WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Тема митця та мистецтва в романі Томаса Манна “Доктор Фаустус” - Курсова робота

Тема митця та мистецтва в романі Томаса Манна “Доктор Фаустус” - Курсова робота


Курсова робота на тему:
Тема митця та мистецтва в романі Томаса Манна "Доктор Фаустус"
Зміст
1. Вступ с. 3
2. Основна частина: с.6
2.1 Місце Фауста в романі.
2.2 Підстави та умови для написання.
2.3 Багатогранність характеру Леверкюна.
2.4 Рома-заповіт Томаса Манна.
3. Висновки. с.19
4. Zusammenfassung с.22
5. Література с.23
?
Вступ
Трагічний пафос, традиційно властивий значній частині німецького мистецтва який спирався на історично зумовлене відношення до всього, що пов'язано з армією та війною, відіграв свою роль в насаджені у ХХ столітті мілітаризму, культу пожертвування та смерті за ради національної ідеї
( особливо в роки гітлеризму ). При цьому Німеччина не дала у першій половині ХХ ст., дійсно значних творів в жанрі трагедії, хоча багато відомих та талановитих драматургів зверталися до нього; зразки високого трагічного мистецтва були створені в німецькій антифашистській літературі пізніше, як на території країни, так і, в роки гитлеризму, у вигнанні , а також після 1945 ("Матінка Кураж та її діти" Б.Брехта). Також помітно, що німецька література, література країни, яка потерпіла поразку в першій та другій світових війнах, не надала більш-менш політичних творів про війну під час самих війн, бо це була в своїй основі мілітаристська література, не здатна для створення справжніх цінностей, так як пафос її був штучним, нелюдським. Ця ситуація може слугувати ілюстрацією до відомих слів Хемінгуея про творче безпліддя фашизму: "естетическое поражение" литературы такого толка можно сопоставить с военными поражениями Германии в мировых войнах."(Прим.) Але через 10 років після закінчення першої світової війни, в Німеччині вийшов роман " На Западном фронте без перемен "(1929) Ремарка, а незабаром після закінчення другої - "Доктор Фаустус" (1947) Томаса Манна. Обидві книги (звичайно різні ) належать до тих творів, по яким видно, як трагичне в мистецтві ХХ ст. починає віддалятися від свого постійного та звичайного супутника - ідеї героїзма.
У нових умовах накопичений Європою досвід набуває привабливості для світу в цілому. Європейська культура, наука й освіта стали прикладом для всіх народів. Усвідомлення культури як другої природи, рукотворної, але не менш значної, стимулювало розуміння творчих можливостей людини і, насамперед, спроможності її власного формування, розвитку на основі науки. На цій основі виник просвітницький образ культури із загальним ідеалом освіченості, історичності, раціоналізму, гуманізму й орієнтацією на європейські зразки як стандарт. Дійсно, культура Європи є значним, видатним досягненням усього людства. Соціальний і політичний устрій країн Західної Європи також є видатним явищем політичної культури. Просвітництво не перебільшувало "бездоганність" європейської культури, але воно, по-перше, применшувало цінність інших культур для людства і для Європи. По-друге, не проблематизувало самого питання про те, що таке культура. Сама проблема культури не поставала; адже за всіх розходжень у визначеннях, поширеним європейським поглядом на культуру протягом двох століть було уявлення про неї як про загальний генералізуючий проект удосконалення світу і людини, їх розвитку відповідно до кращих зразків. По-третє, просвітницький ідеал містить деяку репресивність стосовно народів і людей, котрі не в змозі на даному щаблі своєї життєдіяльності освоїти європейські "класичні" зразки. Попри грандіозні соціальні зрушення ХІХ і ХХ ст., в мисленні людей ще не усвідомилися протиріччя, з якими розум ХVІІІ-ХІХ ст. зіштовхнувся у наш час. Трагічний досвід ХХ ст. засвідчив, що підпорядкування дійсно сучасності ідеалові, нехтування природно-соціальними і природно-культурними процесами, акцент на свідоме регулювання призводить до волюнтаризму, до зневажання соціальної і культурної "гідності" явищ, їх об'єктивного статусу, тобто до ігнорування того, що історично слалося в певні самобутності.
В зв'язку з тим слід зазначити, що сьогодні стало актуальним питання про державну політику України в галузі сучасного мистецтва. Тобто сучасне мистецтво є, але нема ні музею сучасного мистецтва, ні журналу, ні якої-небудь структури, крім центру сучасного мистецтва (Сороса), який проводить більш-менш цілеспрямовану стратегію розвитку українського сучасного мистецтва.
Участь в Олімпійських іграх, спортивні досягнення країни - це умовно кажучи, здоров'я нації; научні відкриття - її мозок; а сучасне мистецтво - ментальність, свідомість. Тоталітарні країни завжди представляють гарно розвинутий спорт та науку. Але ніколи жодна тоталітарна країна не може виступити з заявою в сучасному мистецтві. Сучасне мистецтво виступає лакмусом здорового духа нації.
Критика побачила в "Докторі Фаустусі" поєднання великої традиції актуальної проблеми ХХ ст.боротьби з фашизмом. Однак, таку оцінку більш заслуговує твір "Іосиф та його брати". "Доктор Фаустус" не витримає напруги бути антифашистським епосом або міфом.Станислав Лем у своїй статьї о романі доводить, що свою антифашистську книгу Манн писав, обравши хибний план, що він намагався надати міфологічну формулу кривавому та безглуздому хаосу, побачити в фашизмі сучасний облік одного із стародавніх міфів(14,212).
Отже мета цієї роботи розкрити проблему митця та мистецтва в романі Томаса Манна "Доктор Фаустус".Чому автор обрав саме мистецтво? Які свої думки або бажання хотів донести до нас атор? Що саме турбувало його: стан рідної країни в той час, положення мистецтва в фашистській Німеччині, або всеж таки причини особистого характеру?
Основна частина
2.1 Місце Фауста в романі.
Фауст-герой німецької легенди, вчений, який уклав угоду із дияволом заради знань, багатства та мирських насолод. Найвагомішим твором новітньго часу на тему Фауста є роман Томаса Манна "Доктор Фаустус"(1947), де трагична доля Фауста порівнюється з долею героя та всієї Німеччини.
Якщо коротко оглянути творчість Т.Манна, то слід відзначити перший роман письменника "Будденброки"(1900).За своїм змістом і структурою він дуже далекий від "Доктора Фаустуса", але в останній книзі "Будденброків"на перший план виходить тема мистецтва, яка стане провідною в "Докторі Фаустусі." Тому слід сказати, що загалом у трактуванні мистецтва, його природи й призначення, його співвідношення з життям, Томас Манн виходив із глибинної традиції німецької естетики, для якої, характерне протиставлення духа і життя, мистецтва і дійсності. У нього проблеми мистецтва дедалі тесніше пов'язуються з кризою буржуазного суспільства та його духовної культури, і його твори про мистецтво дедалі більшою мірою стають вираженнямцих процесів масштабного суспільно-історичного
Loading...

 
 

Цікаве