WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Шарль Бодлер - Реферат

Шарль Бодлер - Реферат

суперечності творчості самого Бодлера. Але назва збірки виражає передусім основну концепцію поета, яку він формулював як "здобуття краси зі зла".
Антиномічність понять "квіти" і "зло", протиставлення відчаю і пошуків ідеалу стають наскрізними в книзі Бодлера.
Основоположний структурний принцип збірки "Квіти зла" - романтичний. Це визначається контрастним протиставленням поета, який прагне до ідеалу, і жорстокого навколишнього світу. Домінантами, які організовують образно-поетичну структуру збірки, виступають принцип контрасту, характерний для романтизму, і символіка.
Як відомо, кожен художній образ тією чи іншою мірою є символом, бо він не тільки щось безпосередньо відображує, а й символізує ширше, істотніше, загальніше, як у "Відповідності".
Збірка "Квіти зла" складаєшся із шести розділів: "Сплін та ідеал", "Паризькі картини", "Вино", "Цвіт зла", "Бунт" та "Смерть". Перший, найбільший розділ збірки - "Сплін та ідеал". Це лірична драма, де ідеалові протиставлена не сама дійсність, а сплін -важкий хворобливий душевний стан поета, якому притаманні зневіра й туга. Цей душевний стан породжений дійсністю, адже бодлерівський-сплін гає реальну суспільно-психологічний мотивацію. У вірші, який відкриває розділ "Сплін та ідеал", Бодлер дає своє пояснення цього стану, сплін - це "найзліше Страховидло", яке "ні повзати не вміє, ні ревти", це "Хандра, що бачить птахи й страти".
Цікавий філософсько-естетичний цикл віршів першого розділу, де Бодлер порушує загальні питання мистецтва. Так, наприклад, вірш "Маяки" присвячений геніям живопису різних епох. Леонардо да-Вінчі, Рембрандт, Мікеланджело, Ватто - усі вони "маяки людства", як "засвічені мільйонами фортець", їх геній живе у віках, вони безсмертні й вічні, як вічним є прибій. Вони - "роду людського чесноти і могуть". Своєю величчю вони не дають поетові потонути у бурхливому життєвому морі.
Бодлер намагається визначити завдання поета, чий "сад спустошений громами і дощами", говорить про шляхи поета у буржуазному суспільстві. Свою музу він називає "хворою" і "продажною". В її очах "похмуро палахтить ненависть і тривога", а заробляючи на життя вона повинна "співати... мольби й псалми суворі, не віруючи в них".
Становище поета в тогочасному суспільстві бачиться Бодлеру безправним і трагічним. Поет приречений на нерозуміння. Дивовижне, воістину символічне втілення здобули ці думки у вірші "Альбатрос". Тут - усе символ, і Альбатрос - великий прекрасний сильний птах, і моряки, які спіймали його, щоб посміятися з нього. Альбатрос - образ символ поета. Бодлер називає птаха "королем блакиті". Йому, поетові, вій співчуває, бачачи, як "волочаться за ним великі білі крила, як весла по боках розбитого човна". У руках моряків Альбатрос утратив свою силу й могутність, його "ходить по дошках природа не навчила ". Але, попри увесь цей трагізм, у голосі автора немає приниженості. Навпаки, в останніх рядках вірша відчувається не лише гордість за поета але і виклик, тим хто його принижує.
Поет, як Альбатрос - володар гроз та грому.
Глузує з блискавиць, жадає висоти,
Та вигнаний з небес, на падолі земному
Крилатий велетень не: має змоги йти.
Бодлер говорив, що з дитинства в ньому боролися два протилежні почуття: "жах життя" і "екстаз життя". І ця боротьба незмінно призводила до духовної ілюзії поета. "Таке середовище не для поетів, - розмірковував він, - їм потрібна республіка духу, керована красою". Пристрасним пошукам краси присвячена більшість віршів ("Краса", "Гімн красі", "Запрошення до подорожі"). Краса у Бодлера має різні вияви. Вона і "мрія з каменю" і "білість лебедів і серце, з кришталю" ("Краса"). У її погляді "покора і провина, і присмерк, і світання". Поет не розгадав природи краси, але бажає, щоб вона зробила світ не таким огидним.
Це байдуже хто ти, чи Діва, чи Сирена.
Чи Бог, чи Сатана, чи ніжний Херувим.
Щоби тягар життя, о владарко натхнення,
Зробила легшим ти, а всесвіт - менш гидким!
У своїх творах поет постійно використовував контрастні барви, що вражали своєю парадоксальністю і незвичайністю. Поезія Бодлера об'єднує піднесене, майже безтілесне, з ницим, навмисно грубим. Так, у вірші "Піднесення" він закликає поета:
Тікай же від земних міазмів якнайдалі!
В повітрі горному своє очисть єство!
І сяйво пий, немов божественне питво,
Розлите в просторі, як почуття в хоралі!
Його вірші часто сповнені жахливих, гидких, відвертих картин пороку, бруду, розбещеності. Але якщо поезія насичена образами суспільного й морального занепаду, то це не означає, що сама вона випромінює зло. Тим більше, що будь-який вірш Бодлера обов'язково несе віру та надію на краще. Про це свідчать слова самого поета: "...У цю жорстоку книгу я вклав усе моє серце, усю мою ніжність, усю мою віру... усю мою ненависть..."
"Квіти зла" - це здійснений із рідкісною послідовністю і завершеністю синтез значної епохи європейської поезії - епохи романтизму, й водночас Це Своєрідний пролог до іншої видатної поетичної епохи кінця XIX початку XX століття. Тому невипадково Бодлера називають, її пізнім романтиком, і поетом епохи імпресіонізму, і предтечею символізму.
Бодлер залишив порівняно невеликий творчий спадок: збірку "Маленькі поезії в прозі", книгу статей про мистецтво та літературу "Романтичне мистецтво", яка була видана посмертно. Бодлеру також належать чудові переклади поезії і прози Едгара По, з яких почалася слава американського романтика в Європі. Але вершиною творчості Бодлера запишається поетична збірка "Квіти зла", в якій схрестилися магістральні шляхи французької і всієї європейської поезії.
ОСНОВНІ ТВОРИ:
збірки "Квіти зла", "Маленькі поезії в прозі", книга статей "Романтичне мистецтво".
ЛІТЕРАТУРА:
1. Импрессионисти, их современники, их соратники. Живопись. Графика. Литература.- М., Иск-во. 1976.;
2. Нельман М. Я Шарль Бодлер. Судьба. Естетика. Стиль,- М., Худ. лит., 1979;
Loading...

 
 

Цікаве