WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Джон Леннон – життєвий і творчій шлях - Реферат

Джон Леннон – життєвий і творчій шлях - Реферат

Ліверпуль стає першим британським містом, яке експортує (у прямому розумінні - адже це портове місто) "нову музику" із Сполучених Штатів Америки, зокрема гіти знаменитого короля рок-н-роллу Елвіса Преслі. Джон Леннон, який до тього часу діяв лише за принципом цікаве / нецікаве, нарешті зрозумів своє особливе захоплення музикою. Він почув по радіо Елвіса. А оскільки Ліверпуль аж кипів від підліткових рок-груп (створюваних досить швидко молодими фанатами "нової музики"), то Леннон не міг зволікати. 1956 року він створив свій ансамбль. Групу назвали "Кворіммен" (Quarrymen). Склад постійно мінявся, однак безперечним лідером був Джон. Він абсолютно закинув навчання, не говорив тітці Мімі про те, де він проводить час. Щастям було те, що мати Джона купила йому гітару - у Мімі про це й мови не могло бути. "Кворіммен" постійно виступали у різних місцях Ліверпуля, поки не стали відомими не лише у колах Джонового коледжу.
6 липня 1957 року прийнято вважати офіціним початком "Бітлз". Саме тоді один із учасників "Кворімен" - Айвен Воґан - привів до Джона Пола МакКартні - свого однокласника. МакКартні справив на Леннона велике враження - адже він знавнабагато більше акордів на гітарі! З такої маленької ситуації почалася історія великої групи. Пол став бас-гітаристом "Кворіммен", сюди він привів "молодшого бітла" - Джорджа Гаррісона, який виконував партії на соло-гітарі. Ударником групи Леннона був Піт Бест.
Ансамбль Леннона виступав у численних клубах Ліверпуля, акомпанував відомим співакам. Одна із пропозицій - турне до Гамбурґа - визначила подальшу долю "Бітлз". По-перше, для такого серйозного турне потрібна серйозна назва (творчість проявив Леннон - The Beatles - несе у собі подвійність. З одного боку англійське beetles - це жуки, а з иншого боку to beat - бити. Вийшла свого роду графічна гра, що викликала ряд асоціяцій). По-друге, у Гамбурзі ансамбль зустрів свого майбутнього ударника - Рінґо Старра (справж. Річард Старкі). По-третє, тут "Бітлз" вперше серйозно зайнялися своєю зовнішністю - оригінальні зачіски учасників біт-квартету спроєктувала дружина Стюарда Саткліффа - приятеля Джона Леннона, кількарічного бас-гітариста "Кворрімен". І найважливіше - у Гамбурзі (сюди було два виїзди "бітлів") знамениті ліверпульці по-справжньому відчули себе музикантами - вони сподобалися публіці і серйозно повправлялися. До Ліверпуля "Бітлз" повернулися відомими музикантами.
А далі десятиріччя "бітломанії". Група майже щороку випускала по два альбоми. Десять років пісні "Бітлз" посідали перші місця у гіт-парадах. Назва ансамблю була на устах у всіх. Вони похитнули не лише рок-музику. Вони збурили все. І, можливо, не було би того, що сталося, якби не ті, хто був зацікавлений у популяризації чотирьох хлопців - Браян Епштайн - менеджер ансамблю і Джордж Мартін - продюсер. Обоє були професіоналами. Обоє вміли поєднати творчість із раціоналізмом. Урешті, обоє тримали "бітлів" у певних рамках. Бо мусіли. Ці рамки шоу-бізнесу, що передбачають контракти, виступи-поїздки і студійні записи виснажували "Бітлз". Виснаження і внутрішній мотор стимулювали еволюцію і бажання змін. "Бітлз" як ніяка инша рок-група характеризується своєю "шокуючою" еволюцією. Одна із статей про "Бітлз" у англійській періодиці кінця 60-х років називалася "Бітлз": як вони змінилися і як вони змінили нас".
Творча еволюція "Бітлз" - творча еволюція Джона Леннона. Звісно, не без факторів позамузичних. У цьому контексті багато-багато разів можна повторювати: хто-зна, що би було, якби... Джон Леннон пережив три метаморфози у своєму житті - соціяльну (від звичайного хлопця до всесвітньо відомого музиканта), творчу (еволюція музики "Бітлз" - від простих (хоч і милих) пісень до цілісних і художньо довершених композицій) та індивідуально-особисту. Власне, остання і є тією метаморфозою, в результаті якої ми говоримо: Джон Леннон, а не "Бітлз". Початок цієї метаморфози стався тоді, коли Леннон зустрів Йоко Оно - на 7 років старшу від нього японську художницю-авангардистку. Заради неї він "забув" про "Бітлз", про сім'ю (у 1962 році Джон одружився із однокласницею з коледжу мистецтв - Сінтією; у них народився син Джуліян) і поринув в абсолютно инший світ. Майже всі, хто писав про "Бітлз" схильні уважати, що зовнішньою причиною розпаду знаменитої четвірки була саме Йоко. Хоча знову-таки: якби... Адже, як відомо, саме Йоко нав'язувалася до Леннона, однак він "потурав". За час своєї сольної кар'єри Джон Леннон (подекуди у співавторстві із Йоко) випустив чимало альбомів. Найбільш відомий - "Уяви" ("Imagine", 1971):
Уяви, що нема країн -
Це не важко зробити.
Нема за що вбивати і вмирати,
І жодних релігій.
Ви скажете, що я мрійник,
Але я - не один.
Я надіюсь: колись ви до нас приєднаєтесь
І світ буде цілісним.
70-ті роки для Леннона - це народження птаха у душі. Це - прагнення. Прагнення миру у світі. Це естетика пісень. Це цілісність і зрілість.
8 грудня 1980 Джона Леннона було застрілено.
Марк Девід Чапман - фанат "Бітлз", і особливо, Леннона. Він чув прихований голос вбити. Він шаленів від свого кумира віддавна. А так він пов'язав свою долю із ним назавжди. Життя тільки почалося. Джон навіть на п'ять років зовсім відійшов від музики, для того, аби виховувати свого із Йоко сина - Шона.
Що було б, якби... Життя кожного мистця сповнене внутрішніх суперечностей і боротьби із зовнішнім світом. Але часто ці зовнішні особливості часу, в якому жив творець, ті реалії, до яких він належав, стираються і, подекуди переплутуютьcя. Тепер маємо багато книжок про "Бітлз" і про Леннона - можемо вповні реконструювати собі образ того Джона, яким він був. Це можна назвати плітками. Думаю, ніхто мені не заперечить, якщо скажу, що серед митців не буває ідеальних чи правильних людей.
Молімося за Джона Леннона.
Loading...

 
 

Цікаве