WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Біографія і творчість Еразма Ротердамського - Реферат

Біографія і творчість Еразма Ротердамського - Реферат

найжорстокіші битви, розхвалювати мир на словах, а насправді ж закликати до війни? Як можна, щоб ті ж самі вуста голосно славили миролюбного Христа і вихваляли війну?"
Попри всю щирість критики війни і вояччини (його деякі думки актуальні й сьогодні) Еразм, як і всі тодішні гуманісти, по-справжньому не розумів, що є причиною війн, і через те не міг вказати на реальні засоби боротьби проти воєнної небезпеки і проти самих війн. З уваги на це його твори, присвячені викриттю війни як величезного суспільного лиха, мають утопічний, абстрактний характер.
"Скарга Миру" Еразма Роттердамського започаткувала серію трактатів гуманістів XVI-XVIII ст.ст. про вічний мир, до яких належать твори чеського педагога Я.А. Коменського, англійського мислителя В.Пенна, французьких просвітителів Ш. Сен-П'єра і Ж.Ж. Руссо, німецьких філософів-просвітителів І. Канта, Й. Фіхте і Й. Гердера, російського просвітителя В. Малиновського та інших.
Багато уваги приділив Еразм критичному перегляду давньохристиянських пам'яток. І сам вважав виправлене видання грецького тексту Нового завіту і його новий латинський переклад головною працею свого життя, проте не це принесло йому світову славу, а твір, який здавався йому сяким-таким, не вартим уваги. Твором цим є безсмертна сатира "Похвала Глупоті", найвідоміша в усьому доробку нідерландського гуманіста. Намір написати цю сатиру визрів у Еразма 1509 р. по дорозі з Італії в Англію, куди він вирушив на запрошення англійських друзів, окрилений надією, що новий король Англії Генріх VIII стане покровителем гуманістів, а Англія - центром гуманізму. Прізвище Мора асоціювалося в Еразма з грецьким словом "моріа" - глупота, яке становило повний контраст до глибокої мудрості, ерудиції й культури англійського друга. Таке випадкове зіставлення осяяло подорожанина Думкою обрати собі за героя твору Глупоту. Такий задум, надзвичайно оригінальний і дотепний, відкривав перед автором необмежені можливості вільно, нібито від імені Глупоти, поглянути на сучасну дійсність і зачепити низку животрепетних питань з точки зору властивої всім часам глупоти, піддати нищівній критиці вади й пороки тогочасного суспільного ладу. Твір був написаний у серпні 1509 р. в Англії в гостинному домі Т. Мора протягом кількох днів у припливі творчого натхнення і виданий у Парижі 1511 р.
Гостра дотепність, тонка іронія, проникливий критицизм, небуденний [5] хист помітити порочне й потворне - ось якості, що давали Еразмові право стати неперевершеним сатириком.
Сатиру на феодальний суспільний лад Еразм вирішив створити у формі пародійного панегірика, адже, як сам він зазначав у одному із своїх листів французькому гуманістові Г. Буддею, "твори, написані жартівливим стилем, не такі нудні і приносять читачеві більшу користь, аніж сповнені бундючної серйозності".
Для написання блазенського панегірика на честь Глупоти він мав, як сам визначає в передмові до твору, прототипи в античній літературі, яка знала пародії на героїчний епос, трактування поважних тем у зниженому тоні і, навпаки, нікчемних у серйозно-піднесеному. Так, в античні часи здобули популярність парадоксальні панегірики ("Похвала Бусиріду" - міфічному цареві-лиходію, "Похвала Смерті", "Похвала Миші", "Похвала Лисині" тощо). Особливо близьким був авторові "Похвали Глупоті" Лукіан, талановитий грецький сатирик II ст. н. є., улюблений письменник літераторів, учених і художників епохи Відродження. Він нещадно картав з позицій здорового глузду релігійний фанатизм, забобони, віру в чудеса, лжефілософію, пророків-шарлатанів тощо.
Та й у сучасній йому літературі Еразм міг знайти чимало матеріалу, в якому викривалися суспільні вади. Це в першу чергу "Корабель дурнів" - віршована сатира німецького письменника-гуманіста С. Бран-та, видана в 1494 p., в якій висміяно різноманітні прояви людської глупоти. Серед "дурнів" - учені педанти, лікарі-дурисвіти, обманливі астрологи, п'яниці й ненажери, хвальки і грубіяни, перелюбники і картярі, модники і модниці - одне слово, різноманітна компанія негативних персонажів, які зібралися в подорож у країну Глупоти - Наррагонію. Брантова сатира щільно примикає до традиції німецької фольклорної сатирично-гумористичної літератури про дурнів (Narrenliteratur). Гідно продовжує її лінію Еразмова "Похвала Глупоті".
Оце поєднання античної традиції у формі пародійного панегірика з "літературою для дурнів" виявилось надзвичайно вдалим. Було тут новаторством те, що панегірик на честь Глупоти виголошується не від автора чи іншої, сторонньої, особи, а вкладений в уста самої Глупоти, від імені якої ведеться оповідь. Глупоти, яка в самохвальбі називає себе найбільшою добродійкою роду людського. Завдяки такому прийомові "Похвала Глупоті" являє собою вельми оригінальний і дотепний автопанегірик. Гротескний характер твору посилюється тим, що Глупота виступає доречно, висловлює мудрі і влучні спостереження про суспільні болячки того часу.
"Похвалу Глупоті" Еразм присвятив найкращому своєму другові Т.Мору. В передмові автор з'ясовує свій намір - написати похвальне слово на честь Глупоти. Він розуміє, задум його може декому видатись несерйозним, але перед ним стоїть поважне завдання - висміяти все потворне й кумедне в людському житті для того, щоб розумний читач виніс із цього користь для себе.
Композиція "перелицьованого" панегірика, не зважаючи на деякі відхилення від основної теми, властиві невимушеній бесіді Глупоти, досить чітка. В широкому вступі Глупота в тозі вченого, з блазенським ковпаком на голові, знайомить слухачів із своєю особою, родоводом і оточенням. її батьком є Плутос, всемогутній бог багатства і наживи, якому підвладні як безсмертні боги, так і смертні люди, без втручання якого ніщо на світі не діється, матір'ю є безтурботна німфа Неотета-юність. Випестили Глупоту дві чарівні німфи: Мете-п'янкість і Апедія-невихованість. її невідступними супутницями й подругами були: Самозакоханість, Улесливість, Забутливість, Лінь, Насолода, Безрозсудність Обжерливість, надійними чоловічими помічниками - Гультяй і Непробудний Сон. При допомозі такого товариства вона тримає під своєю владою весь рід людський.
За вступом іде перша - загальна - частина твору, присвячена доказам універсальної сили Глупоти, яка начебто лежить в основі природи і життя людей. Вихваляючи себе, Глупота намагається довести свою незаперечну перевагу перед Мудрістю, широко розводиться про незліченні добродійства, якими вона осипає людей, хоч вони і не вміють як слід оцінити її заслуг. Запевняє, що без приправи Глупоти життя було б нестерпне, нецікаве, вона - основа радощів, всілякого процвітання і щастя.
Усе це базікання Глупоти про благодійства, які вона нібито приносить людству, є,по суті, увертюрою до другої частини, де вміщена нищівна критика всього укладу середньовічного життя. Тільки тепер твір стає справжньою сатирою. В першу чергу Еразм різко засуджує загальну рису середньовічного суспільства - облудну побожність, яка виявляється в надмірному культі ікон і в бубонінні молитв, таврує зловживання у відпущенні гріхів. Далі йде конкретний опис різних видів і форм Глупоти в середньовічному суспільстві від нижчих його верств до вищих кіл. Перед читачем дефілюють довгою колоною послідовники й прихильники Глупоти - представники різних станів і професій: купці, які наживають багатство обманом, граматики, які втовкмачують у
Loading...

 
 

Цікаве