WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Біографія Івана Буніна - Реферат

Біографія Івана Буніна - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Біографія Івана Буніна"
Класик російської літератури, почесний академік по розряду красного письменства, перший з російських письменників Нобелівський лауреат, поет, прозаїк перекладач, публіцист, літературний критик Іван Олексійович Бунін уже давно завоював всесвітню славу. Його творчістю захоплювалися Т. Манн, Р. Ролан, Ф. Моріак, Р. - М. Рільке, М. Горький, К. Паустовський та інші.
І. Бунін усе життя йшов своїм шляхом, він не належав ні до одного літературного угруповання, тим більше політичної партії. Він стоїть особняком, унікальною творчою особистістю в історії російської літератури кінця ХІХ - ХХ століття.
Життя І.О. Буніна багата і трагічна, цікава і багатогранна. Бунін народився 10 жовтня (по старому стилю) 1870 року у Воронежі, куди його батьки переїхали для навчання його старших братів.
Іван Олексійович походив із древнього дворянського роду, що бере свій початок з ХV століття. Рід Буніна дуже великий і розгалужений, і історія його надзвичайно цікава. З роду Бунін вийшли такі представники російської культури і науки, як знаменитий поет, перекладач Василь Андрійович Жуковський, поетеса Ганна Петрівна Буніна, географ-мандрівник Петро Петрович Семенов - Тян-Шанський. Буніни знаходилися в спорідненні з Кіреєвськими, Шеншиними, Гротами, Воєйковими.
Дитинство Вана Буніна пройшло в глухомані, в одному з невеликих родових маєтків (хутір Бутирки Єлецького повіту Орловської губернії). Початкові знання Бунін одержав від домашнього вчителя, "студента Московського університету, якогось Н. О. Ромашкова, людини... дуже талановитої - і в живописі, і в музиці, і в літературі, - згадував письменник, - ймовірно, його захоплюючі розповіді в зимові вечори... і те, що першими моїми книгами для читання були "Англійські поети" і Одіссея" Гомера, розбудили в мені пристрасть до віршування, плодом чого з'явилося трохи дитячих віршей..." Рано проявилися й артистичні здібності Буніна. Він міг одним, двома жестами передражнити чи представити когось - зі знайомих, чим приводив у захоплення оточуючих. Завдяки цим здібностям Бунін пізніше став чудовим читцем своїх творів.
10 років Ван Буніна віддали в Єлецьку гімназію. Під час навчання він живе в Єльці в родичів і на приватних квартирах.
Уперше Бунін опублікувався в 1887 році. У петербурзькій газеті "Родіна" були опубліковані вірші "Над могилою С. Я. Надсона" і "Сільський жебрак". Там же протягом цього року були надруковані ще десять віршів і розповіді "Два мандрівники" і "Нефедка". Так почалася літературна діяльність І.О. Буніна.
Восени 1889 року Бунін оселився в Орлі і почав співробітничати в редакції газети "Орловський вісник", де "був усім, чим прийдеться, - і коректором, і перекладачем, і театральним критиком...". У цей час молодий письменник жив тільки літературною працею, сильно бідував. Батьки допомогти йому не могли, тому що родина остаточно розорилася, садиба і земля в Озерцях були продані, а мати і батько стали жити нарізно, у дітей і рідних.
З кінця 1880-х років Бунін пробує свої сили в літературній критиці. Ним опубліковані статті про поета самоучка Е. І. Назарова, про Т. Г. Шевченка, талантом якого він захоплювався з юності, про Н. В. Успенськлшл, двоюрідного брата Г. І. Успенського. Пізніше з'явилися статті про поетів Е.А.Баратинському й А. М. Жемчужнікову.
Перша книга Буніна - "Вірші 1887 - 1891 р." вийшла в 1891 році в Орлі, як додаток до "Орловського вісника". Як згадує сам поет, це була книга "чисто юнацьких, надміру інтимних" віршів. Відгуки провінційної і столичної критики були в цілому співчутливі, підкуповували точність і мальовничість картин природи. Трохи пізніше вірші і розповіді молодого письменника з'являються й у "товстих" столичних журналах - "Російське багатство", "Північний вісник", "Вісник Європи". Схвально відгукнулися на нові твори Буніна письменники А.М.Жемчужников і Н.К.Михайлівський, який написав, що з Івана Олексійовича вийде "великий письменник".
У 1893 - 1894 роках Бунін зазнав впливу від величезних ідей особистості Л. Н. Толстого. Іван Олексійович відвідував колонії толстовців на Україні, вирішив зайнятися бондарним ремеслом і навіть навчився набивати обручі на бочки. Але в 1894 році в Москві відбулася зустріч Буніна з Толстим, що сам і відговорив письменника опрощуватися до кінця.
На початку 1895 року Бунін їде в Петербург, а потім у Москву. З цього часу він входить у столичне літературне середовище: знайомиться з Н.К.Михайлівським, С. Н. Кривенко, Д. В. Григоровичем, Н. Н. Златовратським, А. П. Чехов, А. І. Ертелем, К. Бальмонтом, В. Я. Брюсов, Ф.Сологубом, В. Г. Короленко, А. І. Купріним.
Особливо важливо для Буніна було знайомство і подальша дружба з Антоном Павловичем Чехов, у якого він подовгу гостює в Ялті і незабаром стає своїм у його родині.
Говорячи про творчість Буніна, слід особливо зазначити, що він був блискучим перекладачем. У 1896 році вийшов переклад Буніна поеми американського письменника Г. У. Лонгфелло "Пісня про Гайавата". Цей переклад неодноразово перевидавався, і протягом багатьох років поет вносив у текст перекладу виправлення й уточнення. "Я всюди намагався, - писав у передмові перекладач, - триматися можливо, ближче до оригіналу, зберегти простоту і музичність мови, порівняння й епітети, характерні повторення слів і навіть, по можливості, число і розташування віршів".
Перша книга розповідей Буніна "На край світу" вийшла в 1897 році "серед майже одностайних похвал". У 1898 році виходить віршований збірник "Під відкритим небом". Ці книги, поряд з перекладом поеми Г. Лонгфелло, принесли Буніну популярність у літературній Росії.
На початку 1901 року у видавництві "Скорпіон" у Москві вийшов збірник віршів Буніна "Листопад" - результат недовгого співробітництва письменника із символістами. Відгуки критики були неоднозначні. Але в 1903 році збірник "Листопад" і переклад "Пісня про Гайавата" були визнані гідними Пушкінської премії Російської Академії наук.
Поезія І. Буніна завоювала особливе місце в історії російської літератури завдяки багатьом, тільки їй властивим перевагам. Співак російської природи, майстер філософської і любовної лірики, Бунін продовжував класичні традиції, відкриваючи незвідані можливості "традиційного" вірша. Бунін активно розвивав досягнення золотого століття" російської поезії, ніколи не відриваючись від національного ґрунту, залишаючись
Loading...

 
 

Цікаве