WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Кіноповість О.Довженка "Україна в огні". Історія написання та "кремлівське розп'яття" автора. Художні особливості твору (Урок - Реферат

Кіноповість О.Довженка "Україна в огні". Історія написання та "кремлівське розп'яття" автора. Художні особливості твору (Урок - Реферат

виразним штрихом "України в огні":
- Скажіть, Довженку, чому ви пишете: "Хай живе Радянська Україна! Хай
живе Радянський Союз!" Чому Україна на першому місці? - запитав Сталін.
- Від малого до великого, - відповів Довженко. - Так я звик читати у всіх
радянських газетах.
- Ні, ви хотіли поставити на перше місце Україну, - заперечив Сталін.
Це було, можливо, перше й основне звинувачення Довженка". На якомусь етапі доповідь Сталіна взагалі переросла в суцільні докори й звинувачення, одне від іншого, як на той час, страшніші: "Якщо судити про війну за кіноповістю Довженка, то у Вітчизняній війні не беруть участі представники всіх народів СРСР. уній беруть участь тільки українці. Отже, і тут Довженко знову не в ладах з правдою. Його кіноповість є антирадянською, яскравим виявом націоналізму, вузької національної обмеженості".
Якщо ж у рукописі був пропущений текст, який повинен би починатися на стор. 94 після слів Кравчини: "Ми б'ємось зате, чому нема ціни у всьому світі, - за Батьківщину", то все зрозуміло - більш патріотичного уривка годі знайти у всій радянській літературі:
"- За Вкраїну, - глухо зітхнули бійці.
- За Вкраїну, за чесний український народ.3а єдиний народ, що не знайшов собі в століттях Європи людського життя на своїй землі, за народ розторганий, роздертий.
Кравчина на мить примовк і далі немов не сказав, а подумав уголос:
- Скажіть же, чи можем ми, сини українського народу, не презирати Європу за всі оті століття?"
Після цього йде останній абзац на стор. 94. а далі такий великий за розміром і надзвичайно цікавий, насичений за змістом уривок:
"- Презираєм, - сказали вони дружно і твердо. Кравчина зрозумів їх і посміхнувся. Ні, не презирали ці пасинки Європи свою мачуху. Ллє увесь їх рід століттями презирав неволю, і століття боротьби за волю освітлювали їхні прості мужні обличчя. Йому захотілось в цю хвилину сказати їм щось про вічне, про історію їхню. Вона курилась перед ним, мов грізний діючий вулкан, і він стояв на вершині вулкана коло самого кратера.
- Історія Європи, браття, наша мачуха, а не мати. Ми не сини, ми пасинки її,
замовчані нею і пограбовані тілом і душею. Ми жертви ганебного безчестя європейських століть. От хто ми, от кого вішають, палять, от у кого одбирають гектари вони, - блиснув очима Кравчина, показуючи рукою в бік німців.
В сім рухові Кравчини не було звичайної ненависті до німців. Було щосьбільше. Була глибока зневага і огида до них. Було ще щось більше: те всім відоме неназване нове почуття, що у людства для нього не знайшлось навіть слова в усіх його словниках.
- У всіх у них, - сказав Кравчина з укоризною, - своя звіряча правда. У нас
своя, народна, приспана віками; шість віків учили нас по-різному мислити, рухатись, молитись. Шість століть гріли нас різними огнями, просвіщали нас різним світлом, кидали в бої одних проти одних під різними знаменами - австрійськими, румунськими, угорськими, польськими.
Не всі бійці розуміли свого командира. Але вірили вони, що се була їх гірка правда, вірили своєму капітану. І перед ними уперше розкрився рідний їх світ у всій своїй зловісній величі і драматизмі".
ІІІ. Первинне усвідомлення поданого матеріалу
Хоч на початку уроку старшокласники й прочитали зі "Щоденника" цитати про "Довженкову Голгофу", та аж після належного аналізу твору вони зрозуміли причину цькування автора за "Україну в огні". Випадає нагода наочно пояснити, що саме творилося з Довженкому ті часи, за що його ненавиділи, чого від нього вимагали, на що сподівалися.
Отже, коли на Тверському бульварі було зібрано О.Корнійчука, М. Бажана, М.Рильського й О.Довженка, то Максим Тадейович здивовано запитав присутніх:
- Чого це нас усіх запрошують до Кремля?
- Через мене... - Передчуваючи своє лихо, відповів Довженко.
Доповідь Сталіна рябіла звинуваченнями: і в націоналізмі, й у перекрученні історії, і в аморальності головної героїні Олесі... Стосовно останнього, то як колись В.Бєлінський вважав порнографічним побачення Яреми й Оксани в "Гайдамаках" Т.Шевченка, так і тут недолугий "батько всіх часів і народів" взявся дофаназовувати те, чого не було. Що ж, кожен припускає в міру своєї розпущеності. Та ще й пізніше підсилав своїх порадників до затятого генія, щоб той заставив Олесю "виконати свій інтернаціональний обов'язок" - віддатися росіянинові чи грузинові, а не українцеві, а для цього досить маленької корекції: "Ви зробіть Кравчину росіянином, Олександре Петровичу, тоді дуже багато стане на своє місце. Повірте, що ваш сценарій виправити - раз плюнути... Коли ж вирішите облишити річ, поставити на ній хрест, це буде розцінено як ваша впертість і приховування твору для історії. Мовляв, придушили мене, а я ось почекаю, історія мене виправдає. Це було б неправильно і вельми небезпечно з вашого боку". Як бачимо, гарні поради: з шантажем, із залякуванням - в дусі того часу. "Геніальний" Михайло Чіаурелі, п'ятикратний лауреат Сталінської премії, "науково довів", що твір Довженка- "антирадянська акція", зневажливо звертався до Довженка: "Ти-и!" й ділився власним досвідом. "Ти працюй, як я: думай, що хочеш, а коли робиш фільм, розкидай по ньому те, що люблять: тут серпочок, тут молоточок; тут серпочок, там молоточок, там зірочку, - тут "перший маестро" почав навіть показувати мені, як саме треба розкидати серпочки і молоточки, від чого я трохи не провалився в землю від обурення, розпачу й огиди", - писав про цей епізод Довженко в "Щоденнику".
До цькування О.Довженка, на жаль, доклали рук і українські письменники. О.Корнійчук за завданням Сталіна навіть попідкреслював у рукописі крамольні місця, а М.Бажан, будучи на той час заступником Голови Ради Міністрів УРСР, не тільки не став на захист колеги, а ще й зловтішався: "Повалено тебе, Сашко, і вже ти більше ніколи не підведешся". Рильський же й захищати особливо О.Довженка не смів, бо сам був зацькований, загнаний погрозами в глухий кут.
IV. Домашнє завдання
Вміти аналізувати "Україну " огні". Виписати по три яскраві цитати до образів Лавріна Запорожця. Микити Заброди, Олесі Запорожець, Христі Хуторної.
Loading...

 
 

Цікаве