WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Модернізм, імпресіонізм, символізм - Реферат

Модернізм, імпресіонізм, символізм - Реферат

Булонському лісі", 1872,- зб. Уїтні, Нью-Йорк) тощо. Однак імпресіонізм втратив властиві попередньому етапу реалізму узагальненість імпресіонізму соціальну загостреність, інтерес до драматизму історичної дійсності, складного духовного світу людини. Тільки пізніше в імпресіонізмі виникли більш складні образи (Е.Дега, Е. Мане). На імпресіонізм вплинули японська гравюра і фотографія. В імпресіонізмі особливе місце займає близька людині природа. На традиціях Д. Констебла, художників барбізонської школи, зокрема К. Коро, імпресіоністи розробили закінчену систему пленеру. Вони працювали на натурі, в їх творчості зблизилися поняття етюду і картини. Імпресіоністи тонко передавали перехідні стани природи, гру сонячного світла. Живописна манера стала вільнішою, складні тони розкладали на чисті кольори, які наносилися на полотно короткими взаємо проникаючими мазками, що створювало багатство валерів, гру рефлексів. В скульптурі імпресіонізм виявився в мінливій живописності форми, навмисно недбалому ліпленні (у Франції - О. Роден, в Італії - М. Россо, в Росії - П. Трубецькой, Ґ.Голубкіна). Під впливом І. працювали художники: в Англії - Д.-М.-Н. Уїстлер, у Німеччині - М. Ліберман, Л. Корінт, М. Слефогт, у Швеції - А.Цорн, у Росії - К. Коровін, І. Грабар, на Україні - О.Мурашко, М. Бурачек. В літературі імпресіонізм виявився по-різному: в творчості таких письменників, як брати Е. і Ж. Гонкур у Франції, П. Альтенберг і А. Шніцлер у Австрії, він зближався з натуралізмом. У А. Голь-ца та Г. Гауптмана в Німеччині, О.Уайльда в Англії імпресіонізм переплітався з символізмом. Така нечіткість в літературі не дає змоги говорити про нього як про оформлений творчий напрям.Основну увагу імпресіоністи приділяли відтворенню змін у настрої, фіксуванню хвилинних вражень, не завжди вникаючи в суть явищ і їхню соціальну зумовленість. Крайні вияви імпресіонізму призводили до руйнування художнього образу, на що вказували Г. Плеханов, І. Франко. Окремі елементи поетики імпресіонізму використовували на реалістичній основі Гі де Мопассан у французькій літературі, А. Чехов - у російській, М. Коцюбинський і О.Кобилянська - в українській.
Імпресіонізм в музиці виявився у відтворенні настроїв, що набувають значення символів, тонких психологічних нюансів, тяжіння до поетичної пейзажної програмності. Йому притаманні витончена фантастика, поетизація старовини, екзотика, інтерес до тембрової і гармонічної барвистості (К.Дебюссі, М.Равель, П. Дюк, М. де Фалья). Рисами імпресіонізму позначена творчість ряду видатних режисерів і акторів кін. 19 поч. 20 ст.: у Франції - режисер А.Антуая; в Італії - актори Е. Дузе, Е. Цаккош; в Німеччині - А. Моіссі, М.Реингардт; в Росії - Ф- Коміссаржевський, П. Орленев.
Символізм - напрям у європейській літературі та мистецтві кінця 19 поч. 20ст. Ґрунтувався на ідеалістичній філософії. Виступаючи з проповіддю індивідуалізму і містицизму та уявляючи світ як непізнаванну "вищу реальність", відобразити яку можна тільки приблизно, символічно (див. Символ), представники С. відмежовували л-ру й мистецтво від сусп. завдань. С. мав великий діапазон різноманітних відтінків. У літературі С. відзначався підкресленою увагою до формальних шукань, що виявлялося в ускладненості образних асоціацій: для символістів слово - натяк, а образ - загадка. Основоположниками С. були франц. письменники П. Верлен, почасти А.Рембо, С. Малларме та ін. У 80-х pp. С. поширився в ряді ін. країн - Німеччині, Бельгії, Австрії, Польщі. Починаючи з 90-х pp. прихильниками і виразниками С. у Росії стали (під значним впливом реліг.-містичної філософії В.С.Соловйова) різні за спрямуванням і значенням письменники: В. Брюсов, К. Бальмонт, О. Блок, А. Белий, Д. Мережковський, 3. Гіппіус, Ф. Сологуб, Вяч. Іванов. Пізніше деякі з них, зокрема В. Брюсов і О. Блок, відійшли від С. В укр. л-рі С. не став чітко вираженим, сформованим напрямом, хоч елементи його помітні у творчості М. Вороного, М. Філянського, Г. Чупринки, В. Пачовського. Вплив С. відчутний пізніше у творах представників літ.-мистецького угруповання "Музагет", у поезії О. Слісаренка, Я. Савченка, В. Ярошенка. В образотворчому мистецтві, переважно в живописі та графіці, С. позначився в кін. 19 - на поч. 20 ст. на творчості художників П. Пюві де Шаванна, М. Дені, Г. Моро (Франція), Ф. Штука, М. Клінгера, Г. Клімта (Німеччина), А. Бекліна, Ф. Ходлера (Швейцарія). У рос. мистецтві символістичні тенденції властиві творчості В. Борисова-Мусатова, частково М. Врубеля та М. Реріха, особливо художників, які входили до об'єднання "Блакитна троянда" (П. Кузнецов, М-Сапунов та ін.) і литовського художника М. Чюрльоніса. Вплив С. позначився на творчості українських художників Ю. Михай-ліва і П. Холодного. В театральному мистецтві С. виявився, насамперед, у виставах за творами М. Метерлінка, Г. Ібсена, Е. Верхарна, Г. фон ГооЬмансталя, С. Виспянсько-го, Г. Гауптмана, Л. Андреева, О. Блока, О.Олеся. Вони вирішувалися здебільшого як ірраціональні, часом містичні. Великого значення надавалося символічним декораціям, грі освітлення, музиці тощо. На рос. сцені С. позначився на таких виставах МХТ, як "Життя людини", "Анатема" Л. Андреева, "Синій птах" М. Метерлінка; на українській - в Театрі Миколи Садовського і "Молодого театру" у виставах "Драматичні етюди" О.Олеся та ін. Г. М. Сивокінь.
Loading...

 
 

Цікаве