WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Піраміди, гробниці, храми. Єгипет у період нового царства (науковий реферат) - Реферат

Піраміди, гробниці, храми. Єгипет у період нового царства (науковий реферат) - Реферат

будівництво. Під час війни перси зруйнували афінський Акрополь - укріплену частину міста, яка знаходилася на високому пагорбі. Перікл захотів його відбудувати. Для цієї роботи він зібрав найкращих архітекторів і скульпторів, тисячі умілих ремісників, ковалів, мулярів, каменярів, теслів.
На Акрополі Перікл звелів збудувати великий храм, присвячений покровительці містабогині Афіні Палладі. Його назвали Парфеноном, що означало "храм діви".
Парфенон одночасно служив державною скарбницею, святилищем і пам'яткою перемоги греків над персами. Спорудили його з білого із золотистим відтінком мармуру.
Парфенон був 75 м завдовжки і 35 - завширшки. З усіх боків храм був оточений колонами. Така колонада називається портиком. Усередині храму було дві зали. В більшій залі стояла величезна статуя богині Афіни, заввишки 11 метрів, її обличчя, руки і ноги були зроблені зі слонової кістки, а одяг викутий зі щирого золота вагою в дві тонни.
Статую Афіни зробив відомий давньогрецький скульптор Фідій. Коли роботу над статуєю було завершено, вороги Фідія пустили чутку, що він украв частину золота. Але Фідій, за порадою Перікла, виготовив золотий одяг богині таким чином, що його легко можна було зняти і зважити. Коли золото переважили, виявилося, що Фідій не винен.
Парфенон було прикрашено гарними барельєфами, що зображували святкову процесію юнаків і дівчат, а також суперечку Афіни з Посейдоном. За легендою, богиня Афіна і бог Посейдон сперечалися, хто з них зробить кращий подарунок місту. Посейдон ударив у скелю своїм тризубцем, і з неї забило солоне джерело. Афіна встромила в землю свій спис, і з нього виросло оливкове дерево, яке дарує людям смачні, корисні плоди. Подарунок Афіни Паллади визнали ціннішим і її іменем назвали місто - Афіни.
Перед Парфеноном Фідій поставив ще одну статую богині Афіни, вилиту з бронзи, заввишки дев'ять метрів. Позолочене вістря її списа та шолом здалеку бачили моряки, які підпливали до Афін морем.
ВІЙНА МІЖ АФІНАМИ ТА СПАРТОЮ. В V ст. до н. е. (431 р. до н.е.) між Афінами та Спартою розпочалася війна за першість у Греції. Вона тривала близько тридцяти років і дістала назву Пелопоннеської. У цій війні взяли участь майже всі поліси Греції: одні - на боці Афін, інші - Спарти. В афінян був великий флот, а спартанці мали добре озброєне сухопутне військо.
Перемогла Спарта, але вона була так само виснажена війною, як і Афіни.
Спарта заборонила Афінам мати флот. Афіняни мусили виплатити Спарті гроші - воєнну контрибуцію. Спарта відмінила демократичні порядки в Афінах і відновила владу тиранів.
?
Реферат
на тему:
"ГРЕЦІЯ ПІД ВЛАДОЮ МАКЕДОНІЇ.
СХІДНІ ПОХОДИ АЛЕКСАНДРА"
Виконала:
Учениця 6-Б класу
Каштелян Іванна
Коломия - 2005
ГРЕЦІЯ ПІД ВЛАДОЮ МАКЕДОНІЇ
ПІДНЕСЕННЯ МАКЕДОНІЇ. У IV ст. до н. е. зміцніла непомітна раніше країна Македонія, що була розташована на півночі Балканського півострова. Македонські царі засвоїли звичаї греків та їхню культуру.
Найбільшої могутності Македонія досягла за царя Філіпа II (IV ст. до н. е.). Філіпп був талановитим полководцем. Він створив "македонську фалангу" - стрій солдатів, вишикуваних у 16 рядів і озброєних довгими списами. Воїни клали ці списи, завдовжки 6 м, на плечі тих, хто стояв перед ними. Прорвати фронт фаланги було неможливо. Для захисту фаланги з боків ставили праворуч і ліворуч кінноту. Філіпп застосовував також пересувні башти на колесах для облоги міст.
Маючи таку сильну армію, Філіпп почав завойовувати Грецію, яка була ослаблена Пелопоннеською війною. Він уміло розпалював сварки між грецькими державами і змушував їх приєднуватися до Македонії. А проти тих, хто чинив опір, посилав армію. Багато грецьких полісів визнали владу Філіппа.
АФІНИ - ГОЛОВНИЙ ПРОТИВНИК МАКЕДОНІЇ. Під час Пело-поннеської війни найдужче постраждали Афіни. Тому Афінам важко було воювати з Македонією. Афіняни розділилися на дві партії. Одні виступали за союз із Філіппом, інші були проти. Перші вірили, що македонський цар припинить міжусобні війни і встановить в усій Греції мир. Другі бажали за будь-яку ціну зберегти незалежність. Серед останніх був знаменитий афінський оратор Демосфен. Його гнівні і сміливі промови, спрямовані про-ти царя Філіппа, стали називати філіппіками. Слово "філіппіка" вживають і нині у значенні "викривальна промова проти когось".
У 338 р. до н. е. біля міста Херонеї відбулася битва греків і македонян. Філіпп переміг, Афіни зазнали поразки. Майже вся Греція потрапила під владу Македонії.
ОРАТОР ДЕМОСФЕН. Від народження Демосфен був слабкий та хворобливий. Батьки його рано померли, а нечесні опікуни забрали собі маєток і гроші. Коли хлопчик виріс, він вирішив повернути своє майно назад. Але для цього треба було вміти гарно виступати в суді. Демосфен гаркавив і дуже соромився говорити. Для того щоб виправити цей недолік, він купив цуценя і слідом за ним повторював звук "р-р-р". Крім того, він виходив на берег моря, набирав у рот круглих камінців і під шум прибою вчився чітко вимовляти слова. Невдовзі він зробився гарним оратором і відсудив своє майно.
У Демосфена була ще одна погана звичка: під час промови він, хвилюючись, некрасиво пересмикував плечем. Щоб позбутися цього, він підвісив на нитці до стелі меча, якраз над своїм плечем. Коли він забувався, меч боляче колов його. Так він позбувся цієї шкідливої звички.
Пізніше, коли Греція опинилася під владою македонян, Демосфена заочно засудили до смертної кари за його виступи проти Філіппа. Демосфен утік з Афін і заховався на одному з островів у храмі Посейдона. Храми в давнину служили притулком для втікачів, і ніхто не мав права схопити там людину. Але знайшовся зрадник, який упізнав Демосфена. Він став переконувати його, щоб той поїхав разом з ним до македонців, бо вони, мовляв, не зроблять йому нічого поганого. "Зачекай трохи, - сказав Демосфен зрадникові.- Я напишу листа родичам". З цими словами Демосфен узяв шматок папірусу й очеретинку для письма. Раптом він прикусив кінчик пера і впав на землю мертвим. В очеретині було заховано сильну отруту. Демосфен проковтнув її, щоб не датися живим ворогам.
ЮНІСТЬ АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО. Македонський цар Філіпп став володарем усієї Греції. Він вирішив помститися персам за всі кривди, завдані грекам, і почав готуватися до війни з Персією. Та розпочати війну Філіппу не судилося. Несподівано його вбили в палаці під час бенкету. Царем став його син Александр. На той час йому було двадцять років.
Переказують, що тієї ночі, коли він народився, злочинець Герострат спалив храм богині Артемідй Ефеської, що вважався третім чудом світу. Зробир він це для того, щоб прославитись. Трапилось це 21 червня 356 р. до н. е.
Александр був сміливий та енергійний, хоча й запальний юнак. Він здобув гарну освіту. Його вчителем був знаменитий грецький учений Арістотель. Історик Плутарх
Loading...

 
 

Цікаве