WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Ернст Теодор Вільгельм Амадей Гофман - Реферат

Ернст Теодор Вільгельм Амадей Гофман - Реферат

панує соціальна кривда, в якому все прекрасне і добре приречене на загибель або на злиденне безпритульне існування. Основний для всього романтизму конфлікт - розлад між мрією і дійсністю - набуває у Гофмана безвихідного, трагічного характеру. Основна тема його творчості - тема взаємовідносин мистецтва та життя.
Свій світогляд Гофман послідовно відтворює в довгій низці незрівнянних у своєму роді фантастичних повістей і казок, у яких він поєднує все найпрекрасніше, що створили народи упродовж всіх століть, з особистим вимислом, то похмурим і хворобливим, то смутно зворушливим, але найчастіше граціозно веселим і пустотливо глузливим. Вій уміє зацікавити і дорослого читача цією строкатою фантастикою, і робить це за допомогою поєднання природного з повсякденним і навіть вульгарним: у нього примари приймають шлункові краплі, феї пригощаються кавою, чаклунки торгують яблуками й пиріжками, герцоги та графи овочевого царства нарізаються зірочками і їх кладуть у суп і т.д.
Надзвичайна проза німецького життя є сіреньким тлом, на якому яскраво виграють барви його фантастики. Як психолог Гофман обрав для себе галузь невизначених почуттів, неясних прагнень, незвичайних відчуттів, магнетичних, впливів, усього страшного. І болісно зворушливого; марення, галюцинація, безпричинний страх, утрата душевної рівноваги - улюблені мотиви його тонких психологічних етюдів. Як новеліст, історик і етнограф, він чудово відтворює епоху Реформації і XVII століття; італійські звичаї і природу описує так, начебто десятки років прожив в Італії. Але, вірний життю в подробицях, він завжди перетворює його та строкату казку. Інший темний бік поезії Гофмана - його прагнення сповнювати читача жахом, змушувати його вірити в існування якихось похмурих сил. Таким чином, крізь усю творчість Гофмана проходять два потоки фантастики. З одного боку, радісна, барвиста фантастика, що завжди давала насолоду дітям та дорослим, і могла надихнути таких композиторів, як Вагнер, Чайковський, Шуман ("Лускунчик", "Чуже дитя", "Королівська наречена"), на дивні їх творіння. З іншого боку,- фантастика кошмарів і страхіть, всіляких видів божевілля як художнього втілення "нічного боку" душі й суспільного життя людей, якими володіють темні, страшні сили ("Еліксир диявола", "Піщана людина", "Майорат").
"Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер"
(1819)
Твір Е. Гофмана "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер" розповідає про події, що мали місце в маленькій державі князя Деметрія. Дійовими особами твору є карлик Цахес, фея Розабельверда, студенти Балтазар і Фабіан, професор Мош Терпін та його дочка Кандіда, маг Проспер Альпанус. Розповідь ведеться вія особи автора. Історія про маленьку потвору викриває побут і звичаї карликових Князівств, які ще мали місце в Німеччині.
У державі князя Деметрія кожен мешканець мав повну свободу, тому сюди злетілася велика кількість фей і магів, які понад усе на світі ставлять свободу. Але незабаром Деметрій помер. Його місце посів Пафнутій, який вважав що чарівникам на його землях не місце. У князівстві залишилася лише фея Розабельверда, яка умовила Пафнутія надати їй місце у притулку для шляхетних дівчат. Одного разу, коли Розабельверда в чудовому настрої гуляла в лісі, на узбіччі дороги вона побачила селянку Лізу, яка спала. Поряд з нею лежав кошик із хмизом, в якому був її син, крихітка Цахес. Це була страшна потвора зі старечим обличчям, тонесенькими, мов гілочки, ніжками. Пожалівши цю потвору, фея почала розчісувати своїм гребінцем його зашугане волосся. Коли мати прокинулася, феї вже поряд не було. Селянка вирушила в путь. Дорогою вона зустрілася з місцевим пастором, який був дуже вражений потворністю малюка, хоч і сказав, що той гарний собою, і навіть запропонував взяти дитину на виховання, Ліза була рада позбавитися цього тягаря, але не могла збагнути, чим саме міг сподобатися її потворний син Пастерові. А тим часом у Кервеському університеті навчається молодий поет Балтазар, який кохає Кандіду, дочку свого професора Моша Терпина. Несподівано серед університетського люду з'явилось нове обличчя - крихітка Цахес, який має чудесний дар привертати до себе людей. Якщо хтось у його присутності говорить щось дотепне, всі вважають, що це сказав Цинобер (так тепер називають крихітку Цахеса), але якщо Цинобер мерзенно нявчить, що він полюбляє робити, обвинувачують не його, а когось іншого. Всі захоплюються витонченістю й спритністю Цинобера, він зачарував навіть Кандіду. Чари Цинобера діють на всіх людей, стан яких схожий на масовий психоз. Тільки два студенти - Балтазар (за задумом автора, він ревно охороняє казковий світ природи й поезії від вторгнення вульгарності й повсякденності) і Фабіан - помічають, що карлик насправді потворний і лихий. Щодалі, то більше благ досягає карлик брехнею. Він стає експедитором у міністерстві іноземних справ. Глибокий задум втілений у незвичайній долі потвори Цахеса, долі, що обумовлена тим загадковим для романтика законом, за яким матеріальні й духовні блага в буржуазному суспільстві розподіляються нерівномірно: той, хто має владу, присвоює собі плоди розуму й рук тих, хто нічого не має.
Одного разу до князівства прибуває доктор Проспер Альпанус, який насправді є магом. За допомогою магічного дзеркала він показує Балтазару та Фабіану, яким є в дійсності карлик, потім викликає фею Розабельверду і повідомляє її, що в майбутньому карлик наробить багато біди. Фея погоджується більше не опікувати Цинобера і ламає гребінець, що ним вона колись розчісувала його кучері. Чарівна сила гребінця була у трьох волосинках, які вона наділила чаклунською силою: всі чужі приписувалися йому, а всі його вади - іншим, і тільки він міг бачити правду. Тепер ці волосинки слід було вирвати, це зробили Балтазарі Фабіан. Це відбувається саме в той момент-коли мали відбутися заручини Цинобера з Кандідою. Всі і побачили карлика таким, яким він був насправді. Його виганяють геть, він біжить до свого палацу і тоне в срібному горщику, застрягає й помирає. Однак фея після смерті робить останнє благодіяння - перетворює його на красеня. Не забуває фея і матері карлика, селянки Лізи: на її ділянці виросла чудова солодка цибуля, і жінка стає постачальницею князівського двору цибулею. А Балтазар оженився на красуні Канаді на радість її батькам.
Автор доходить висновку, що багатство й людська глухота, те, що люди забувають закони природи й краси, призводить до панування безглуздості й вульгарності. Але Гофман вірить у велику силу мистецтва - перемога його на сторінках казки можлива, але у світі людей все набагато складніше: цим і пояснюється іронічний фінал твору.
?
ОСНОВНІ ТВОРИ:
"Золотий горщик", "Чортовий еліксир"; "Нічні оповідання"; "Дивні страждання одного директора театру"; "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер"; "Серапіонові брати"; "Життєві погляди кота Мурра";"Принцеса Брамбілла"; "Мейстер Фло, казка в сімох пригодах двох друзів", "Лускунчик", "Чуже дитя", "Королівська наречена", "Еліксир диявола", "Піщана людина", "Майорат".
ЛІТЕРАТУРА:
1. Е. Т. А. Гофман. Жизнь й творчество.- М., 1987;
2. Карельский А. В. От героя к человеку: Два века западноевропейской литературы.- М., 1990.
Loading...

 
 

Цікаве