WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Символіка повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море - Реферат

Символіка повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море - Реферат

мірою образ незайманої краси і білизни сніжної вершини Кіліманджаро".
Поряд із смиренням, що прийшло з віком, з життєвим досвідом, у старого живе і гордість. Він знає, для чого він народився на світ: "Ти народився для того, щоб стати рибаком, як риба народилась, щоб бути рибою".
Коли Хемінгуей говороив, що йому повезло у тому, що він знайшов гарного старого, він мав на увазі не тільки гарні душевні якості свого героя. Старий гарний не тільки своєю добротою, простодушшям і смиренням, під яким розуміється вміння жити у згоді із собою. У старого є щось більш значиме - справжній героїзм. На його долю випало дуже важке випробування. Він веде свою титанічну боротьбу з цією невидимою рибою один на один, як і підходить для героя. І поєдинок цей все більше нагадує міф про боротьбу добра і зла, віри і розпачу, сили і слабкості. Герой повинен вести боротьбу сам, тільки тоді у нього появиться можливість розкрити себе повністю, проявити усю свою мужність, стійкість, відвагу і вміння.
Старий знає про свою фізичну неміч, але він знає і друге - що в нього є воля до перемоги. "Я все одно її переможу, - сказав він, - при всій її величині і при всій її красі. Хоч це і несправедливо, - добавив він, - та я їй докажу, на що здатна людина і що вона зможе витерпіти".
Протягом всього поєдинку вдумках старого весь час присутній хлопець. Старий згадує про нього, і не тільки тому, що малий дуже допоміг би йому, якби був з ним у лодці, а головним чином тому, що малий уособлює в собі майбутнє покоління і старому хочеться закріпити в малому віру в себе, в тому що він, старий, ще може ловити рибу. Адже він не раз говорив малому, що він незвичайний старий, і тепер розуміє, що пора це довести на ділі. "Він доводив це уже тисячі раз. Ну і що? Тепер потрібно довести це знову. Кожного разу це починається знову..."
Щастя, яке посміхнулось старому, щастя, котре він завоював у тяжкій боротьбі з рибою, в нього вкрали акули. "Хотів би я купити собі трохи щастя, якщо його де небудь продають, - сказав старий. - А за що ти його купиш? - спитав він у себе. - Невже його можна купити на загублений гарпун, зломаний ніж чи покалічені руки?" Підпливаючи до рідного села з обїдженим скелетом своєї риби, старий все ж відмовляється рахувати себе переможеним: "Хто ж тебе переміг, старий? - запитав він себе. - Ніхто, - відповів він. - Просто я надто далеко зайшов в море".
Перебуваючи на самоті в морі старий роздумує про одинокість. "Не можна щоб на старості чоловік залишався сам, - думав він. - Проте від цього не втечеш". Але поті сам собі заперечує, - вже на зворотньому шляху додому старий думає про своїх земляків: "Сподіваюся, що вони там дуже не хвилюються. Хоча хвилюватися може малий. Але ж він в мені не сумнівається! Старші рибалки - ті напевно хвилюються. Та й молоді також, - думав він. - Я ж живу серед добрих людей".
Вперше герой Хемінгуея не почуває себе одиноким у цьому ворожому і жорстокому світі! Вперше він досяг гармонії з природою і людьми, що навколо. Довгий шлях довелось пройти герою, щоб прийти до такого життєутверджуючого висновку.
І насамкінець, головний висновок повісті: старий терпить поразку, але по великому рахунку він залишається непереможеним, його людська гідність ликує. І тоді він промовляє слова, у яких і виражений весь пафос книги: "Людина не для того створена, щоб терпіти поразки. Людину можна знищити, але її неможливо перемогти".
"Старий і море" - не повість про людину взагалі. Вона - про рибалку , про звичайного трударя. Старий Сантьяго - дзеркало безсмертної душі народу. Якщо зрозуміти це, то не так уже й безпосередньо важливо, що старий не довіз рибину до берега, що її зжерли акули. Все одно з колосального її кістяка дивувалися люди на березі. І повість перестає сприйматися як щось песимістичне, як не сприймаються такими ні "Ілліада", ні "Пісня про Роланда" (якщо звернутися до ближчих у часі перекладів). Адже трагедія передусім - велична, а вже потім - гірка.
Старий Сантьяго - це в Хемінгуея новий герой, бо "кодекс" для нього не роль, а саме життя, як то було з матадорами, солдатами, мисливцями, одне слово з "героями кодексу".
За своєю стилістикою і образному стилю повість "Старий і море" близька до літературного жанру притчі, яка будується на алегоріях і передбачає деяку моральну науку. Багато критиків так і приняли її як притчу і пробували тлумачити усю історію старого як символічне зображення боротьби добра і зла, боротьби людиини з Роком. Сам Хемінгуей протестував проти такого одностороннього і спрощеного трактування його твору, відстоюючи реалістичну основу повісті. Він казав: "Ні одна гарна книга ніколи не була написана так, щоби символи в ній були продумані наперед, а потім вставлені в неї. Такі символи вилазять наверх, як ізюминки в хлібі з ізюмом. Хліб з ізюмом гарний, але простий зліб кращий. В "Старому і морі" я намагався створити реального старого, реальне море, реальну рибу і реальних акул. Але якщо я зробив їх досить добре і досить правдиво, вони можуть означати багато".
Головне в "Старому і морі" то, що цей твір відзначено високою людською мудрістю письменника. У ній знайшов своє втілення той гуманістичний ідеал, якого Хемінгуей шукав протягом усього свого шляху, стверджуючи, що людину перемогти неможливо.
Так прожив своє життя Ернест Хемінгуей. Це було яскраве і красиве життя, переповнене неустанною письменницькою працею за "Свободу і Право на щастя".
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Хемінгуей Е. Твори в 4 томах. Том 1. Романи та цикли оповідань. - пер. з англ. - К.: Дніпро, 1979. - 717с.
Хемінгуей Е. Избранное: Пер. с англ./Послесл. сост и примеч. Б. Грибанова. - М.: Просвещение, 1987.- 304с.
Loading...

 
 

Цікаве