WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → “Гра в бісер” – вершина майстерності гессівської прози. Образ Касталії - Контрольна робота

“Гра в бісер” – вершина майстерності гессівської прози. Образ Касталії - Контрольна робота


Контрольна робота з історії зарубіжної літератури
Тема:
"Гра в бісер" - вершина майстерності гессівської прози. Образ Касталії"
Зміст:
Вступ ................................................................................................................................ . 3
1. Роман "Степовий вовк" передбачає появу роману "Гра в бісер" ............................ 5-6
2. В творах Гессе завжди домінують два героя, які доповнюють один одного ......... 6-8
3. "Гра в бісер" - вершина майстерності Г.Гессе ......................................................... 8-9
4. Присвячення "Гри в бісер" Паломникам в Країну Сходу ........................................ 9
5. Критика роману: "Гра в бісер" - "Газетне чтиво", яке стає знаменням епохи ....... 10-11
6. Касталія Гете і Касталія Гессе. Образ Касталії Г.Гессе ............................................ 11-12
7. Ставлення самого Г.Гессе до Касталії ....................................................................... 13-14
8. Медитація (гра скляних бус) в романі "Гра в бісер" ................................................ 14-15
9. Магістр гри - Йозеф Кнехт ......................................................................................... 15-19
10. Три історії однієї і тієї ж людини в "різному історичному одягу" ....................... 20-21
Висновок ......................................................................................................................... 22-24
Список використаної літератури ................................................................................. 25
Вступ
"На початку був міф. Творець невтомно формує душу кожної дитини, як створив подібними до себе душі індусів, греків і германців".
Г. Гессе
Герман Гессе, лауреат Нобелівської премії 1946 року, офіційно вважається одним із найпопулярніших і найчастіше перекладених німецьких авторів. Його твори видавалися 60 мовами світу накладом понад 100 мільйонів примірників. У жовтні 2001 журнал Stern провів опитування серед 3000 чоловік на тему: "Які три книги мали найбільше значення у вашому житті?" Список отриманих творів складався із 1000 назв. "Сіддхартха" Германа Гессе у багатьох із опитуваних, переважно віком між 20 і 30 років, опинилася на першому місці, навіть попереду Біблії. І це не дивно, бо саме Гессе став культовою фігурою руху шістдесятників, розглядаючи у своїх творах питання про сенс життя та етичні засади різних культур та релігій. У наш час наростаючої дезорієнтації естетика і етика Гессе дає можливість побудувати відкритий до майбутнього світогляд. Його позиція об'єднання різних культур та релігій, взаємної толерантності та гуманізму дуже актуальна для підкреслення цивілізаційних спільностей у часи глобалізації. Найпопулярнішими його твори є в Америці та Азії. Універсальність творів Гессе полягає насамперед у видимій простоті. Сам він у дискусії з іншим письменником, який вважав, що література повинна говорити просто про складні речі, заперечив. Він не вірить у межу між предметами важливими і простими. Власним завданням він вважав зрозуміти важливість простого.
Герман Гессе народився у сім'ї протестантських місіонерів, яка довший час жила в Індії, а пізніше переїхала до Швейцарії. Дідусь Гессе був відомим індологом і також протестантським місіонером.
"Переконання і спосіб життя батьків був педантично строгим, але в той же час замріяно поетичним", - пишуть про дитинство Гессе критики. Конфлікт із батьками, які визнавали тільки свою правду, змусив Гессе втекти з дому після того, як він провчився у протестантській семінарії менше ніж півроку і побував на лікуванні у психіатричній клініці. Але і про школу спогади його не найрадісніші: "За вісім років я зустрів тільки одного вчителя, якого любив і якому можу бути вдячним". Він намагався студіювати теологію, потім здобути професію механіка, далі бухгалтера, працював у книжковій торгівлі, аж поки не зміг жити з літературних гонорарів.
Гессе тричі одружувався. Його перший шлюб із Марією Бернуллі протривав 19 років, другий, зі співачкою Рут Венгер, - три роки, і третій, з Нінон Дольбін, - 31 рік, до самої смерті письменника 9 серпня 1962. У 1912 році Гессе разом із сім'єю переїздить до Швейцарії. Під час Першої світової війни він хотів піти добровольцем на фронт, але за станом здоров'я був визнаний непридатним, під час Другої - допомагав євреям емігрувати з нацистської Німеччини, де його твори були заборонені. У 1943 році виходить друком перше повне видання "Гри в бісер". У 1946 Гессе отримує одночасно нагороду імені Гьоте міста Франкфурта і Нобелівську премію.
Найвідоміші твори письменника: "Петер Каменцід" (1904), "Під колесами" (1906), "Росгальде" (1914), "Кнульп" (1915), "Гарна пора юності" (1916), "Деміан" (1919), "Клінгзор" (1920), "Сіддхартха" (1922), "Степовий вовк" (1927), "Нарцис і Златоуст" (1930), "Паломництво у країну Сходу" (1932), "Гра в бісер" (1943).
1. Роман "Степовий вовк" передбачає появу роману "Гра в бісер"
Безпосередньо про німецьку сучасність 20-х років Гессе написав в своєму наступному етапному романові "Степовий вовк" (1927), який був, зі слів самого письменника, "відчайдушним застереженням", протестом проти завтрашньої війни, проти позиції невтручання. У цьому творі значно заглиблюється засудження буржуазної лжекультуры і лжеморали, яке так гнівно прозвучить згодом зі сторінок "Гри в бісер". Герой "Степового вовках, письменник Гаррі Галлер (прототипом його є сам Герман Гессе), -інтеллигент-одинак, противник мілітаризму і війни. Він не може змиритися з навколишньою його брехнею. Це Галлера автор називає "степовим вовком", самотнім звіром, що не приймає стадних законів, по яких живуть обивателі.
Герой валяється вовком ще і в іншому значенні: Галлеру доводиться боротися не тільки з суспільством, але і з самим собою, з "людиною-звіром", який таїться в душі кожного і поступово здає свої позиції "людині дула".
І суспільство, і життя в ізоляції однаково можуть довести Галлера до безумства. Герой кидається, він шукає виходу з самотності. Таємничим образом він попадає в "магічний театр" ( "вхід тільки для божевільних"), уявний простір, в якому відбуваються самі дивні речі, внаслідок чого завершується виховання героя і залучення його до життя. Розгорнена алегорія з "магічним театром" допомагає Гессе з спритністю досвідченого психоаналітик розікласти на частині і знов зібрати все життя суспільства і душі Гаррі Галлера. У кінці твору фантастичний і реальний план зливаються, їх важко розділити: Гете, Моцарт і інші "безсмертні", що зійшли з висот людського духа, своєю піднесеною веселістю повертають до життя Галлера, що вбив коханих, спасають його від відчаю і посилають до людей.
Роман "Степовий вовк" багато в чому передбачає "Гру в бісер". Письменник Гессе виступає тут в ролі видавцязаписок Гаррі Галлера і вставному анонімної книжички "Трактат про степового вовка". Всі ідеї цього трактату наочно демонструються в дії з "магічним театром". Тут введення фантастичного плану ні в якій мірі не є втечею від дійсності. Для Гессе цілком застосовна вдала характеристика сучасної фантастики, дана критиком: "Вона охоче вбирала в себе знання, накопичені людством. Вона не ігнорувала законів, керуючих життям, і відходила від реальності, як правило, для того, щоб розібратися в цій реальності, вгадати її приховані рушійні сили і перспективи її розвитку".
Зрілому Гессе вкрай
Loading...

 
 

Цікаве