині. Подорожі, пригоди, небезпеки потрібні для того, щоб надати життю яскравість і повноту, прорвавши монотонність буднів, побачити таємницю і красу світу. Письменник утверджував мужній оптимізм і віру в цінність добра, мав юнацьку романтичну спрямованість до прекрасного. Розглядаючи літературну професію з морального боку, Стівенсон підкреслював, що письменникам необхідно прагнути до правди життя, щоб людина "не вважала себе ангелом .чи чудовиськом; не сприймала навколишній світ за пекло, не дозволяла собі уявляти, начебто всі права належать її касті чи її батьківщині".
Ця людина-легенда, яка прожила всього сорок чотири роки, навіть зі своєї біографії зуміла утворити захоплюючий роман. Зборознивши на вітрильному "Срібному кораблі" південні моря, він навіки знайшовсвій "острів скарбів" на Самоа в Тихому океані. Завдяки Стівенсону цей далекий острів став духовним центром і місцем літературного паломництва. Він помер там надто молодим і надто улюбленим. Туситала - оповідач історій (так нарекли його віддані самозванці) похований місцевими жителями на вершині гори Веа, як він провістив у своєму поетичному "Реквіємі". Рядки "Реквієму" вкарбовані на надгробній плиті.
Серед творів Стівенсона є його чудова поетична книжка: "Дитячий квітник віршів". Вірші, що ввійшли до неї, були створені ним під час загострення хвороби, на межі життя і смерті. Стівенсон лежав у темній кімнаті, і йому було заборонено рухатися і говорити. З моторошної пітьми безмовності душа його спрямовується в райський сад дитинства, де людина ще безневинна, прекрасна і вільна. Дитячі фантазії і сни з візіонерською виразністю оживають у цих музичних віршах. Цей збірник суто особистих віршів зміг пережити не тільки всі вигадливі перебіги літературної моди, але й глобальні військові та політичні потрясіння. Стівенсон одним із перших звернувся у своїй ліричній поезії до світу дитинства й проголосив його найбільшою цінністю. Ця невелика книжка, сповнена внутрішнім світлом, вилинула на весь простір англомовної літератури. Любов і смерть, дух і плоть, злети й падіння душі, розмова з Богом на краю буття - основні теми його лірики. Життя для нього - зустріч і прощання з любов'ю, радість і праця. Вірші збірника Стівенсона "Підлісок" знайомі українському читачу ще менше, ніж його так звані вірші для дітей. Початок йому було покладено відразу після закінчення роботи над збірником "Свиетульки". "Я зробився поетом, працюю і працюю над віршами, так що до сорока років напевно видам поетичний збірник",- пише він товаришу в травні 1885 року. І через чотири роки збірник дійсно виходить. Назву для нього Стівенсон запозичив у сучасника Шекспіра, поета Бена Джонсола, який писав вірші з будь-якого приводу. "Мої вірші не ліс, а підлісок,- говорив сам письменник, оцінюючи свою роботу,- але в них є зміст і їх можна читати". Поезію Стівенсона читають у нас менше, ніж його прозу, його вірші перекладали Брюсов і Ходасевич, Балтрушайтіс, Бальмонт і Мандельштам. Найбільше визнання здобула його балада "Вересковий мед" у блискучому перекладі Маршака. Пізніше перекладали його А. Сергеєв, і. Іванівський А. Кузнецов та Інші.
"Вересковий трунок"
"Вересковий трунок" написаний за галлоуейськокю легендою про часи, коли король шотландський громив у боях піктів і завоював інші землі. Цей край був славнозвісний своїм чудовим медвяним напоєм, виготовленим з вереску, що квітнув по всіх схилах. На фоні чудового опису цвітіння вереску розгортаються страшні події: знищено майже все населення цієї славної країни. Але завойовникам нічого не шкода, їм бракує лише чудового медвяного напою серед буяння квіту вереску. Ось нарешті знайдено живими останніх двох жителів,- батько з десятирічним сином. Завойовники вимагають у них рецепт. У своїй зухвалості вони навіть і помислити не можуть, що ці люди здатні заплатити життям за таємницю свого народу, яку він зберігав упродовж віків. Глибоко вражає страшний вчинок батька, котрий майже саморуч занапащає свою дитину (він наказав скинути хлопця зі скелі, щоб той, бува не викрив таємниці). Але ми розуміємо, що навряд чи хлопчик залишився б живий після того, як вороги дізналися б від нього цю таємницю, Тому вчинок батька - це вирок зухвалому вторгненню завойовників, які винищили все населення, але не скорили душі цього народу.
ОСНОВНІ ТВОРИ:
романи "Власник Баллантре", "Острів скарбів", "Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда", збірка віршів "Дитячий квітник віршів", балада "Вересковий мед".
ЛІТЕРАТУРА:
1. Дьяконова Н. Я Стивенсон й английская литература XIX века.- Л., 1984;
2. Олдингтон й Стивенсон: Портрет бунтаря- М., 1985.
Loading...

 
 

Цікаве