WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Шарль Бодлер - Реферат

Шарль Бодлер - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
ШАРЛЬ БОДЛЕР
ШАРЛЬ БОДЛЕР
(1821 - 1867)
Шарль Бодлер народився в Парижі у квітні 1821 року. Батько поета походив із сільської родини у Шампані з войовничим прізвищем ("Бодлер" - двосічний ніж), але йому вдалося вибитися в люди, отримати освіту й стати вихователем у шляхетній сім'ї. Він помер, коли Шарлю ледве виповнилося сім років, але встиг прищепити синові бездоганні манери, шанобливе ставлення до героїчних часів Франції та інтерес до живопису, який стане справжньою пристрастю Бодлера.
Певне, батько був тим, хто щиро любив хлопчика. Після його смерті Шарль був приречений на нерозуміння і самотність навіть у колі близьких людей.
Родинна драма болісно вплинула на душу хлопчика смерть коханого батька, новий шлюб матері, покірність вітчиму, який завзято намагався "привести до норми" надто різкий, своєрідний характер Шарля - усе це зробило його вигнанцем у сім'ї і багато в чому визначило формування безрадісного і навіть трагічного світосприйняття.
Навчався Бодлер у закритому колежі у Ліоні, потім у Парижі, а у 1841 році за наполяганням вітчима Бодлера відряджають служити у заокеанські колонії Франції.
Тропічна природа і мандрівка (залишили глибокий слід у пам'яті юнака і неодноразово втілювалися в його деяких тварях ("Краєвид", "До дамикреолки", "Запрошення до подорожі"). Поет мріє "про сині небокраї, про мармури колон, де водограй ридає", "де в сонця пестощах пурпурястий сад, де затінь від дерев дає благоухання". У вірші "Екзотичний аромат" Бодлер згадує "лінивий острівець, де золоті дари природа подає в Нев'янучім розмаю".
Повернувшись до Парижа у 1842 році, Бодлер починає самостійне життя на спадок, що залишився по смерті батька. Він поринає у художній і літературний світ столиці. Вважаючи поезію своїм основним покликанням, Бодлер, однак, пише дуже мало, старанно працюючи над кожним рядком. Саме у цей період поет інтенсивно студіює літературу захоплюється титанами доби Просвітництва і творами сучасників - Cтендаля, Бальзака. Водночас Бодлер вивчає живопис.
Саме в той час Бодлер, зближується з молодими поетами і художниками романтично-бунтівного напряму "покоління молодого, серйозного, іронічного незагрозливого", як характеризував його він сам. Ці юні бунтівники висміювали у своїх творах "господарів життя" - ситих і вдоволених буржуа, дріб'язкове та меркантильне буржуазне середовище, гостро відчували драматизм становища, мистецтва й художника у буржуазному суспільстві, співчували приниженому й ображеному люду.
У цьому середовищі сформувалася яскраво виражена антибуржуазність - одна з ґрунтовних рис світогляду й творчості Бодлера. Отож для нього було цілком природним узяти участь у Червневій революції 1848 року.
Після 1848 року Бодлер поринув у гостру душевну кризу, яка затяглася майже на десятиліття, збіглася з кризою суспільною. У цей період поет занотовує у щоденнику: "У кожній людині є два одночасні прагнення, одне спрямоване до Бога, одне до Сатани. Поклик Бога, або духовність - це прагнення внутрішнього піднесення, поклик Сатани, або тваринність - це насолода від власного падіння".
Настрої і роздуми поета відбилися в його віршах і публіцистиці. Саме у період, коли Бодлера полонили гіркі роздуми про протилежність прекрасного і реального, поета й суспільства, з'являються його статті про життя і творчість Едгара По, які проливають світло на трагічний конфлікт письменника з американською дійсністю ("Едгар По, його життя і твори", 1856).
У віршах, написаних між 1852 і 1856 роками, поет доходить висновку, що зло панує у світі і що завдання мистецтва - перемагати зло. І наступний його твір - збірка "Квіти зла", видана у 1857 році,- стає "динамітною бомбою, яка впала на буржуазне суспільство Другої імперії".
Проти Бодлера, як за півроку до того проти Флобера, була порушена судова справа. Бодлера звинуватили у "грубому реалізмі, який ображає цнотливість". За опублікування "Квітів зла" автор був засуджений до сплати штрафу у розмірі 300 франків. Вирок передбачав також заборону і вилучення зі збірки шести віршів, що фактично означало знищення непроданого накладу і загрожувало поетові банкрутством.
Але Бодлер продовжував працювати. Найважливішим художнім здобутком останнього періоду творчості поета стали 32 нових вірші, які увійшли до другого видання "Квітів зла" (1861) "Вірші у прозі", видані посмертно. Більшість цих творів засвідчили розширення й поглиблення діапазону творчості Бодлера, адже творчість поета живилася не лише "усією його ненавистю" до буржуазії, але й "усією його ніжністю" до пригнічених.
Останні роки життя Бодлера перетворилися на пекло. Редактори періодичних видань відмовляються брати його статті та художні твори, як "неприйнятні для друку". У квітні 1864 року поет іде до Бельгії, сподіваючись заробити гроші публічними лекціями. Але поліпшити свої справи йому не вдається - він ще більше заплутався у боргах. Самотній, хворий поет починає збирати матеріал для безжального викривального памфлета проти бельгійського міщанства, в якому мав намір показати завтрашній день Франції.
Наприкінці березня 1366 року Бодлера вразив параліч. Останні місяці життя він провів у клініці доктора Дюваля в Парижі, де 31 серпня 1867 року помер.
Бодлер був поетом, який особливо гостро відчував суперечності світу та людини. За словами О. Блока своєю поезією він доводив, що і "у пеклі можна мріяти про вкриті снігом вершин"". Усе це з надзвичайною силою, повнотою і яскравістю втілилося у головному творі Бодлера, збірці "Квіти зла".
Починаючи з 1857 року - року першого видання, "Квіти зла" постійно доповнювалися. Фактично ця книга створювалася поетом протягом усього життя і увібрала усе найкраще з його поетичного доробку. Цим вона схожа на "Листя трави" В. Вітмена чи "Кобзар" Т. Шевченка.
"Заголовок-каламбур" (так визначав назву збірки сам автор) багатозначний, як і все у "Квітах зла". У віршах збірки втілені і суперечності епохи, і
Loading...

 
 

Цікаве