WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → арль Боварі і ставлення до його особи автора і читача - Курсова робота

арль Боварі і ставлення до його особи автора і читача - Курсова робота

самого Шарля.
В першому розділі ми бачимо досить цікаву вихідну тематичну лінію: тему шарів чи слойоного пирога. Осінь 1828-го: Шарлю тринадцять років, у свій перший день у школі він, сидячи в класі, тримає на колінах каскетку. "Це був складний головний капелюх, що поєднував у собі елементи і гренадерської шапки, і уланського ківера, і круглого капелюха, і хутряного картуза, і нічного ковпака, словом, один із тих паскудних предметів, німе неподобство яких так само глибоко виразно, як обличчя ідіота. Яйцеподібний, розіп ятий на китовому вусі, він починався ободком із трьох валиків, схожих на ковбаски; далі йшла червона околиця, а над ним кілька ромбів з оксамиту і кролячого хутра; верх являв собою щось подібне до мішка, до кінця якого був прироблений картонний багатокутник з мудрою вишивкою з тасьми, і з цього багатокутника спускався на довгій тоненькій мотузці підвісок у вигляді пензлика з золотої канителі. Каскетка була новенька, із блискучим козирком." (Можна порівняти цей опис із дорожньою скринькою Чічікова чи екіпажем Коробочки в "Мертвих душах" Гоголя теж тема шарів!)
Тут і ще в трьох прикладах, що ми розглянемо, образ розгортається шар за шаром, ярус за ярусом, кімната за кімнатою, труна за труною. Каскетка в Шарля жалюгідна й несмачна; вона втілює і всю його наступне життя настільки ж несмачну й жалюгідну.
Автор (особливо спочатку) зображує нашого героя майже кумедним і якимось недолугим. Це видно навіть з опису його зовнішності: то у нього фуражка на носі, то йому "штрипки заважатимуть танцювати". У нього були товсті губи, він хропів, і навіть свою кохану дружину "обіймав у визначений час". Про обмеженість і невіглавство Шарля свідчить і той факт, що коли він намагався читати медичний журнал, то засинав через п ять хвилин. Але, попри всі комічні риси, включно зі сліпим обожнюванням жінки, можна знайти за що поважати цю людину, а саме - за його вірність коханій, що часом межує із самопожертвою. Він наівний, але далеко не егоїст, бо здатен віддати все заради щастя іншої людини "ніби всі його думки були повністю належати цій жінці". Він надто обмежений, щоб зрозуміти правду, проте це швидше його нещастя, ніж провина. Розкривається й інша риса його характеру: "не розмовляйте зі мною ні про що, я знайду в собі сили" - пише Шарль Боварі, коли насправді горе вже розчавило його. Він любить коханця своєї жінки, не догадуючись про їхні стосунки, переживає за здоров я Емми і горює після її смерті. В образі традиційного чоловіка завжди в таких випадках з являється "друга сторона", обично негативна, але у Шарля ця сторона позитивна. Насправді, ці позитивні риси нескільки не міняють кінцевого смислу образу.
Залишаються бездарність, величезна вульгарність розуму і почуттів, які роблять Шарля втіленням провінціанізму і "рогоносцем" в потенції.
Шарль утрачає першу дружину. У червні 1838-го, двадцяти трьох років, він жениться на Еммі4 на фермі весільний бенкет. На десерт поданий фігурний пиріг теж жалюгідний виріб дурного смаку, приготовлений уперше виступаючим у цій місцевості кондитером. "В основі його знаходився синій картонний квадрат: пірог, так би мовити, починається з того, чим закінчується каскетка вона завершувалася картонним багатокутником, а на ньому цілий храм з портиками і колонадою; у нішах, посипаних зірками із золотого папера, стояли гіпсові статуетки; вище, на другому поверсі, савойський пиріг у вигляді сторожової вежі, оточеної дрібними зміцненнями з цукату. Мигдалю, ізюму й апельсинових часточок; і, нарешті, на верхній площадці скелі, озера з варення, кораблики з горіхових шкарлупок і зелений луг, де маленький амур качався на шоколадних гойдалках, у яких стовпи кінчалися замість куль бутонами живих троянд."
Озеро з варення свого роду випереджальна емблема тих швейцарських озер, над якими буде витати в мріях під модні вірші Ламартина Емма Боварі, починаюча перелюбниця; а маленький купідон нам ще зустрінеться на бронзовому годиннику посередині вбогої розкоші руанського готелю, місця побачень Емми з Леоном її другим коханцем.
Ми як і раніше в червні 1838-го, але вже в Тості. У тамтешньому будинку Шарль жив із зими 1835-1836-го, до переїзду до Іонвіль. Перший шар: "Цегельний фасад тягся саме уздовж чи вулиці, вірніше, дороги. Другий шар: за дверима на стінці висів плащ з вузеньким коміром, вуздечка і чорний шкіряний кашкет, а в куті валялася пара краг, ще покритих засохлої брудом. Третій шар: праворуч була залу, тобто кімната, де обідали і сиділи по вечорах. Канаркового кольору шпалера з вицвілим бордюром у виді квіткової гірлянди тремтіли на погано натянутій полотняній підкладці. Білі коленкорові фіранки з червоною облямівкою схрещувалися на вікнах, а на вузькій поличці каміна, між двома свічниками накладного срібла з овальними абажурами, блищали стоячий годинник з головою Гіппократа. Четвертий шар: по іншу сторону коридору містився кабінет Шарля кімната кроків у шість шириною, де стояли стіл, три стільці і робоче крісло. На шести полках ялинкової книжкової шафи не було майже нічого, крім "Словника медичних наук", нерозрізані книги якого зовсім потріпалися, нескінченно перепродуючись з рук у руки. П ятий шар: тут хворі вдихали запах підливи, що проникав крізь стіни, а в кухні було чути, як вони кашляють і розповідають про свої недуги. Шостий шар: далі випливала "venait ensuite" у точності та ж формула, що при описі каскетки велика, зовсім запущена кімната з вогнищем; вікна її виходили в двір, на стайню. Тепер вона служила і дров яним сараєм, і коморою, і прикомірком для всякого мотлоху.
У березні 1846-го, після восьми років заміжжя і після двох бурхливих романів, про які чоловік нічого не підозрював, Емма Боварі не в силах розплатитися з неймовірними боргами, кінчає життя самогубством. У єдину свою романтичну хвилину бідний Шарль робить такі розпорядження про її похорон: він "зачинившись у своєму кабінеті, взяв перо і після довгих ридань написав: "Я хочу, щоб її поховали у вінчальному платті, у білих туфлях, у вінку. Волосся розпустити по плечах; починаються шари труни: один дубовий, інший червоного дерева і ще металевий... Зверху накрити її великим шматком зеленого оксамиту".
Тут сходяться всі тематичні лінії, пов язані із шарами. З граничною ясністю ми згадуємо і перелік частин жалюгідної каскетки Шарля в його перший шкільний день, і багатоярусний весільний пиріг.
Роман, який писався "сірим по сірому" передає бачення світу Емми Боварі, тому ми співчуваємо героїні, жаліємо її. Саме Флобер ставився до Емми іронічно, бачив її обмеженість і егоїзм. Але під час створення твору перевтілився в неї, причому перевтілився до такого ступеню, що під час написання сцени отруєння і смерті Емми сам відчув ознаки отруєння миш яком, в нього навіть з явилися небезпечні симптоми, і йому викликали карету швидкої допомоги. Точка зору Емми на світ є цілком протилежноїсвітогляду письменника: те, що в Емми викликає огиду, наприклад сільське життя, Флобер дуже любив; література, якою зачитується "ученицею Ламантина", нічого, окрім іронії у
Loading...

 
 

Цікаве