WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Поль Верлен - Реферат

Поль Верлен - Реферат

поет вийде тільки в січи; 1875 року, таму першим виданням "Романси без слів" (1874) він керує з в'язниці.
"Романси без слів" - найвище поетичне досягнення. Верлена. Знову, як і в перших збірках, звучать ноти суму й меланхолії, нетривалого забуття і печалі. Окремі вірші збірки нагадують пейзажі художників-імпресіоністів, часом у них усе ніби вкрите сірою імлою або розчинене в тумані. При цьому чітко виявляються притаманні поезії межі століть тенденція до синтезу словесних і живописних образів використання образотворчих художніх можливостей мови. Прислухаючись до монотонного шуму дощу, до відлуння церковних дзвонів, блукаючи насиченими осіннім повітрям, вулицями, занурюючись у бузково-зелену тінь дерев, поет зливається душею з печальним і таємничим світом. Навколишні предмети не існують давнього окремо від світла, яке вони випромінюють, від вібрації повітря: "Зеленово й малиново/ У непевнім світлі лампи / За вікном все знову й знову/ Мерехтять пригорки й рампи...".
"Романси без слів", імпресіоністичні засвоєю природою, складаються переважно з віршів, які змальовують пейзажі. Інші сюжети (історичні, героїчні, сатиричні) безслідно зникають. Але пейзаж тут незвичайний - це знов-таки "пейзаж душі". Природа й душа поета зливаються в одному образі, в єдиній істоті, яка залишаючись природою, стає водночас людиною. "Миттєвість" вражень підкреслена тим, що Верлен із усіх часів дієслова віддає перевагу теперішньому, а самі дієслова в нього поступаються місцем іменникам. Разом із дієсловом-присудком із поетичної фрази зникає дія. Верлен спробував довірити спілкування душі та природи барвам і звукам. Сама назва збірки "Романси без слів" свідчить також про прагнення поета підсилити музичну забарвленість віршів: "Мжиці зажурені звуки / і на землі, й по дахах! / В серці, що в'яне від скуки, / ллються зажурені звуки".
Поезія Верлена вперше у Франції покладається на сугестивну силу лірики поетичне слово в його віршах впливає не стільки завдяки своєму предметному значенню, скільки завдяки "смисловому ореолу", який навіює, підказує ті чи інші настрої. Саме через це поети-символісти вважали Верлена своїм попередником.
По виході з в'язниці у світосприйнятті поета відбувся справжній переворот - він навернувся в католицтво. Наступна книга Верлена "Мудрість" (1881) явила світові нову властивість його поезії - релігійне натхнення. Релігійне обернення, бурхливе й пристрасне було, як це притаманно Верлену, суперечливим і непослідовним, разом із тим, "Мудрість" - книга глибоко продумана. Поет, відрікаючись від свого розпусного минулого з Рембо, розраховував знайти "підкріплення" у вірі, за її допомогою розв'язати конфлікт між "життям" і "мистецтвом".
У 1875 - 1877 роках поет живе переважно в Англії, багато працює.
"Поетичне мистецтво"
У 1882 році Верлен публікує вірш "Поетичне мистецтво". Вірш ніби подає теоретичне обґрунтування тих особливостей поезії Верлена, які намітилися в "Сатурналіях" та "Вишуканих святах" і повністю втілилися в "Добрій пісні" й особливо в "Романсах без слів".
У "Поетичному мистецтві" в наспівних ритмічно витончених віршах, які своєю якістю повинні були показати можливості нової поетики. Верлен протиставляє музичність вірша визначеності його смислу, закликає до максимального нюансування зображення і демонстрації відтінків. Замість барв певних тонів суттєвими виявляються переходи, напівтони. Саме звідси гасло "Музика перш за все" - адже музика знищує чіткість граней у зображуваному. Верлен закликає позбавитись у віршах розуму й дотепності, сміху й красномовства, оголошує війну римі як брязкальцю. Вірш, за Верленом, цінний лише своєю безпосередністю, за умови, однак, що він прагне "до Небес інших". Він повинен бути як "пісня захмелена", оскільки в ній до чіткого обов'язково домішується хистке: "Найперше - музика у слові! / Бери ж із розмірів такий,/ Що плине, млистий і легкий / А не тяжить, немов закови".
Правила традиційного французького олександрійського (силабічного) віршування вимагали певної кількості складів у рядку та наявності рим, мова мала "підкорятися" розміру. Верлен же піддавав сумніву і рими, і мірність вірша, а поруч з тим демонстрував можливості "неправильностей". Повтори, внутрішні рими, системи співзвучних голосних (асонанси) і приголосних (алітерації) - все це створює ефект справжньої музики слова. Мова тут покликана навіювати, а не описувати чи доводити. Поет вплітає у вірші просторіччя, провінціалізми, архаїчне мовлення й мовні "неправильності". Це створює ілюзію абсолютної спонтанності й мовної інтимності. Верлен розчленовує олександрійський вірш за допомогою незвичних цензур і неочікуваних переносів таким чином, що часом здається, ніби вірші переходять у прозу. Саме Верлен проклав шлях верлібру поетів-символістів.
"Поетичне мистецтво" було сприйняте молодими поетами-символістами як справжній маніфест, хоча сам Верлен застерігав своїх послідовників від буквального наслідування своїх настанов. У циклі "Прокляті поети" (1882) Верлен дав вичерпну характеристику найновішої школи поетів-символістів і визнав геніями зовсім невідомих у той час С. Малларме, А. Рембо, Т. Корб'єра та ін. Успіх "Проклятих поетів" викликав цікавість публіки і до самого Верлена - поет отримав змогу видавати свої твори та одержувати за них гроші. А доти він вів злиденне існування, хворий та переслідуваний постійними невдачами. Помер Поль Верлен 1896 року в лікарні від запалення легенів.
ОСНОВНІ ТВОРИ:
поетичні збірки "Сатурнічні поеми" (1866), "Вишукані свята" (1869), "Добра пісня" (1870), "Романси без слів" (1874), "Мудрість" (1881), "Прокляті поети" (1882), "Далеке і близьке " (1884)і "Любов" (1888), "Паралельно" (1889), "Щастя" (1891).
ЛІТЕРАТУРА
1. Андреев Д. Г. Импрессионизм - М. 1980.;
2. Косиков Г.К. Два пути французского постромантизма; символисты и Лотреамон// Поезия французского символизма - М, 1993;
3. Обломиевский Д. Ю. Французский символизм - М, 1973.
Loading...

 
 

Цікаве