WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Кіноповість О.Довженка "Україна в огні". Історія написання та "кремлівське розп'яття" автора. Художні особливості твору (Урок - Реферат

Кіноповість О.Довженка "Україна в огні". Історія написання та "кремлівське розп'яття" автора. Художні особливості твору (Урок - Реферат


Реферат на тему:
Кіноповість О.Довженка "Україна в огні". Історія написання та "крем-лівське розп'яття" автора. Художні особливості твору (Урок).
Мета: Належно опрацювати вершинний твір О.Довженка - "Україна в огні". Поглибити знання старшокласників про творчість О.Довженка та високий рівень його кіноповістей. Закріпити вивчене про жанр кіноповісті, характеротворення, поетику. Виховати любов до рідного краю, націо-нальну гідність і свідомість, розвинути творчу уяву і вміння оптимістично сприймати оточуючий світ.
Хід уроку
І. Актуалізація і корекція опорних знань
1. Проаналізуйте на основі "Щоденника" Довженкове ставлення до культури в Україні та її складників: мови, історії, пам'яток архітектури, образотворчого мистецтва.
Додаткове запитання: Як особисто ви ставитеся до епізоду з "ув'язненим музеєм"? Чому?
2. Розкрийте тему "Війна і українці" на основі "Щоденника" О.Довженка.
Додаткове запитання: Як показано жіночі трагедії під час війни? Чому автор "Щоденника" називає Україну Великою Вдовицею?
3. Що сказано в "Щоденнику" про репресії та винищення української нації?
Аналізуючи ставлення Довженка до цієї проблеми, користуйтеся цитатами.
Додаткове запитання: Чи згідні ви зі ставленням Левка Царя до злочинців взагалі й до проблеми примусового виселення людини в чужий край? Чому?
II. Виклад нового матеріалу
Епіграфом до уроку пропонуємо використати слова з "Щоденника: " Коли б можна було Іронію і Жалість зробити суддями і свідками злочинств епохи!"
На домашнє завдання одинадцятикласники мали виписати з "Щоденника" цитати про "Довженкову Голгофу" за "Україну в огні". Доречно, щоб вони зачитали вголос бодай кілька цитат. Після цього переходимо до конкретної роботи над твором.
Кіноповість "Україна в огні" була розпочата в часи відступу. Довженкознавці вважають, що задум написати сценарій про покинуту ворогам Україну в Довженка з'явився тоді, коли він довідався про здачу німцям Києва. У повному обсязі текст кіноповісті виринув із спецхранів лише кілька років тому, та й то, виявляється, Довженко все-таки згладжував кути й в основний текст не потрапило багато цікавих епізодів, які мали виразний антирадянський і антисталінський характер. Доцільно буде на уроці подати деякі вставки. Нагадаємо, що ми користуємося текстом "України вогні", виданим разом зі "Щоденником" під одною обкладинкою у книзі "Україна в огні" у видавництві "Радянський письменник" 1990 року й при потребі будемо посилатися на сторінки цього видання, не наводячи цитат з кіноповісті, лише доповнюючи їх неопублікованими фрагментами. Твір вражає страшною трагедією нашого народу, який разом з білоруським виніс найтяжчий хрест війни.
"Україна в огні" надзвичайно складна за будовою. Сюжетні лінії в ній не є безперервними, вони з'єднані темою війни, а ядро змісту стосується насамперед сім'ї Лавріна Запорожця. Сам О.Довженко пояснював структурні особливості свого твору так: "Тут всі сліди битви сценариста з письменником. Один закликав до строгого професійного рисунка сценарію, другий, вражений стражданнями народу, весь час поривався до розширення теми, розміркувань, ліричних відступів, - до авторської участі в громаді великих подій. Нехай вибачливий читач, мій сучасник і друг, не нарікає, коли вирощене мною невелике дерево не цілком гіллясте і струнке, коли багато гілок тільки відчувається, не встигнувши ще вирости серед небачених пожарів і катастрофічного грому гармат, що стрясають сьогодні нашу землю". У "Щоденнику" є кілька заготовок до "України в огні". В повоєнні роки, мріючи надрукувати свій твір, кіносценарист теж багато чого змінив і доповнив, поглибив, але й цього разу творові не судилося дійти ні до читача у вигляді книги, ні до глядача у вигляді фільму. Кіноповість розпочинається останнім мирним днем перед війною.
- Яку подію святкує сім'я Запорожців? Про що свідчить приїзд усіх дітей?
Яку пісню виконують за столом і чому?
- Як ставиться Лаврін Запорожець до початку війни? Чому негайно везе синів
до найближчого міста?
- Чи можна назвати загибель Савки безглуздою? Чия вина в цій смерті - самого Савки, радянської пропаганди?
- Як ви ставитеся до того, що Запорожець не відмовляється везти німців у
місто, коли вони скидають тіло його мертвого сина з воза? Як подібну ситуацію описав би не Довженко, а хто-небудь інший з радянських письменників і чому? На чиїй стороні була б правда у зображенні?
Треба допомогти старшокласникам збагнути, що старий Лаврін не тільки носить козацьке прізвище, не лише має запорізьку статуру, а є щось козацьке у його помислах і вчинках. Це монументальна фігура у творі, патріарх роду, батько п'яти синів і красуні дочки. Під час приходу німців Лаврін втрачає батька-пасічника Демида, сцену повішення якого теж зображено в стилі смерті Тараса Бульби:
- Йаволь, гер полковник! Його бджоли закусали насмерть чотирьох наших
зольдат...
- А-а.. .Слухай...- звернувся фон Крауз до старого Запорожця. - Цей офіцер
хоче знати, що ти думаєш перед смертю?
- Світ здурів, то й бджоли подуріли. Почали всяке г... кусать, - сказав Демид. - А я думаю, що погані ваші діла, раз уже ви боїтесь таких, як я. Діло ваше програне.
- Але я стою на твоїй території і вішаю тебе, - сказав Крауз.
- Ну що ж? Повісиш та й утечеш. Така вже твоя слава...
Саме Лавріна Запорожця, а не танкіста, як було в першому варіанті, який потрапив у руки Сталіну, Довженко уповноважує виголосити досить гострий монолог перед портретом вождя. Запорожець кмітливий, жертовний, розважливий. Він погоджується стати старостою при німцях, хоч знає, що за це своїми буде знищений після війни. Проте знає Лаврін і те, що лише він допоможе громаді вистояти, навіть загартує її і спрямує проти німецького рабства. Ідея орати людьми, наче запозичена Довженком якраз із повоєнного радянського часу, у Запорожця не випадкова. Вона, на думку героя, повинна зіграти роль каталізатора:
- Людей у ярма запрягав?
- Запрягав.
- Нащо?
- Щоб зліші були.
- Що?!
- В неволі зло - велике діло.
Автор не ідеалізує Запорожця. Діалог і мало не звіряча ненависть, а потім і сутичка
Loading...

 
 

Цікаве