WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → "Щоденник" О.Довженка - викривальний документ, звинувачувальний акт тоталітарній системі (Урок). - Реферат

"Щоденник" О.Довженка - викривальний документ, звинувачувальний акт тоталітарній системі (Урок). - Реферат


Реферат на тему:
"Щоденник" О.Довженка - викривальний документ, звинувачувальний акт тоталітарній системі (Урок).
Мета: Познайомити учнів з особливостями та змістом Довженкового "Щоденника". Закріпити вивчене про стиль цього митця. Виховати любов до України, формувати на основі прочитаного й опрацьованого національну гідність і свідомість у старшокласників.
Хід уроку
І. Актуалізація і корекція опорних знань
1. Розкрийте образи батька та матері Сашка. Які проблеми піднімає автор
через образи старшого покоління?
Додаткове запитання: У чому полягає людини й природи у творі?
2. Проаналізуйте образи дідів Семена і Тараса, прабаби Марусини, дядька Самійла.
Додаткове запитання: Для чого служать засоби сміху у "Зачарованій Десні"?
3. В чому полягає глибока філософська думка автобіографічної кіноповісті О.Довженка?
Додаткове запитання: Як ви розумієте слова із "Зачарованої Десни": "Давно відомо вже, що сила страждання вимірюється не так гнітом зов-нішніх обставин, як глибиною потрясіння"?
II.Виклад нового матеріалу
Епіграфом візьмемо слова Є. Сверстюка: "Щоденники надаються до створення мозаїчних картин: у них є перли і діаманти".
Нагадуємо вчителю, що наші конспекти не звільняють його від праці з текстом, причому від праці над текстом у співавторстві з учнями. Наші методичні поради й літературознавчі аспекти мають цінність лише як допоміжний матеріал на уроці, особливо на цьому, коли текст сам по собі сильніший від усіх наукових розвідок про нього. Оскільки більш-менш повно "Щоденник" Довженка видано аж у 1990 році, всі попередні видання - з пропусками-купюрами, а в бібліотеках не завжди г остаточний варіант цього твору, мусимо подавати розлогі цитати, пояснювати, як і чому виник такий запис, як його треба розуміти. Це забирає багато місця у посібнику й закономірно, що ущемлює сам методичний апарат, не завжди дозволяє подати певну кількість запитань, які вчитель мусить поставити старшокласникам, залишає поза увагою певні аспекти твору, до яких словесник може підійти самостійно.
Золота сторінка в українській літературі - "Щоденник" О.Довженка - до українського читача йшов довго, й досі не маємо права сказати, що дійшов, бо тільки у 2009 році літературознавці отримають повний доступ до архіву Довженка й, напевно, зможуть доповнити і цей його твір новими записами. "Щоденник" настільки потужний, відверто-щирий і безкомпромісний, що якби його автор не написав більш нічого, то й тоді увійшов би у досить невелику когорту найталановитіших і найчесніших українських митців.
Довженкові записні книги, які стали пізніше "Щоденником", особливі. Власне це не щоденник у стандартному розумінні цього слова - це молитва-розпач (через що Є.Сверстюк порівнює Довженків "Щоденник" з "Давидовими псалмами" Шевченка - О.С), це надсадно-тяжкі роздуми Майстра над мистецтвом, роздуми Патріота над долею України, роздуми Громадянина над майбутнім свого народу. У "Щоденнику" митець поділяє себе на власне "Я" - суто Довженка і на "Я" - ліричного героя. Деколи провести вододіл між цими двома "Я" надзвичайно складно. То лише у художньому творі, та й то при умові, що авторська позиція не завуальована, не прихована, письменник, не маючи можливості чи права підкреслити той чи інший змістовий нюанс, зобов'язаний так висловлюватися, щоб читач не менш уважно, ніж той, хто в театрі слухає актора, відчував зображуване. В іншому випадку автор не хоче й не мусить видавати себе дилетантові чи пересічному читачеві, а тому заплутує колізію, виставляючи напоказ лише те, що між автором і героєм є різниця, яка ж саме - в такому випадку не суттєво.
Коли читаємо "Щоденник" О.Довженка, мусимо пам'ятати, що людині, яка так прискіпливо вдивлялася в себе, було не 60 і не 70, щоб підводити підсумки, а всього тільки 45 років - вік зрілості, повноти сили й творчих планів. "Щоденник", як і весь архів О.Довженка, зберігається в ЦГАЛИ РФ (Москва). Право розпоряджатися всією спадщиною геніального кінорежисера належало дружині Ю.Солнцевій. Ще за життя вона заповіла дозвіл на публікування "Щоденника" двом літераторам - Олександрові Підсусі (Київ) та Юхимові Левіну (Москва), але обидва ненабагато пережили Солнцеву, за заповітом якої весь архів Довженка та її власний, як і московська квартира Довженка, перейшли до адміністративного працівника "Мосфільму" Ірини Петрової. В долі архіву є багато загадкового. Частина його деякий час знаходилася в руках наших кінематографістів С.Тримбача і Т.Дерев'янко, які завезли його на експертизу не до Києва, а до ЦГАЛИ РФ. Відновити повний текст "Щоденника", за твердженням директора цього закладу, можна буде тільки тоді, коли вступить у дію дозвіл Ю.Солнцевої, тобто не раніше 2009 року.
Відразу після смерті Довженка Ю.Солнцева пропонувала передати все його майно Україні, якщо в Національному музеї в Києві відведуть для цього окрему кімнату. Й одержала відмову: нема місця. Фактично, це був злочмн бюрократів-чиновників і проти Довженка, і проти України. Солнцева запросила науковців з України упорядкувати архів Довженка. Олександрові Підсусі випало завершити велику роботу: розшифрувати місця, які колись виявилися нерозбірливими для друкарки, опублікувати нові щоденникові записи воєнного часу, які заповнювали прогалини, ліквідувати пропуски-купюри (тоді й з'явилися пам'ятні старшому поколінню публікації в "Литературной газете" (№ 134 від 10 жовтня 1962), у журналі "Дніпро" (№ 7-12 за 1962) - О.С), а згодом написати передмову до виданого "Щоденника" в книжці "Україна в огні" у видавництві "Радянський письменник". Зараз ця редакція "Щоденника" вважається найбільш повною, але це ще не весь твір. Є.Сверстюк підкреслює: "Після вироку в Кремлі Довженко знищив три записні книжки. Ми не знаємо, що він записував до війни, на початку війни. Найімовірніше, що й тоді записував. Раптово він не міг би навчитися так мислити і так усе розуміти... В перших щоденникових записах Довженко тверезо дивиться на все навколо, як вільна людина, часом іронічно і саркастично, ніби збоку і зверху. Це свідчить про те, що він, як кажуть, "не спав і все-чув".
Чи мала влада уявлення про те, що Довженко веде "Щоденник". Безперечно! Таку людину тримали під лупою, не раз і не два, очевидно, робили й обшуки, не оприлюднюючи їх. Навіть у "Щоденнику" знаходимо запис про підісланих кадебістами висококваліфікованих спецпрацівників, які втиралися в довір'я до генія:".. .Три роки ходив до мене в дім генерал С. під виглядом знайомого. На "ти" перейшов і, видно, людина добра була. Скільки він мені розповідав всіляких страхітливих речей про своє відомство, про свого шефа Берію. І потім одного разу раптом заявив: "Прощайте, я більше до Вас не прийду". А Юлії Іполитівні: "Я мав велику неприємність на службі. Лаврентій Павлович потребував від мене знищувальну доповідну про Довженка. Я сказав, що совість не дозволяє мені нічого, крім доброго, писати про
Loading...

 
 

Цікаве