WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Генріх Белль (1917-1985) - Реферат

Генріх Белль (1917-1985) - Реферат


Реферат на тему:
Генріх Белль
(1917-1985)
Г. Белль - німецький прозаїк і публіцист, лауреат Нобелівської премії (1972). Зажив слави одного з найвидатніших письменників-гуманістів другої половини XX ст. У своїх оповіданнях, повістях і романах розвивав і збагачу-вав традиції реалізму. Літературна критика визначає його як загальновизнаного майстра короткого оповідання.
21.12.1917 р. - народився в Кельні, в родині столяра-різьбяра. Під час навчання в гімназії попри ідеологічний тиск гітлерівської пропаганди уник вступу до "гітлерюґенду". Після закінчення гімназії працював у книгарні боннського букініста.
1938-1939 рр. - відбував трудову повинність на важких земляних роботах.
1939 р. - розпочалася "воєнна одіссея" письменника. Як солдат німецько-фашистської армії побував у Польщі, Франції, Україні. Кілька разів був поранений, лікувався в госпіталях Румунії та Угорщини.
Від 1944 р. - дезертирував з фронту; після перемоги над Німеччиною деякий час перебував в американському полоні; пізніше навчався в Кельнському університеті, працював у статистичному управлінні.
1950 р. - вийшла друком збірка оповідань "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...".
1951 р. - написав роман "Де ти був, Адаме?". З цього часу Белль зосереджується на професійній літературній праці.
1953 р. - завершив роман "І не сказав жодного слова".
З початку 60-х років почав відвідувати СРСР. Разом з тим виступив з протестом проти суду над А. Синявським, Ю. Даніелем, переслідувань В. Некрасова, Г. Владімова, В. Войновича та інших виявів порушень свободи слова в Радянському Союзі. З'являються найкращі романи письменника: "Більярд о пів на десяту" (1959), "Очима клоуна" (1964), "Груповий портрет з дамою" (1971).
1969 р. - був обраний головою німецького ПЕН-центру.
1972 р. - став президентом міжнародного ПЕН-клубу.
16.04. 1985 p. - Помер.
Велике значення для творчого розвитку митця мав особистий досвід участі в Другій світовій війні. Як письменник Г. Белль починав у річищі так званої "літератури руїн", що переважно була зосереджена на осмисленні нещодавної війни та її наслідків. Воєнна тема стала одним з наріжних каменів беллівської "естетики гуманного".
На становлення поетики письменника справили вплив Г. фон Кляйст і автор коротких анекдотів та історій для календаря швейцарський письменник кінця XVIII - початку XIXст. Й.П. Гебель. Від першого Белль успадкував аскетизм викладу, "непатетичність мови", від другого - близькість до народного гумору. Відповідно у прозі митця простежуються дві тенденції: "графічно-твереза", що фіксує у зовні життєподібній формі миті повсякдення, й сатирична, яка тяжіє до гротеску і навіть карикатури.
Творчості Г. Белля притаманні:
o тема війни в її антифашистській спрямованості та дегероїзованому ракурсі, часто - подана "з точки зору переможених"; порушення проблем провини німецького народу й моральної відповідальності за спровоковану Гітлером історичну катастрофу;
o нонконформістський пафос, бунт проти будь-яких форм при-стосування до насилля та компромісів щодо захисту гуманістичних позицій;
o ствердження людяності, толерантності, думки про необхідність плекати особистість як засадничих моральних принципів суспільства другої половини XX ст.;
o подальший розвиток теми "маленької людини";
o герой-аутсайдер, що виділяється на тлі маси своєю окремішністю та слабкістю, котра, втім, є ознакою підвищеної чуйності й здатності до співчуття;
o настанова на ескізність твору (в основу сюжету нерідко покладені миттєві враження, які не мають ані початку, ані кінця), ускладненість композиції та образної системи, широке використання художніх можливостей внутрішнього монологу;
o поєднання зовнішньої життєподібності, посиленої прийомами "тривіальної" літератури, з глибоким психологічним аналізом, символічним підтекстом і тяжінням до притчевих узагальнень;
o багатство символічних деталей та наскрізні лейтмотиви, спрощений ритм речень.
"Солдатам - а я був солдатом - слід нарікати не на тих, проти кого їх послали воювати, а тільки на тих, хто послав їх на війну".
"Я прагну милосердя, а не жертв! І кажу весь час і настійливо: Бог - це Бог живих, а не мертвих".
"Чи були героями всі ті, хто волав, молився й проклинав у окопах, госпіталях, на сходах і в підвалах, на вантажних машинах, на возах, у залізничних вагонах?.. Геройська смерть, яку їм так щедро приписують, -не більше як розмінна монета політики, а отже, фальшиві гроші".
"Гітлер і Сталін надто полегшили моєму поколінню діалог із кому-нізмом: перший відібрав у нас шанс, а другий позбавив небезпеки приєдна-тися до цього руху".
Loading...

 
 

Цікаве