WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Життєвий і творчий шлях Джонатана Свіфта. - Реферат

Життєвий і творчий шлях Джонатана Свіфта. - Реферат

сприяв творчий підйом, результатом чого було створення "Мандрів Гуллівера" (1721-1725), опублікованих в Лондоні в 1727р. "Мандри Гуллівера" - вище досягнення Свіфта, підготовлене всією його попередньою діяльністю. Основною темою "Мандрів" є мінливість зовнішнього зображення світу природи і людини, представлена фантастичним і казковим середовищем, в яке потрапляє Гуллівер під час своїх подорожей.
Остання 10-літня творча діяльність Дж. Свіфта відзначено надзвичайною активністю. У 1729р. був написаний найбільш сумний з його памфлетів "Скромне продовження". Він наповнений страждальним відчуттям трагічного розриву між стримінням Свіфта "виправити світ" і тим, що кожного дня поставало перед ним.
В цей період Свіфт не менш плодовитим в поезії, чим в прозі. Його вірші відрізняються тематичною різноманітністю, відзначені нові форми (особливо по відношенню до ритму, наприклад "Суматоха", 1731). Ведучим віршовим жанром являється політична сатира, як правило, зв'язана з Ірландією ("Клуб Легіон", 1736), та ін. Підсумок своєї творчої діяльності Дж. Свіфт підводить в одному із найбільш значних своїх поетичних творах - "Вірші на смерть доктора Свіфта" (1731, опублік.1738), де вустами "безпристрасного критика" він оцінює свої особисті твори:
Я знаю: их читал народ,
Поставил автор цель благую -
Лечить испорченность людскую.
(Переклад Ю.Д. Левіна)
Автор обіцяє сучасникам померти в "недалекому майбутньому". Але вони були змушені чекати ще 14 років, доки в соборі святого Патріка з'явилася могила з написом: "Тут лежить тіло Джонатана Свіфта, декана цього собору, і ядуче обурення вже не пече його серця. Йди, подорожній і якщо можеш, наслідуй приклад ревного захисника справи доблесної свободи".
Помер в році (1745) місяця (жовтня) в день (19) на (78) році життя.
Розділ ІІІ.
Алегорія в творах Джонатана Свіфта.
"Головна мета, яку я собі поставив у своїх працях, - швидше ображати людей, ніж їх розважати, і якби я здолав довершити свої наміри без шкоди для себе, був би з мене найплідніший письменник на світі..."
Творчість Свіфта - сатирика, алегориста становить певний крок у розвитку не тільки англійської, але взагалі європейської літератури.
Перше, що є індивідуальною прикметою творів Дж. Свіфта , - це їхній сатиричний "пафос", з яким не можна поставити поруч ні тонку іронію сучасника Свіфта - Вольтера, ні тим більше, до деякої міри його спадкоємця в англійській літературі - Лоренса Стерна.
У творчості письменника міститься не лише сатира, але й іронія, алегоричне змалювання, яке можна знайти у кожному з творів. Всі вони написані в дусі народного гумору, звучать як радісний гімн здоровому людському тілу, як безоглядна реабілітація плоті, як виступ проти прихильників середньовічної аскези. Здебільшого алегорія у Свіфта використовується для викриття людської нікчемності.
У Свіфтівській іронії, в її енергії відчувається фанатична віра в правду тої справи, в ім'я якої Свіфт завдає смертельних ударів усьому тодішньому суспільству.
Так, наприклад, у памфлеті "Казка бочки" основу створює "алегорична розповідь про кафтани і три брата", сюжетно наближається до популярної притчі про три колечка, опрацьованої в "Декамероні" Боккаччо і в інших джерелах. Свіфт використовує сюжет своєї алегорії для іншомовної передачі обрядової історії християнства з моменту його зародження і до кінця XVII ст.. Помираючи один батько (Христос) залишив у спадок трьом братам однакові кафтани (релігію) і заповіт (Біблію) з "найподробнішими повчаннями, як носити кафтани і підтримувати в порядку". Під трьома братами Дж. Свіфт зображує століття. Мартін - символ англійської церкви, Джек - символ пуританства, під іменами яких письменник осуджує вождів Реформації Жана Кальвіна і Мартіна Лютера. Як показали текстологічні дослідження "Казка бочки" направлена проти католиків, пуритан, наслідувачів матеріалізму Гобса і ведеться з позиції англійського раціоналізму.
У наступному памфлеті "Роздуми про сварки і розбіжності між знаттю і общинами в Афінах і Римі" Свіфт виклав своє розуміння політичної ідеї Просвітництва - теорії "суспільного договору" і принципу "рівноваги влади", передбачуючого відділення законодавчих її функцій від виконуючих з ціллю не допустити зосередження абсолютної влади в одних руках.
Як вже відомо, у багатьох своїх памфлетах Дж.Свіфт під вигаданими іменами героїв висміював знатних людей.
Прикладом цього є серія нарисів "Папери Бікерстафа", в яких письменник висміяв Джона Патріджа - людина, яка складає щорічні астрологічні альманахи. Усі памфлети Дж. Свіфта були направлені проти позиції вігів у церковному питанні. Серед таких памфлетів "Роздуми про незручність знищення християнства в Англії". Використовуючи слово "християнство" в якості синоніма "англіканства", Свіфт оголошує можливу відміну "Акту про присягу" знищенням християнства. Цей памфлет виявив не тільки розбіжність Свіфта з вічами по відношенню англійської церкви і його неприйняті основи їх соціальної орієнтації - "грошового інтересу".
Даючи запальну оцінку своїй ірландській публіцистиці, Свіфт відзначив, що вона продиктована "непримиренною ненавистю до тиранії і гніту". Такий пафос "Листів сукняра". В основу своєї аргументації письменник кладе поняття про свободу і взаємозалежність всіх громадян.
Джонатан Свіфт досягнув найбільших слави своїм романом "Мандри Гулівера", сповненим цікавими пригодами. Та лише на перший погляд може здатись, що цей твір малює фантастичний світ, зовсім не схожий на Англію та Ірландію. Читаючи його, юний читач поринає у фантастичний світ пригод. Та насправді, у кожній вигаданій назві, імені гострі висміювання чи порівнювання людей.
"Мандри Гуллівера" мають те саме сатиричне спрямування, що й памфлети. Але якщо в памфлетах Свіфт змальовував переважно конкретні
факти, взяті із сучасного життя, то роман дає змогу зробити художнє узагальнення. Критика письменника у "Мандрах Гуллівера" спрямована, вже не проти окремих осіб, а проти суспільної системи в цілому. Роман поділено на 4 частини, в яких розповідається про мандрівки лікаря, а потім капітана багатьох кораблів Лемюеля Гуллівера. Чотири частини "Мандрів" - 4 сатиричні модифікації людської нікчемності. В І і ІІ частинах - зменшення фізичного зросту й того, що ми називаємо моральною та ідеологічною стороною людського існування; в ІІІ IV частинах - людина поділяється ніби на дві самостійні істоти, смішні й жахливі в своїй одно осібності.
З кожним твором пов'язаний роман якимось елементом, способом, засобом, використаним Дж. Світом.
Так, з "Казкою бочки" романпов'язують спільність традиції алегоричної сатири, сприйняття в пародії на "науковість" і подібність прийомів "містифікації". "Роздуми про сварки і розбіжності" служить концепцією політичної історії, яка знайшла своє художнє втілення в християнства в Англії переважає твір характером сатиричного змалювання англійських звичаїв і традицій; "Папери Бікерстафа" - живістю комічних перевтілень видуманого автора; політичні памфлети - мистецтвом злого натяку; торійська публіцистика Свіфта і "Листи сукняра" з їхньої орієнтацією на доступність і впевненість для читачів різного рівня.
Найбільш незрозумілий, туманний памфлет "Скромна пропозиція", який проникнутий відчуттям трагічного розриву між стримінням Свіфта "виправити світ" і тим, що кожного дня поставало перед його очима.
Loading...

 
 

Цікаве