WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Природа і цивілізація у романі Дж. Ф. Купера ‘Піонери’ - Реферат

Природа і цивілізація у романі Дж. Ф. Купера ‘Піонери’ - Реферат

зрозуміти, що цивілізація залишила свій слід навіть у душі відлюдника Бампо. Йому насправді важко розлучатися з Елізабет та Олівером, які вже стали частиною його життя, а без одного з винаходів цивілізації - пороху - майже неможливе полювання та існування в лісі.
Протягом всього роману "Піонери" Натті Бампо проходить певну духовну еволюцію, яка у деякій мірі співпадає з розвитком образу природи [8, c.109]. Якщо на початку роману герої захоплюються пейзажем, що постає навколо, то по ходу оповіді автор поетапно описує загибель лісів від сокири Кербі та жахливої пожежі. Історія Натті - це історія людини, яка тікає від цивілізації, причому чим довше відбувається освоєння лісів та їх вирубка, тим більше Натті віддаляється від людей і тим далі він іде в хащі, яких ще не торкалась людська рука. Тобто це самі люди "виселяють" мисливця з його звичного середовища існування (лісу), і життєвий простір Натті стає все меншим. Ричард Джонс підозрює мисливця у незаконному добуванні срібла на землях Темплтона, Бампо звинувачують у протиправному полюванні, - хоча кому, здавалось би, заважає старий, що доживає свій вік у лісовій хатині? Але драматичний конфлікт твору якраз і полягає в тому, що люди, які усім серцем протестують проти знищення природи і вважають себе її частиною, заважають просуванню цивілізації, а, отже, і прибічникам цілковитого підкорення навколишнього світу. "Користуйтесь, але не знищуйте!" - ці слова Бампо незрозумілі для шерифа, лісоруба, тесляра та інших поселенців, які будують "цивілізоване суспільство". В романі постає ще одна важлива проблема, нерозривно пов`язана з розвитком американської нації - пограбування індіанців білими. Натті сумує через долю корінних жителів Америки і похмуро говорить: "Я знаю, що білі вміють вести солодкі розмови, коли хочуть відібратиземлі у індіанців". Старий визначив два головних "способи" пограбування - забрати чи обдурити. Історія останнього з могікан - Чингачгука - представлена в творі як кінцівка трагедії, яка вже відбулася: всі делавари вимерли, землі - в руках білих. Індіанський вождь перетворився на немічного Джона ( "Ром - томагавк блідолицього", - говорить він про свій стан).В гірких словах Джона відображена трагедія індіанського народу: білі переселенці пограбували і ( не в останню чергу за допомогою алкоголю) фізично знищили аборигенів країни. Але за романом делавари самі подарували частину своїх земель компаньйону Темпла майору Ефінгему, який колись врятував життя Чингачгуку [8, c.110]. Реальна соціальна проблема - пограбування індіанців - вирішується автором романтичним способом; Ефінгема і Чингачгука навіть ховають поряд, щоб висловити пошану і вдячність індіанцям з боку "спадкоємців" їх земель. Як уже було сказано вище, у Купера відбувається примирення двох начал - природи і цивілізації. Але можна до того ж розглядати цю проблему під дещо іншим кутом зору. Примирення цивілізації з навколишнім світом ще не означає закінчення протистояння "прогресу" і людини, яку цей прогрес пригнічує. Навіть підкоривши природу, мешканці Темплтона не зупинилися на цьому - вони хочуть викорінити будь-які прояви невдоволення з боку захисників лісу, таких, як Натті Бампо. І останньому доводиться захищати ще й свою людську гідність від духовного насилля, яке чинять "представники закону" поселення Темплтон. Вболіваючи за збереження лісових масивів, він намагається зберегти природні багатства для наступних поколінь. Купер висловлює ідею просування цивілізації таким чином, щоб врятувати хоча б якусь частину дикої природи. Але, на жаль, закони цивілізованого суспільства виявляються несумісними з природним укладом, за яким живе Бампо. Його зовсім не споживацьке ставлення до землі різко контрастує з поведінкою судді Темпла. Це підтверджують численні епізоди роману, зокрема, сцена одночасного полювання судді та Натті з Олівером на оленя. Відповідно, суддя стріляє заради "спортивного інтересу", в той час як Натті потрібне м`ясо. Необережний вистріл Темпла, що ранить Едвардса, символізує і передвіщає наступ на природу з боку цивілізації протягом всього роману. І зовсім невипадково більшість таких епізодів мають місце на горі (відстріл голубів мешканцями Темплтона, лісова пожежа, в якій гине Чингачгук, напад представників влади на хатину Натті). На горі відбувається більшість ключових подій. Описуючи провінційні райони штату Нью-Йорк, Купер перш за все зображує вид, що відкривається з гори на Темплтон та озеро Отсего. Ця сцена ніби поєднує первісну природу і цивілізацію, передає пасторальний стан, в якому Америка знаходилась на той час. Автор дає змогу відчути цей стан через описи гір ("…arable to the tops", але в той же час "romantic and picturesque...") та долин ( "rich and cultivated", "with thriving villages...and neat and comfortable farms, with every indication of wealth about them...scattered profusely through the vales"). У Купера сили дикої природи і цивілізації врівноважені між собою, а все, створене людиною, співіснує з первісною красою дикої, гористої місцевості. Така гармонія природного та людського притаманна виключно американському континенту... Але ця непевна рівновага є результатом постійної взаємодії між дикістю і цивілізацією; щонайменший прогрес - а подальший прогрес неминучий - призведе людське суспільство до "споживацької" стадії, а природу - до загибелі [3, c.55-66]. Купер, звичайно, повністю не засуджує сили цивілізації. Найбільш явним супротивником Натті та Олівера є, як здається спочатку, суддя Темпл. Він звинувачує та ув`язнює Натті за порушення закону і спочатку заперечує права Олівера на землю. Також йому дещо бракує естетичного відчуття природи; він милується видом з гори Видіння, але його задоволення виходить з прагматичних та егоїстичних, але не естетичних міркувань. Він захоплюється "the prospect of affluence and comfort, that was expanding around him;" , і хвалиться про себе, що розвиток поселення - це "the result of his own enterprise, and, much of it, the fruits of his own industry".Але суддя відіграє в романі і позитивну роль захисника природних ресурсів, оскільки контролює прогрес цивілізації. За допомогою запровадження правил полювання і відновлення лісових масивів він намагається зберегти довкілля для наступних поколінь. Суддя Темпл "регулює" просування цивілізації таким чином, щоб сумістити її з дикою природою, намагається залишити хоча б частину первісних лісів серед зростаючого суспільства. Та, на жаль, соціальний порядок, який він впроваджує, весь час вступає у конфлікт з природними законами, за якими живе Натті Бампо.
Loading...

 
 

Цікаве