WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Кіноповість О.Довженка "Україна в огні". Історія написання та "кремлівське розп'яття" автора. Художні особливості твору (Урок - Реферат

Кіноповість О.Довженка "Україна в огні". Історія написання та "кремлівське розп'яття" автора. Художні особливості твору (Урок - Реферат

Лавріна і Заброди на колючому дроті підкреслюють, що Запорожець у радянські часи був слухняним "коліщатком" і "гвинтиком", розкуркулював своїх односельців, відправляв у Сибір - і як результат: з великої працьовитої сім'ї Заброд залишився лише один, який горить помстою до радянської влади і свого конкретного ворога-кривдника - Лаврі на.
Варто, щоб учні уважно прочитали відповідні уривки й збагнули, що і більшовики до війни, і німці під час війни вміло використовували ворожнечу між українцями, їхнє невміння жити дружно, рятувати один одного як представника єдиної нації.
Тільки досвід і, можливо, ще муки совісті роблять Запорожця мудрим. Він уже знає, що захищати Україну можуть лише живі герої, тому й поступається німцям у дрібницях, щоб виграти час і відімстити. Лаврін набагато розважніший відЗаброди. Він думає не про себе, навіть у страшному горі - не про вбитого Савку чи про вивезену в Німеччину Олесю, а про народ. Сам переживши подібне як німецький староста, Запорожець рятує Христю Хутірну від дурноверхого прокурора Лимаренка. Почувши, яку відсіч дала цьому холоднокровному слизнякові Христя Хуторна, Лаврін не потакає Лимаренкові, з іронією ставиться до його закону: "Голубчику мій, тут на підставі закону можна такого насудити, що й плакати буде нікому. Закон! Он у нас в четвертій сотні половина поліцаїв, а як б'ються! Попробуйте позмагатися. Ага? От тобі й закон..." У той же час Лиманчук - типовий образ цинічного, жорстокого, прискіпливого й вимогливого до інших чекіста. У душі ж він - боягуз і зрадник. Закон не для нього. Навіть розвінчаного Христею, цього нікчему ніхто не буде судити за дезертирство й поширення заздалегідь неправдивої інформації про відступ. Він значно вище закону, бо під захистом комуністичної партії, спецорганів.
Як і в "Щоденнику", О.Довженко особливу увагу приділяє проблемі жінки на війні. Вроджена хліборобка, стара Запорожчиха, не зважає на війну й сапає картоплю. Вона погрожує ворожим літакам сапою і гине через цю, здавалось би, наївну й не потрібну нікому погрозу. У той же час протиставлення мирної праці війні - доцільне. Мирна іграця важливіша, суттєвіша. Як не порівняти сцену сапання з таким епізодом із "Щоденника": "Дід різав ботвину, не звертаючи уваги на шалений артилерійський обстріл і бомбардування.
- Ану їх! Багато їх тут стріляє, а смерть одна. Та й ніколи мені. Роботи багато."
Довженко захоплювався мужністю українських жінок під час війни, під час страшного відступу. Промовисті деталі в його творі значать значно більше, ніж розлогі описи: "Дівчата - краса землі нашої. З невимовним сумом дивилися вони нам услід. Білі обличчя їхні і білі губи сухі, як у ангелів-архистратигів".
В "Україні в огні" дуже вдало поставлено в центр і ненав'язливо порівняно подруг з дитинства - Олесю Запорожець і Христю Хутірну.
У контексті художнього твору деколи нетипове, виняткове явище відіграє дуже важливу роль, запам'ятовується сильніше, ніж реалістичні сцени. Андрій Малишко якось розповів О.Довженку про свого бойового побратима, який під час відступу переспав з українською дівчиною і тепер марить нею, прагне після війни до неї повернутися, одружитися, але не пам'ятає ні назви села, ні прізвища дівчини, ні імені, пам'ятає лише причілок хати, перелаз і мальви. Довженка надзвичайно зацікавило таке романтичне спонтанне кохання, він хотів зустрітися з солдатом, але той уже загинув. Зате в "Україні в огні" кінорежисер надзвичайно вдало використав майже неймовірну життєву ситуацію. Треба навчити учнів розуміти художніх героїв, вникати у мотивацію їхніх вчинків. Тому рекомендуємо поставити перед класом такі запитання:
- Для чого на перших сторінках кіноповісті автор підкреслює високу моральність і найкращі риси характеру Олесі? Прочитайте цей уривок вголос. Що передчувала Олеся, дивлячись, як відступає армія?
- Чи будь-кого запросила Олеся переночувати з нею, чи все-таки вибирала з
відступаючих того, кого могла покохати в мирний час? Як ви розумієте її слова, звернені до Василя: "Ти нещасний. І я нещасна"? Чи можна до стосунків Олесі й Василя застосувати слова Ліни Костенко: "І це була любов, а не розпуста"? Чому?
- Не подаючи ні церковного, ні цивільного шлюбу, автор наголошує на певно
му майже язичеському ритуалі: шлюбній постелі, омиванні, перевдяганні у вишитий одяг, давно приготовлений Олесею для свого весілля. Про що це свідчить?
- Чи змінилися погляди Василя на війну, на поразку й перемогу після
Олесиного вчинку? Як ви думаєте, чому? Чи свідчать про велике благородство душі юнака слова: "Яка б ти не була, я вернусь до тебе. Хай ти будеш чорна, і хвора, і понівечена ворогом, хай посивієш ти від горя і сліз, і побіліє твоя коса, хай ритимеш ти шанці проти мене, і плестимеш колючі німецькі дроти проти мене, і сіятимеш для ворога хліб під нагаями, ти зостанешся для мене прекрасною, як і зараз прекрасна ти. Якщо ж бо в розпачі ти проклинатимеш мене і всіх, що кинули тебе і на Дніпрі не вмерли, простив я тебе наперед, така вже наша доля, і ти мене прости"? Що усвідомив Василь? Як пізніше він заставив свого бійця Сіроштана кардинально змінити думку про покинуту у Вінниці дружину?
Прочитайте цей уривок і уважно проаналізуйте.
- Що пережила Олеся в Німеччині? Як ви ставитеся до того, що виснажену
довгою дорогою у товарнім потязі українку німкені відразу не заставляли до
роботи? Чому в трагічний час для німецької сім'ї Олеся здавалася ненависним для них живим втіленням нескореної України?
- З якої причини Довженко не намагається зосередитися на дрібницях, показуючи шлях Олесі додому? На чому акцентує він?
- Христя - подруга Олесі з дитячих літ. Яке звинувачення старому Запорожцю
кидає ця дівчина? Чи має право так робити кожна людина? Яку життєву драму пережила Христя у власній сім'ї?
- Безперечно, що коли Олеся - сангвінічний тип, то Христя -холеричний. Вона вимагає справедливості негайно, від цього сама страждає і заставляє страждати інших. Проаналізуйте сцену, коли Христя заставила Запорожця вписати в список для вивезення в Німеччину й рідну дочку. Схвалюєте чи осуджуєте її ви за це?
- Уважно прочитайте той епізод, де через
Loading...

 
 

Цікаве