WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Жуль Верн - Реферат

Жуль Верн - Реферат

навігації, історії техніки й наукових відкриттів.
Якось - це було всередині 1850-х років - у відповідь на умовляння батька відмовитися від нікчемних занять і повернутися до Нанту юнак рішуче заявив, що він не сумнівається у своєму майбутньому й до тридцяти п'яти років посяде в літературі міцне місце. Йому виповнилося 27 років. З безлічі передбачень Жуля Берна, що збулися з більшим чи меншим наближенням, цей перший прогноз виявився бездоганно точним.
Але пошуки ще тривали. Кілька надрукованих оповідань з морської тематики, яким сам він не надавав великого значення, хоча пізніше й включив їх до своєї величезної серії, були віхами на шляху до "Незвичайних подорожей". Лише на зламі шістдесятих років, переконавшись, що тепер він цілком підготовлений, Жуль Верн став розробляти нові терени. Це було усвідомлене художнє відкриття. Він відкрив для літератури поезію науки. Пориваючи з усім, що його колись гальмувало, він сповістив друзям, що знайшов свою золоту жилу.
Восени 1862 року Жуль Верн закінчив свій перший роман. Його давній покровитель Александр Дюма порекомендував звернутися до Етцеля, розумного, досвідченого видавця, який підшукував здібних співробітників для юнацького "Журналу виховання і розваги". З перших же сторінок рукопису Етцель вгадав, Що випадок привів до нього саме того письменника, якого бракувало дитячій літературі. Етцель швидко прочитав роман, висловив свої зауваги й віддав Жюлю Верну на доопрацювання. Уже через два тижні рукопис повернувся у виправленому вигляді, і на початку 1863 року роман вийшов у світ.
Сама назва - "П'ять тижнів на повітряній кулі" - не могла пройти непоміченою. Успіх перевершив усі сподівання й ознаменував народження "роману про науку", у якому захопливі пригоди поєднуються з популяризацією знань і обґрунтуванням різних гіпотез. Так, уже в цьому першому романі про уявлювані географічні відкриття в Африці, зроблені з пташиного польоту, Жуль Верн "сконструював" аеростат з температурним керуванням і безпомилково напророкував місцезнаходження тоді ще не відкритих джерел Нілу.
Романіст уклав з видавцем довгостроковий договір, погодившись писати по три книги на рік. Тепер він міг без перешкод, не думаючи про завтрашній день, узятись до здійснення численних задумів. Етцель стає його другом і порадником. У Парижі вони часто бачаться, а холи Жуль. Верн іде працювати до моря або курсує уздовж берегів Франції, замкнувшись у "плавучому кабінеті" на борту своєї яхти "Сен-Мішель", вони регулярно обмінюються листами. Із запізненням знайшовши своє життєве поприще, письменник видає книгу за книгою, і що не роман, то шедевр. Фантазію повітряну змінює геологічна - "Подорож до центру Землі" (1864). Потім з'являється фантазія арктична --"Подорож і пригоди капітана Гаттераса"( 1864-65).
Поки читачі разом із завзятим Гаттерасом повільно просувалися до Північного полюсу на сторінках "Журналу виховання і розваги", Жуль Верн створив фантазію космічну - "Із Землі на Місяць" (1865), відклавши продовження ("Навколо Місяця"), бо мав завершити до терміну давно задуманий та оголошений у журналі роман про кругосвітню подорож - "Пригоди Роберта Гранта". Цього разу роман без усякої фантастики виріс до трьох томів. Жуль Верн ще в рукописові змінив заголовок, і він став остаточним - "Діти капітана Гранта".
Працюючи щодня від зорі до зорі, з п'ятої ранку до сьомої вечора, він порівнює себе з першероном - ломовим конякою, котрий і відпочиває у своїй же запряжці Надлишок нерозтрачених сил допомагає йому бадьоро тягти вгору до знемоги перевантажений віз.
Неухильно виконуючи умови договору - три книги на рік - улітку 1866 року, спокушений перспективою розрахуватися зі старими боргами, Жуль Верн береться на замовлення Етцеля за додаткову працю - "Ілюстровану географію Франції". Використовуючи багато джерел, він устигає робити скрупульозний опис двох департаментів за тиждень, видаючи на-гора по 800 рядків - майже півтора друкованих аркуші на день. І це не враховуючи основної роботи - над третьою частиною "Дітей капітана Гранта", одного із найчудовіших романів, що він будь-коли створював. Вручивши видавцеві свій п'ятий роман, Жуль Верн вирішив об'єднати уже надруковані й ще не написані твори у загальну серію "Незвичайні подорожі".
Читачі "Журналу виховання і розваги" почали кругосвітнє плавання з 1866-го до 1868 року, коли роман "Діти капітана Гранта" вийшов окремим виданням і ще більше додав слави Жулю Вернові. У цьому романі кругосвітня подорож вільна від усякої фантастики. Дія розвивається винятково за законами внутрішньої логіки, без будь-яких зовнішніх пружин. Діти вирушають на пошуки зниклого безвісти батька, їхній батько - шотландський патріот, котрий не бажав примиритися з тим, що Англія поневолила Шотландію. На думку Гранта, інтереси його батьківщини не збігалися з інтересами англосаксів він вирішив заснувати вільну шотландську колонію на одному з островів Тихого океану. Чи мріяв він, що ця колонія колись доможеться державної незалежності, як Це сталося зі Сполученими Штатами? Тієї незалежності, що неминуче рано чи пізно завоюють Індія й Австралія? Звичайно, він міг так думати. І легко припустити, що англійський уряд чинив капітанові Грантові перешкоди. Проте вій підібрав команду й відплив досліджувати великі остреви Тихого океану, щоб знайти підходяще місце для поселення. Така експозиція. Потім лорд Гленарван, однодумець капітана Гранта, випадково знаходить документ, що пояснює його зникнення. І таким чином, кругосвітня подорож мотивується волелюбними прагненнями героїв. А далі зіпсований документ поведе хибним слідом. Потім з'явиться вчений усезнайка, себто француз Жак Паганель, секретар Паризького географічного товариства, почесний член ледве не всіх географічних товариств світу. Через його анекдотичну неуважність сюжетні хитросплетіння будуть ще більше ускладнюватися. Паганель потрібен не лише для пожвавлення дії. Ця людина - ходяча енциклопедія. Він знає абсолютно все. У закапелках його пам'яті безліч фактів, які він буде викладати при кожній зручній нагоді. Але наука не повинна відриватися від дії. Роман сповнений захопливих пригод. і разом з тим, він географічний, це свого роду цікава географія. Труднощі полягали в тім, щоб пізнавальні дані не відокремлювалися від тексту, щоб дія не могла без них просуватися. У таких випадках Жуля Верна завжди виручала його дивовижна винахідливість. "Парі Жака Паганеля і майора Мак-Наббса" (ч. 2, гл. 4) - типовий приклад белетризації наукової теми:історико-географічний екскурс, що займає цілий розділ, вростає в саму тканину оповіді. Згадаємо, як це зроблено. Мандрівники прибувають до Австралії. Географ повідомляє своїм супутникам, що з 1606 по 1862 рік дослідженням центральних областей і берегів Австралії займалося більше п'ятдесятьох експедицій. Майор Мак-Наббс висловлює сумнів. "Так я доведу вам! - вигукнув географ, який незмінне ставав дуже збудженим, коли йому суперечили". Укладено знамените парі: ставка - карабін "Пурдей, Моор і Діксон" проти підзорної труби фірми "Секретана". Паганель починає лекцію про історію досліджень Австралії. Він доводить свою правоту, назвавши імена сімдесятьох мандрівників. Інтерес слухачів Паганеля, а разом з ними і читачів, зростає усе більше в міру того, як перелік дослідників наближається до домовленої кількості: Подібні белетристичні прийоми Жуль Берн кожного разу варіює, коли йому необхідно ввести відступ з наукової чи історичної тематики. Він володіє умінням захоплювати читачів навіть такими, здавалося б, сухими предметами, як опис пристроїв
Loading...

 
 

Цікаве