WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Поль Верлен - Реферат

Поль Верлен - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
ПОЛЬ ВЕРЛЕН ?
ПОЛЬ ВЕРЛЕН
(1844-1896)
Поль Верлен посідає особливе місце серед видатних французьких ліриків кінця XIX століття. Проголошений "принцом поетів" і шанований як визнаний майстер символічного напряму, він, проте, не був ні його лідером, ні теоретиком.
Факти особистої біографії поета та його творчість нерозривно пов'язані. Натура пристрасна й неврівноважена, Верлен часто згинався під тягарем життєвих обставин, заплутувався в суперечностях власної долі й характеру. Але справедливо зауважив А. Франс "Не можна застосовувати до цього поета те ж мірило, яке застосовують до людей розсудливих. Він має права, яких у нас немає, оскільки він стоїть незрівнянно вище і, разом із тим, незрівнянно нижче за нас. Це несвідома істота, і це такий поет, який зустрічається раз на століття".
Поль Марія Верлен народився в 1844 році в містечку Мец. Його батько був військовим інженером, і родина часто переїжджала, доки в 1851 році не залишилася в Парижі, де минули шкільні роки майбутнього поета. У 1862 році він отримує диплом бакалавра словесності. Уже в юнацькі роки у Верлена з'являється схильність до літературної творчості. Він зачитується віршами Ш. Бодлера, поетів - "парнасців" Т. де Банвіля і Т. Готьє. Восени 1862 року Верлен записується на факультет права - вивчати юриспруденцію, та незабаром через матеріальні нестатки полишає навчання і стає до роботи.
У 1866 році Верлен публікує свої вірші в журналі "Сучасний Парнас" і видає власним коштом збірку "Сатурнічні поеми". У першій збірці поета ще відчутний вплив естетики поетів "парнасців". "Парнасці" відмовлялися від романтичного "кипіння почуттів", від "сповідальної лірики". Основним критерієм прекрасного, на їх думку, мала бути досконалість форми, "рівновага між об'єктивним і суб'єктивним", і цей принцип почасти зберігається в поетичних образах молодого Верлена. Однак вірші "Сатурнічних поем" вже мають ознаки оригінального верленівського стилю: меланхолічність інтонації, здатність передавати таємні порухи душі, її "музика".
Збірка присвячена тим хто, народився "під знаком Сатурна", усім, "хто нещасливий на землі, кого тривожить бентежна уява, хто приречений на земні, а можливо, і на віковічні страждання". Саме таким бачив поет себе і свого читача, сподіваючись на його співчуття. Поет захоплено говорить про твори та предмети мистецтва, часто вживає слова прекрасне, ідеал, безпристрасний, байдужий. Але в його сприйнятті світ не є холодно-гармонійним і прекрасно-байдужим, яким він поставив у "парнасців". Створені Верленом пейзажі здебільшого зображують осінь, захід сонця, сутінки ("Осіння пісня", "Сонце на спаді").
Наприкінці 60-х років Верден співробітничає в літературних журналах, у 1869 році видає власним коштом збірку під назвеш "Вишукані свята", Відправним пунктом для створення збірки прислужилися поетові книга братів Гонкурів про мистецтво ХVІІ століття, окремі вірші В. Гюго і Т. де Банвіля, а також відкриття залів Лувру, присвячених цій "галантній" епосі. У збірці "Вишукані свята" Верлен використав характерний для "парнасців" прийом створення пейзажу, не враження від живої природи, а її відображення в живописі надихають поетичні рядки. Поета захоплюють картини Ватто, Фрагонара, Греза, проте, замальовки природи набувають суто верленівського характеру "пейзажу душі", вони підпорядковані тут основному художньому завданню - виявити відтоки стану душі ліричного героя. Дами й кавалери, які з'являються в книзі, не живуть у реальному світі, а існують як гра уяви, як примхлива вистава на тлі витонченого "пейзажу душі": "Твоя душа - витворний краєвид, / Яким походять з піснею і грою / Чарівні маски, радісні на вид,/ Та сповнені таємною журою".
Вірш "Вишуканих свят" написані в новій, абсолютно відмінній від "парнаської", меланхолійно-грайливій формі, яка допускає розмовну інтонацію. Поет бавиться новими, неможливими в традиційному віршуванні римами. Збірка "Вишукані свята" дала поштовх подальшим творчим шуканням самого Веретена і А. Рембо.
Любовна пристрасть до Матильди Мете, чарівної шістнадцятилітньої дівчини навіяла Верлену вірші, зібрані в третій книзі "Добра пісня" (1870). Це розповідь про палке й водночас несміливе кохання до дівчини, яка полонила поета чистотою і жіночою чарівністю. Віршам, які увійшли до збірки, притаманна спільна мелодія. Голос поета стає ніжним, ліричним. Він пише про очікування, про нетерпіння, з яким "чекає союзу двох сердець", про скромну принадність цієї нареченої, про пробудження в душі високих почуттів. У цілому збірка знаменує перехід від "епічного" до особистого, повсякденного, до вражень "цієї миті". Проникливе засвоєння подробиць буття, звичайних, щоденних речей, які Верлен перетворює на деталі істинного поетичного світу, на "пейзаж душі",- все це, як і характерна природність вірша, стає ознакою "імпресіоністичної поезія.
Збірку "Добра пісня" було видруковано влітку 1870 року, напередодні франко-прусської війни. Саме тоді відбулося й весілля Верлена та Матильди. Молодята оселилися в Парижі, і незабаром їм довелося, пережити облогу столиці прусськими військами. Після 1871 року верленівська меланхолія поглиблюється. У цьому відіграють стаю роль і поразка Паризької Комуни, і особисте життя що не склалося. Родинні відносини перетворюється на справжню драму після знайомства поета з Артюром Рембо. Суцільній нігілізм і анархізм цього юного генія підштовхують Верлена до більш рішучого розриву з поетичною традицією.
Із січня 1872 року Верлен повсякчас перебуває із Рембо, який глибоко вплинув на нього своєю думкою про необхідність пошуку нових шляхів поетичної творчості. Поети вирушають у мандри до Бельгії, до Англії, і знову повертаються до Бельгії. Між ними відбувається кілька суперечок і примирень аж поки в липні 1873 року не вибухає кульмінаційна сварка Верлен стріляє в Рембо з револьвера й легко ранить його в руку, за що його заарештовують, а згодом засуджують до двох років ув'язнення. На волю
Loading...

 
 

Цікаве