WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Шлях становлення особистості головної героїні “Ляльковий дім” Генріха Ібсена - Реферат

Шлях становлення особистості головної героїні “Ляльковий дім” Генріха Ібсена - Реферат

фальшивим, однак у Ібсена він є продовженням ситуації випробування. Як тільки Торвальд переконався, що йому нічого не загрожує, його поведінка знову різко змінюється: він повертається до своєї маски. Кожне слово (особливо повторення Торвальдом "я", "я", "я"), кожен жест у цій сцені важливі для психологічного розкриття характерів.
Варто звернути увагу на поліфункціональність боргового зобов'язання. Спочатку воно служить розкриттю характеру Нори, яка позичила гроші, не знаючи, чи зможе їх повернути, бо, як видно з одної репліки, їй байдуже до чужих людей. Вона підробила підпис батька, керуючись законами серця і зовсім не зважаючи на закони суспільства. Згодом вексель стає документом, володіючи котрим, Крогстад може шантажувати Нору. Далі - як причина панічного страху Торвальда за себе і свою кар'єру. Повернення векселя Крогстадом виявило духовну вищість людини, яку зневажали, над тими, хто вважав себе бездоганним, і продовжило викриття героя. Торвальд навіть не побажав подивитись, скільки ж виплачувала Нора, замислитись над тим, як це їй вдалось, його не цікавить, що пише Крогстад, який проявив таку великодушність.
Взаємозв'язок людини і суспільства найвиразніше проступає в розмовах-сутичках, яким належить важливе місце у творі. Утверджений Ібсеном спосіб постановки проблеми - діалог, у якому кожен відстоює власні переконання інападає на позиції співбесідника, змушуючи його пояснювати причини своїх дій, розкривати свої погляди, - виявився плідним як для драматургії, так і для романістики XX ст. Розмови-сутички є поліфункціональними: у них подається інформація, завдяки їм нагнітається напруженість, поглиблюється психологізм, розкривається багатогранність характерів і стосунків між людьми. У розмовах-сутичках дія, проблема розглядається як у соціальному, конкретно-історичному, так і в загальному планах. Елемент сутички проступає у розмовах драми "Ляльковий дім" з самого початку - щоправда, слабо виражений. Це розмова подруг Нори і Лінне, згодом - Нори з Крогстадом, з Хельмером, коли вона намагається заступитися за Крогстада, та ін.
Найголовніша розмова-сутичка у "Ляльковому домі" це остання розмова Нори з чоловіком.
У Ібсена зіткнення думок підпорядковане постановці проблеми про відповідальність людини за формування своїх життєвих принципів, своєї повноцінної та вільної від умовностей суспільства сильної індивідуальності.
Ібсен у своїй драмі точно локалізує дію в норвезькому містечку. Однак, окреслюючи проблеми, важливі та актуальні для соціально-історичних умов рідного середовища, Ібсен з великою на той час сміливістю заговорив відверто про загальні проблеми європейського суспільства і шукав відповіді на так звані вічні питання. Це - моральні засади існування людини, подвійна мораль (одна - для всіх, інша - для себе) і право визначати долю інших, відповідальність людини перед собою і загалом та загалу перед окремою людиною. Це - видимість добропорядності та справжні чесноти, цінності та псевдоцінності.
Отже, у творi "Ляльковий дiм" зображений весь наш людський дiм фальшивих цiнностей, за якими криються егоїзм, духовна порожнеча. Ось чому п'єса називається "Ляльковий дiм".
Нора на початку п'єси здається нам жiнкою, яка неспроможна приймати самостiйнi, смiливi рiшення, що вона пiдкоряється авторитету свого чоловiка, якого вважає взiрцем всiх чеснот. Вона всi сили вiддає чоловiку i дiтям. Але поступово ми розумiємо, що це враження оманливе. З'ясовується, що Нора приховує якусь таємницю вiд чоловiка, щось таке, що Хельмер не вибачить їй i сприйме як ганьбу. Нора постiй-но в п'єсi знаходиться пiд загрозою викриття. Вона вiдтягує момент, коли її чоловiк прочитає лист вiд лихваря, що лежить у поштовiй скринцi. Автор дає нам зрозумiти, що сутнiсть взаємин подружжя не така, якою здається зверхньо. Ця сутнiсть окреслюється в деталях, випадкових словах. Читача насторожує зверхнє ставлення до дружини, нерозумiння її внутрiшнього стану. Нора, навпаки, вражає влучнiстю деяких висловiв, вмiнням володiти собою. Поступово розкривається таємниця, яку приховувала Нора. Вона пiдробила пiдпис свого батька, щоб добути грошей i врятувати вiд хвороби чоловiка.
Хельмер сприймає це як ганебний вчинок, не хоче навiть задуматись над причиною цього вчинку. Нора вражена егоїзмом Хельмера, якого хвилюють тiльки наслiдки цього вчинку. Нi милосердна сторона її вчинку, нi те, що своїм вчинком вона нiкому не зашкодила, не беруться до уваги її чоловiком. Адже на початку подружнього життя Хельмер важко захворiв на туберкульоз, лiкування вимагало чималих грошей. Нора не мала до кого звернутися, бо єдина, крiм чоловiка, близька людина для неї - батько, був на порозi смертi й вже не мiг пiдписувати будь-якi документи. Нора була єдиною спадкоємницею. Вона пiдробила пiдпис батька i врятувала чоловiка.
Наприкiнцi п'єси розкриття таємницi остаточно розвiює iлюзiї про добробут i щастя Хельмерiв, зриває маски з героїв. Нора постає як сильна, цiльна натура, яка може сама вирiшувати свою долю. Її розрив з чоловiком, в якому вона зневiрилась, її небажання залишатися "лялькою" - яскравий доказ цього. Нора каже чоловiку: "...я зрозумiла, що я всi цi вiсiм рокiв жила з чужим чоловiком i прижила з ним трьох дiтей... О-о, не можу навiть згадувати про це! Так би й розiрвала себе на шматки!"
Я вважаю, що в нашiй сучаснiй дiйсностi, сучасних сiм'ях теж є штучнi речi, якi знаходяться довкола нас, i штучнi почуття, i штучнi люди-ляльки "живуть" поблизу. Вiд цiєї думки стає моторошно. I тому, мабуть, треба щось порушувати, збуджувати, змiнювати i у мiкроклiматi наших сiмей, i в мiкроклiматi суспiльства.
Loading...

 
 

Цікаве