WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Піраміди, гробниці, храми. Єгипет у період нового царства (науковий реферат) - Реферат

Піраміди, гробниці, храми. Єгипет у період нового царства (науковий реферат) - Реферат

противників-аристократів і роздав їх бідним селянам, але за умови, що десяту частину свого врожаю вони віддаватимуть йому.
Пісістрат хотів, щоб усі елліни визнали Афіни найвизначнішим грецьким полісом. Зцією метою він почав будувати храм верховному богові Зевсу - Олімпейон. Пісістрат багато зробив для розвитку афінської культури, мистецтв, торгівлі. При дворі жили, користуючись його щедрими дарами, знамениті поети, скульптори, музиканти. Він наказав записати "Іліаду" й "Одіссею" Гомера, які досі виконувалися усно. Однак афіняни не могли пробачити йому те, що він усунув їх від державних справ.
Після смерті Пісістрата у 527 р. до н. е. владу успадкували його сини. Обидва сини підтримували мистецтво, а один з них, Гіппарх, уславився як знаменитий астроном. Та невдовзі Гіппарх був убитий, а другий син, Гіппій, вигнаний із батьківщини прихильниками народної волі.
Гармодію та Арістогітону, які вбили Гіпарха Пісістратида, греки поставили мідну статую. Коли якось один тиран запитав у філософа Діогена, який метал краще підходить для статуй, той відповів: "Той, з якого вилиті Гармодій і Арістогітон".
РЕФОРМИ КЛІСФЕНА. На чолі повсталих проти тиранії став Клісфен. Він надав усім громадянам Афін рівні права незалежно від того, хто ким був - аристократом чи купцем, селянином чи ремісником. Клісфен відновив авторитет народних зборів. Ці заходи зменшили значення аристократії в житті поліса і піднесли роль демосу - народу.
Клісфен запровадив остракізм - звичай голосувати черепками (грецьке слово "остракон" означає "черепок від розбитого посуду"). Кожний афінський громадянин міг видряпати на черепку ім'я людини, яка, на його думку, є небезпечною для держави. На народних зборах ці остракони опускали в урну, а потім їх лічили, і засуджену людину виганяли з Афін.
Спочатку остракізм застосовували для захисту від тиранії. Але згодом його стали використовувати нечесні політики, щоб знищити своїх політичних супротивників. Відомо, що афіняни незаслужено засудили і вигнали видатного воєначальника Фемістокла. Вони засудили на смерть філософа Сократа, і він, за вироком суду, випив смертельну отруту. Так корисний захід на підтримку влади народу перетворився на засіб розправи з невинними людьми.
ТИРАНІЯ ПОЛІКРАТА. У VI ст. до н. е. тиранія була поширена в багатьох грецьких полісах. У 540 р. до н. е. на острові Самос тираном став купець Полікрат. Він побудував великий флот і контролював торгові шляхи між Єгиптом, Малою Азією і Грецією. Самос перетворився на квітучий острів. При дворі тирана довго жили знамениті музиканти, поети (Анакреонт), учені (Піфагор).
Полікрат вважав себе найщасливішою людиною (його ім'я дослівно перекладається як "всемогутній"). Його радісне життя і трагічна смерть .ще в давнину були оповиті поетичними легендами.
ЛЕГЕНДА ПРО ПОЛІКРАТІЄ ПЕРСТЕНЬ
Полікрат вважав себе найбагатшою людиною в світі. Але він боявся викликати гнів богів своїм надмірним багатством. За порадою свого друга, єгипетського царя, він вирішив подарувати богам свою найбільшу ко-штовність - дорогоцінний перстень. Він кинув його у море при великому зібранні народу. Та ось невдовзі рибалка приніс Полікрату велику рибину надзвичайної краси. Коли рибину розрізали, то знайшли в ній царський перстень. Всі зрозуміли, що боги прогнівалися на Полікрата і відмовилися прийняти його жертву. Друзі тирана поспіхом залишили його острів. Невдовзі перси зрадницьки вбили Полікрата і захопили Самое (522 р. до н. е.).
Німецький поет Фрідріх Шіллер написав на цю тему баладу "Полікратів перстень".
?
Реферат
на тему:
"ГРЕКО-ПЕРСЬКІ ВІЙНИ.
АФІНСЬКА ДЕМОКРАТІЯ ЗА ПЕРІКЛА"
Виконала:
Учениця 6-Б класу
Масик Світлана
Коломия - 2005
ГРЕКО-ПЕРСЬКІ ВІЙНИ
МАРАФОНСЬКА БИТВА. На початку V ст. до н. е. багато грецьких островів і міст у Малій Азії були під владою персів. Коли греки підняли повстання, перси жорстоко придушили його. Після цього вони вирішили завоювати всю Грецію. Перський цар Дарій відправив у Грецію послів з вимогою надіслати йому "землі і води", тобто підкоритися. Частина полісів визнала владу Дарія. Але Афіни не підкорилися. А в Спарті перських послів навіть скинули в криницю зі словами: "Нехай посли самі візьмуть собі там землю і воду". Непокора Афін і Спарти розгнівила Дарія. Щоб сильніше розпалити свій гнів, він наказав слузі щодня перед обідом тричі повторювати йому слова: "Володарю! Пам'ятай про афінян!"
У 490 р. до н. е. військо персів перепливло на кораблях Егейське море і висадилось в Аттиці на Марафонській рівнині - за 42 км від Афін. Афіняни зібрали велике військо, і хоча у персів сили були набагато більші, греки захищали свободу своєї батьківщини і перемогли.
Один воїн побіг з доброю звісткою гірськими стежками до Афін. Не зупиняючись, він подолав усю відстань, вбіг у місто, вигукнув: "Радійте, афіняни, ми перемогли!" - і впав мертвий. Відтоді на Олімпійських іграх запровадили змагання з бігу на 42 км 195 м в пам'ять про цю подію і назвали його "марафонським бігом".
ВТОРГНЕННЯ КСЕРКСА ДО ГРЕЦІЇ. Минуло десять років, але перси не відмовилися від свого наміру завоювати Афінську державу і Спарту. Величезне перське військо разом із флотом рушило на Грецію знову. На чолі його стояв син Дарія - цар Ксеркс. Крім персів у цьому війську були воїни з раніше підкорених земель.
ПЕРЕПРАВА КСЕРКСА ЧЕРЕЗ ГЕЛЛЕСПОНТ. Цар Ксеркс наказав майстрам навести переправу через морську протоку Геллеспонт у Малій Азії (нині - протока Дарданелли), щоб армія могла перейти до Греції.
Коли мости були готові, зірвалася буря і зруйнувала їх. Багато воїнів потонуло. Цар Ксеркс дуже розгнівався. Щоб покарати неслухняне море, він наказав побити Геллеспонт батогами, а потім закувати його в кайдани. Кат триста разів ударив по хвилях батогом, а потім опустив у воду залізні кайдани. Після цього кораблі розташували один біля одного у вигляді моста, і по ньому перське військо переправилося до Греції.
БИТВА ПРИ ФЕРМОПІЛАХ. Багато грецьких полісів об'єдналося для боротьби з персами. Очолила їх Спарта.
Вороги уже завоювали Північну Грецію і наближалися до Середньої Греції. Спартанський цар Леонід зі своїми воїнами захищав Фермопільський прохід, яким тільки й можна було потрапити з Північної Греції в Середню. Він збудував упоперек проходу кам'яну стіну. Коли Ксеркс підступив до Фермопіл, він відправив до греків послів з вимогою скласти зброю. Цар Леонід відповів лаконічно, як і личило спартанцю: "Прийди і візьми" (зброю). Другий посланець Ксеркса хотів налякати греків військовою силою персів. Він сказав: "Наші стріли і списи закриють від вас сонце!" Леонід відповів: "Ну що ж, будемо битися в затінку!"
Кілька днів треки мужньо захищали прохід. Але знайшовся зрадник, який провів персів окружними стежками, і вони вдарили в спину спартанцям. Коли пар Леонід побачив, що вороги оточили їх з усіх боків, він наказав усім
Loading...

 
 

Цікаве