WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Піраміди, гробниці, храми. Єгипет у період нового царства (науковий реферат) - Реферат

Піраміди, гробниці, храми. Єгипет у період нового царства (науковий реферат) - Реферат

кари, ніж позбутися написаного імені.
ГІМН ДО СОНЦЯ-АТОНА. Цей гімн написаний Ехнатоном. Звучання єгипетських віршів відрізняється від наших: у нихне було рими.
О Ра, ти полонив усі народи світу,
Ти міцно їх зв'язав любов'ю свого серця.
Для нас ти - небожитель недосяжний.
Ти світло життєдайне щедро ллєш
На землю. Кожен день життя людей -
То слід ноги твоєї.
РАМЗЕС II - ВОЇН І БУДІВНИЧИЙ. Фараон Рамзес II (XIII ст. до н. е.) ще за життя заслужив титул "Великий". Силою зброї він повернув Єгипту втрачені землі. Подібно до інших фараонів він використовував великі маси полонених на примусових державних роботах.
Про це ми дізнаємося з Біблії, де розповідається, як примушував Рамзес працювати в Єгипті мешканців Палестини - євреїв. Коли євреям було дозволено нарешті повернутися додому, то всього їх залишило Єгипет 600 тисяч чоловік.
Рамзес II прославився також як будівничий. За його царювання було побудовано нові храми, які вражають своїми велетенськими розмірами, і прикрашено багато старих.
До нас дійшло кілька сотень зображень фараона. Рамзес був справжнім велетнем, понад 2 м на зріст. Він прожив довге життя, майже 90 років і мав близько 200 дітей. А царем він був 66 років.
ЗАНЕПАД ВЛАДИ ФАРАОНІВ. Після Рамзеса II держава поступово втрачала свою міць. Єгипту довелося захищати свої рубежі від ворожих на-вал.
У цей період, у XIII-XII ст. до н. е. в басейні Середземного моря з'явилися нові племена - "народи моря", як називали їх єгиптяни. Вони нападали на Єгипет.
У VI ст. до н. е. перси завоювали Єгипет і включили його до складу своєї імперії. Єгипет перетворився на одну з найбагатших перських сатрапій.
Коли у V ст. до н. е. його відвідав знаменитий мандрівник і історик Геродот, йому розповідали про великих царів та їхні діяння як про леген-дарні події далекого і дивовижного минулого.
?
Реферат
на тему:
"ЗАКОНИ СОЛОНА.
ТИРАНІЯ В ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСАХ"
Виконала:
Учениця 6-Б класу
Шляхтич Оксана
ЗАКОНИ СОЛОНА
ВЛАДА АРИСТОКРАТІВ. Тривалий час усі важливі справи в Афінах вирішували лише знатні та багаті люди - аристократи. Щороку з-поміж них вибирали дев'ять правителів поліса - архонтів. Один керував міськими справами, другий був верховним жерцем, третій командував військом, ще шестеро були суддями.
Прості громадяни - демос - не мали таких прав. Більше того, аристократи почали їх пригноблювати й утискувати. Особливо жорстокі за-кони ухвалив архонт Драконт; про них казали, що вони написані не чорнилом, а кров'ю. Наприклад, за зірване в чужому саду гроно винограду людину страчували.
Від суворих законів особливо страждали селяни. Якщо рік видавався неврожайним, селянин позичав у багатія збіжжя або гроші й обіцяв повернути борг з нового врожаю. Аристократ ставив на межі борговий камінь, на якому було викарбувано, коли, кому і скільки селянин винен. Якщо селянин не розраховувався вчасно, в нього відбирали землю, а його самого продавали у рабство.
ЗАКОНИ СОЛОНА. У VI ст. до н. е. між аристократами та демосом почалися криваві сутички. Афінський правитель Солон у 594 р. до н. е. помирив аристократів і демос: він встановив нові закони, за якими всі боргові камені познімали, а борги селян скасували. Заборонялося продавати вільних афінських громадян у рабство, а тих, кого вже продали, Солон викупив і повернув додому. Сам Солон так сказав про це у віршах:
Подякувать могла б богиня віщая
Мати-Земля, з якої зняв рішуче я
Стовпів поставлених багато боргових,-
Колишняя рабиня, нині ж вільная!
За законами Солона, ніхто не мав права принижувати простих людей тільки через те, що вони не знатні.
ПОДІЛ ГРОМАДЯН НА РОЗРЯДИ. Віднині всі вільні чоловіки Афінської держави були рівні перед законом. Солон своїми законами зробив так, що всі вони брали участь в управлінні полісом.
Але їхні обов'язки перед державою були різні і залежали від розміру майна і прибутків.
Солон розділив усіх громадян за майновою ознакою на чотири роз-ряди. До першого увійшли найбагатші люди. Під час війни вони ко-мандували флотом і повинні були за свій кошт споряджати кораблі.
До другого розряду належали просто заможні люди. Під час війни вони служили в кінноті і повинні були самі забезпечити себе всім необхідним - кіньми, колісницею, зброєю.
До третього розряду, найчисленнішого, увійшли люди середнього достатку, які могли купити для себе обладунок. Ці воїни, гопліти, складали важкоозброєну піхоту - головну силу афінського війська.
Бідняки з четвертого розряду, фети, служили матросами і гребцями на кораблях або легкоозброєними воїнами в піхоті.
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЮ. За часів Солона зросла роль нарадних зборів - екклесії. Збори вирішували всі найважливіші для держави питання, наприклад оголошення війни чи укладення миру. В екклесії брали участь усі дорослі чоловіки поліса. Віднині громадяни всіх чотирьох розрядів обирали органи управління ("Раду чотирьохсот") і суд. Солон залишив посади архонтів, яких вибирали також з громадян усіх розрядів. Вищим органом, який слідкував за виконанням законів, був Ареопаг - рада старійшин. Він обирався з представників аристократії.
ЗАПОВІТИ СОЛОНА. Греки шанували Солона як видатного за-конодавця і вважали його одним із семи великих мудреців давнини. Його закони були викарбувані на дерев'яних таблицях і виставлені на головному майдані Афін. Солон постановив, щоб усі дотримували його законів протягом 100 років. "Рада чотирьохсот" вирішила, що той, хто порушить закони, мусить присвятити богові статую з чистого золота заввишки з людину. Подарувавши афінянам свої закони, Солон залишив державні спра-ви і поїхав мандрувати по світу.
Мудрі заповіді Солона спочатку передавали усно; згодом їх записали його учні. Найважливіші з них такі:
Богам шана - батькам честь.
Не спілкуйся з поганими людьми.
Твій розум хай буде тобі поводирем.
Нехай твої думки будуть зайняті лише важливими справами.
Вір не тому, хто божиться, а тому хто добрий і прекрасний.
Чого не клав - не бери! Не бреши!
ТИРАНІЯ В ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСАХ
ТИРАНІЯ ПІСІСТРАТА. Не всі аристократи та селяни були задо-волені законами Солона. Почалися чвари. Родич Солона - Пісістрат, відомий полководець, вирішив захопити владу, щоб встановити в Афінах порядок. Він вдався до хитрощів. Навмисне поранивши себе кинджалом, закривавлений, він з'явився на міському майдані і зажадав від народних зборів, щоб йому дозволили тримати загін охоронців, бо інакше вороги його вб'ють. Коли Пісістрат отримав дозвіл, він тут же встановив в Афінах свою владу. Так він став тираном. Тиранія - це одноосібна влада, яка спирається на підтримку армії і передається спадкоємцеві.
Афіняни незабаром збагнули свою помилку і кілька разів намагалися вигнати Пісістрата, та невдало.
ПОЛІТИКА ПІСІСТРАТА. Здобувши перемогу, Пісістрат відібрав частину земель у своїх
Loading...

 
 

Цікаве