WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Есхіл – життя і творчість - Реферат

Есхіл – життя і творчість - Реферат

прийняте рішення. Вплив Есхіла на мистецтво був меншим, ніж на поезію.
[ред.]
Твори, що не збереглися
" Дві частини тетралогії, що містила "Перси" і сатирична драма, зв'язана сюжетно:
o Трагедія "Финей" ("Fіneus").
o "Главк Понтійський" ("Gloukos Pontіeus").
o Сатирична драма "Прометей-вогненосець" ("Prometeus Pyrkaeus").
" "Прометейрозкутий" ("Prometeus lyomenos").
" Дві частини фіванської тетралогії, з якої збереглися "Семеро проти фів" і сатирична драма, зв'язана сюжетно:
o "Лай" ("Laіos").
o "Едип" ("Oіdіpus")
o Сатирична драма "Сфінкс".
" Сатирична драма "Протей" ("Proteus"), тема якого була узята з Одіссеї.
" "Мірмідоняни" ("Myrmіdones"), трагедія, нещодавно відкрита завдяки знахідкам папірусів.
" Сатирична драма "Рибалки" ("Dіktyulkoі").
" Дві частини трилогії, до якої входили "Благальниці":
o "Єгиптяни" ("Aіgyptіoі").
o "Данаїди" ("Danaіdes").
" "Етнеянки" ("Aіtnaі" або "Aіtnaіaі").
" "Ніоба".
" "Кассандра".
" "Етеокл".
" "Клітемнестра".
" "Фрініх".
Драматургічна майстерність
Есхіл став справжнім творцем грецької трагедії. Коли він починав писати, трагедія являла собою переважно ліричний хоровий твір і, цілком ймовірно, складалася з хорових партій, що зрідка переривалися репліками, якими обмінювалися проводир хору (корифей) і єдиний актор (утім, по ходу драми він міг грати кілька ролей). Есхіл удосконалив драматичну техніку: обмежив участь, а отже, і значення хору; увів на сцену другого актора, що уможливило розвиток дії і пожвавлення діалогу. Доля хору завжди залучена до трагедії, результат драми певною мірою торкається і його учасників. Таким чином, Есхіл використовує хор як додаткового актора, а не просто як коментатора подій. Пісні хору, що переплітаються з епізодами, утворюють величне тло, вони передають безпосереднє відчуття трагічної ситуації, створюють настрій тривоги і жаху і часом містять указівку на моральний закон, що є прихованою пружиною дії. Використовував нові виразні засоби: блискучі описи (битва під Саламіні, падіння Трої), барвисті оповідання, що становлять події, які відбуваються або всередині палацу ("Агамемнон"), або далеко від місця основної дії ("Перси"); діалог у формі коротких питань і відповідей. Використовував сценічні паузи ("Ніоба", "Прометей закутий", "Кассандра" в "Агамемноні") для створення відповідного настрою. Велику роль у трагедіях Есхіла грали музичні елементи, як хорові, так і сольні партії. Есхіл удосконалив також акторський склад і урізноманітив маски. Екзотичні костюми акторів у "Благальницях" і "Персах", описи іноземних звичаїв свідчать про інтерес поета до варварського світу.
Основною рисою драматургії Есхіла є її велич. Ці риси відбиті також у характерах героїв. У збережених творах можна простежити шляхи розвитку творчості поета: від п'єс, позбавлених дії, заповнених в основному партіями хору, з одноманітними характерами діючих осіб ("Благальниці"), до трагедій з виразним розвитком дії й індивідуалізованих образів героїв ("Орестея"). Герої Есхіла зазвичай монументальні; вони відчувають сильні пристрасті, мужні, сила волі наполегливо веде їх до мети.
[ред.]
Філософія і світогляд
Трагедії Есхіла перейняті морально-релігійними ідеями. Поет намагався примирити традиційну грецьку міфологічну етику з новою мораллю, релігійний світогляд з світським. Прагнув осягнути таємницю людської долі і діянь. Він вірив, що людськими прагненнями керує провидіння і що навіть боги не можуть протистояти долі. Людина, упоєна занадто великою могутністю і багатством, легко піддається почуттю переваги, що підштовхує її до злочину. Кара за провину падає на винуватця і весь його рід. Есхіл робить людину відповідальною за власні дії. Страждання, згідно Есхілу, є єдина школа життя, що учить "помірності".
Найбільшим досягненням Есхіла було створення глибоко продуманої теології. Відштовхуючись від грецького антропоморфного політеїзму, він прийшов до ідеї єдиного вищого божества, майже цілком позбавленого антропоморфних рис ("Благальниці"). У теології Есхіла божественне керування світобудовою поширюється також і на царство людської моралі. Тому божественні сили незмінно карають гріхи і злочини людей. Дія цієї сили не зводиться до воздаяння за зайве благополуччя, як думали деякі сучасники Есхіла: належним чином використане багатство аж ніяк не спричиняє загибелі. Однак занадто благополучні смертні виявляють схильність до сліпої омани, божевілля, що, своєю чергою, породжує гріх або самовпевненість і в підсумку призводить до божественного покарання і загибелі. Наслідки такого гріха часто сприймаються як спадкоємні, що передаються усередині родини у вигляді родового прокльону, однак Есхіл дає зрозуміти, що кожне покоління робить свій власний гріх, тим самим викликаючи до життя родовий проклін. У той самий час покарання не є сліпим і кровожерливим воздаянням за гріх: людина навчається через страждання, так що страждання слугує позитивній моральній задачі.
[ред.]
Стиль і мова
Стиль і мова Есхіла узгоджені зі змістом. Висока патетичність випливає з добору слів і їхнього зв'язку. Есхіл створює неологізми, барвисті метафори й описи. Проте мова простих людей, що з'являються в його трагедіях, - повсякденна і зрозуміла. І все ж сьогоднішнього читача здивує не стільки образна мова Есхілової трагедії, скільки її ритмічне впорядкування. Різні метричні одиниці, переплітаючись навіть у межах одного й того самого рядка, творять своєрідну ритмічну канву, що створює певні труднощі для перекладачів.
Афоризми
" "Незаздрисна доля того, кому ніхто не заздрить".
" "Мудрий той, хто знає не багато, але потрібне".
Використана література
" Есхіл. Трагедії / Переклади з давньогрецької А. Содомори та Бориса Тена. - Київ: Дніпро, 1990. - 320 с. ISBN 5-308-00717-9.
В VI-V ст. до н.е. в Афінах жили і творили найвидатніші грецькі трагічні поети, що є класиками не лише грецької, а й світової літератури. Найстаршим з них був Есхіл (525-456 рр. до н.е.). Він жив у період боротьби з тиранією і розквіту рабовласницької демократії і брав участь у греко-перських війнах. Трагедії Есхіла відзначаються титанічною силою своїх образів і визвольними ідеями. До нас дійшли тільки деякі з них. Найвідоміша трагедія Есхіла - "Прометей закутий". В основу трагедії покладено грецький міф про те, що титан Прометей терпить страждання за те, що дав вогонь людям. Прометей виступає проти тиранічної влади Зевса. В трагедії відбився протест проти тиранії, поваленої в Афінах наприкінці VI ст. до н.е.
Loading...

 
 

Цікаве