WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Моріс Метерлінк - Реферат

Моріс Метерлінк - Реферат

Метерлінка "Пелеас і Мелісанда", "Алладіна і Паломід" (1894), "Аглавена і Селізетта" (1896), "Аріана і Синя Борода" (1896), де всемогутня доля набуває форми всепоглинаючого почуття кохання. Яскраваособливість "любовних драм" Метерлінка - у зверненні до казкових сюжетів. Відкидаючи обставини історичного, соціального плану, драматург набуває можливості зосередитися на проблемах життя, смерті, кохання. Тому доволі закономірним є звернення Метерлінка до творчості братів Грімм і Ш. Перро.
Творчість Метеряінка в 900-х роках багато в чому відрізняється від попереднього періоду. Його герої стають активними, творчими, здатними боротися за своє щастя і щастя ішших.
Наступний етап творчості Метерлінка відкриває п'єса "Монна і Ванна" (1902), у якій провідною стає тема самовідданої боротьби людини зі злими силами долі, які вона перемагає. У цій п'єсі знаходить відображення філософська концепція, сформульована Метнерлінком у книзі "Таємний храм" (1902) - прагнення подолати містику і песимізм, оспівати життєву активність, жадобу пізнання. Страх перед таємничим, перед сліпою долею, яка найчастіше набуває форми смерті, здається йому тапер і безплідним. Необхідно дай за тією істиною, яка "дозволяє зробити якомога більше добра і дає якомога більше надії". У "центрі уваги драматурга, вважає тепер Мешерлінк, повинна бути не проблема ставлення людини до вічності, долі, смерті, проблема ставлення людини до інших людей, до суспільства.
Одним з найвизначніших досягнень драматургії М. Метерлінка стала п'єса-казка "Синій птах" (1908) - гімн життю, і пізнанню душевному здоров'ю, красі та шляхетності. Драма Метерлійка більшою мірою романтична, ніж символістська.
Головні герої п'єси - діти, брат і сестра Тільтіль і Мітіль, які вирушають за допомогою доброї феї Берілюни в довгу дорогу на пошуки Синього Пшаха, який потрібен для хворої онуки феї. Чарівна зелена шапочка повинна допомагати дітям бачити те, що "вміщають у собі різні предмети, наприклад душу хліба, вина, перцю". За її допомогою можна .переноситися в минуле і майбутнє. Пошуки Синього Птаха приводять героїв у палац феї Берилюни, у Країну-Спогадів, Палац Ночі, Ліс, Цвинтар, Сади блаженства і царство майбутнього. За цими казковими краями проглядає повсякдення з його клопотами. Кожна наступна картина п'єси розкриває специфічне бачення драматургам світу, його розуміння моральних обов'язків людей.
Разом із дітьми в далеку дорогу вирушають Душі Світла, Хліба Цукру, Кішка, Пес, поруч з ними ми бачимо Душу Вогню, що з'явилася з багаття, Душу Води, Душу Годинника. Одні з цих істот є символами боягузтва, фальшу, улесливості, злодіянь, інші - уособлюють добро. Так, Блаженства - це відображення самовдоволення та тупого міщанства а Душа Світла є символом пізнання нового. Одні з них з радістю відкриваються людині та готові прийти на допомогу, інші ж, наприклад Кішка й Ніч, намагаються перешкодити піймати Синього Птаха.
Наділяючи душами навколишній світ, Метерлінк використстовує особливість дитячого світосприйняття бачили казку за найбуденнішими речами, бачити "невидиме життя предметів".
Країна Спогадів куди потрапляють Тільтіль і Мітіль, - це країна тих кого вже нема серед нас. Тут діти зустрічають своїх померлих Дідуся і Бабусю, братів і сестричок. Словами Дідуся Тіля Метерлінк нагадує нам про моральний обов'язок, пам'ятати про померлих.
Природа зберігає багато таємного, і хоронителькою її таємниць у п'єсі є Ніч. Разом з Кішкою Тілетою Ніч намагається перешкодити Тільтілю і Мітіль упіймати Синього Птаха, тобто оволодіти таємницями природи Тільтіль пам'ятає, що повинен виконати наказ феї Берилюни - знайти Синього Птаха, і переборює страх перед невідомим у Палаці Ночі. Він відчиняє двері одні за одними, і перед ним постають розгадані й нерозгадані таємниці - і жахи, і краса і Зірки, і Солов'їний спів, і світлячки, і, Роси з нічними Ароматами. Шлях до щастя - довгий і важкий, істину здобувати нелегко побороти страх перед невідомим що не означає забезпечити успіх у досягненні мети.
Глибоко символічною є сцена в чарівних садах, де зосереджені всі земні Радощі та Блаженства. Пізнання їх - це пізнання самого себе. Щоб осягнути істину потрібно мати силу волі, побороти в собі слабкість і бути цілеспрямованим, не піддаватися спокусі, Блаженстві, які можуть зашкодити пізнанню істини, зробити неможливим справжнє щастя. Треба чинити опір і Блаженству Бути Наглим, і Блаженству Нічого Не Знати і Блаженству Спати Більше, Ніж Потрібно. Рятуючись від них, Тільтіль повертає Діамант, і перед нами постає символічна сцена усі ці Блаженства шукають порятунку в печері Нещасть - там, куди приходить людина, яка не може встояти перед спокусою бути багатою, нічого не знати чи навіть довго спати.
Але, крім негативних Блаженств, живуть у світі й інші Блаженства, які треба навчитися бачити і відчувати, Дитячі Блаженства, Блаженство Бути Здоровим, Блаженство Дихати Повітрям, Блаженство Любити Батьків, Блаженство Сонячних Днів, Блаженство Дощу та інші. Поряд з ними існують Великі Радощі, Радість Бути Справедливим, Радість Бути Добрим, Радість Думати, Радість Завтрашньої праці, Радість Материнської Любові.
Царство Майбутнього в п'єсі - це гімн людині, її необмеженим і прекрасним можливостям, а разом яскравий приклад віри драматурга в те що людина зуміє зробити життя кращим. Єдиний, від кого залежить прихід майбутніх винахідників, учених, філософів, які зуміють ощасливити людство, - це Час. І він суворо стежить, щоб люди зуміли пізнати нове тоді, коли на це прийде пора.
В останній картині п'єси драматург підкреслює зв'язок казкових ідеалів з повсякденним життям. Сусідка нагадує Тільтілю і Мітіль фею Берилюну, її донька - Душу Світла. Тільтіль знаходить-таки Синього Птаха, але не в казці, а в себе в кімнаті, це горлиця, яка живе у клітці. Сама по собі вона не приносить щастя, але, коли Тільтіль віддає птаха сусідчиній доньці, та, ощасливлена, одужує. Щастя полягає не лише в пізнанні природи й світу, в осягненні істигіи. Щастя - в добрих справах, які слід робити для ближніх. У своїй хатині діти знайдуть щастя у простому: у свободі від заздрощів, у добрих Блаженствах і Радощах. І тоді всі дні тижня стануть "Немов неділі", треба лише уважніше придивитись, "розплющити очі до найпотаємніших глибин душі".
ОСНОВНІ ТВОРИ:
"Сліпі" (1890), "Смерть Тінтажіля" (1894), "Там, усередині", (1894), "Монна Ванна" (1902), "Синій птах" (1908).
ЛІТЕРАТУРА:
1. Андреев Л. Г. Морис Метерлинк // Сто лет бельгийской литературы.- М., 1967.;
2. Шкунаева Й. Д. Ранний театр Мориса Метерлинка // Бельгийская драма от Метерлинка до наших дней.- М., 1973.;
3. Зингерман К. Й. Очерки истории драми ХХ века. Чехов, Стриндберг, Ибсен, Метерлйнк, Пиранделло, Брехт, Гауптман, Лорка, Ануй.-М., 1979.
Loading...

 
 

Цікаве