WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Робінзон Крузо як втілення просвітительського ідеалу “природної людини” - Курсова робота

Робінзон Крузо як втілення просвітительського ідеалу “природної людини” - Курсова робота

імпортерами і комерсантами сіті. В наступні роки Дефо відвідав Португалію, Іспанію, Італію і Нідерланди. Проте Дефо людина ділова, захоплена не красою природи, моря, а своїми комерційними справами. "Дефо сполучає ділову, комерсантську ініціативність з тією природною схильністю до бродяжництва, про яку говорить шести десяти однолітній Робінзон своїй дружині, підкреслюючи, що це пристрасть, бо він людина багата і більшого збагачення уже не прагне" [7, 7-8].
Дух бродяжництва в молодому Дефо органічно в'яжеться з пафосом розмаху морської колоніальної торгівлі Англії, і лише в старості до цієї "романтики" буржуазного розвитку приєднуються відтінки певного розчарування Дефо в напруженні багаторічній діяльності "шукача щастя" і мрія про "природне життя", позбавленого суперечностей цивілізованого суспільства.
В 1683 році Дефо одружився з Мері Тефлі, посаг якої в 3700 фунтів дав можливість молодому комерсанту взятися до широкої реалізації своїх сміливих торговельних планів. Удачливого і процвітаючого комерсанта з нього не вийшло; зазнав він і дрібних поразок і великого банкрутства.
В 1690 роки невдалий комерсант знайшов для себе нове поле діяльності - літературне. Серед ранніх спроб пера Дефо-публіциста найчастіше згадують його "Нарис проектів" (1697), написаний людиною, яка серйозно замислилась над розвитком національної економіки. В 1701 році він пише віршований памфлет "Чистокровний англієць", спрямований проти аристократичної опозиції. Дефо в'їдливо висміяв безглуздість самих силкувань розмірковувати про "чистоту крові" англійців - нації, що виникла внаслідок неодноразового змішування різних етнічних груп.
Після смерті Вільяма ІІІ і вступу на престол королеви Анни настав час сурових утисків пуритан-диседентів. У кінці 1702 року було видано анонімний саркастичний памфлет "Як найшвидше розправитись з дисентерами", що гостро викривав нову політику щодо інаковіруючих. Авторство Дефо неважко було встановити, і в лютому 1703 року панфлентиста заарештували і вкинули до Ньюгейтської в'язниці, де він з невеликою перервою пробув майже два роки. Крім того, в літку 1703 року він тричі стояв біля ганебного стовпа однак громадянська страта мужнього і дотепного захисника дисентерів перетворилась на його тріумф. Пам'ятником цих подій став його славетний памфлет - "Гімн ганебному стовпу" (1703 рік), написаний у в'язниці.
Від публікації "Нарису проектів" до появи панфлета "Гімн ганебному стовпу" минуло всього шість років, проте за цей час відбулося становлення Дефо-літератора. Уже в ранній публіцистиці проявилися ті моменти світогляду Дефо, які живили і наступні, зрілі твори письменника. Це, насамперед, "послідовний демократизм, велика віра у сили здорового розуму, і - як наслідок не сприйняття багатьох соціальних та релігійних забобонів". [9, 6].
1704 рік Дефо починає випускати щотижневу газету "Огляд", пишучи для неї переважну частину матеріалів. Це видання, яке стало надзвичайно популярним не тільки в Лондоні, а й у всій країні проіснувало до 1713 року, безперечно вплинувши на формування англійської ранньопросвітницької періодики. Під час роботи над "Оглядом" і в наступні роки Дефо пише також багато різних за жанром творів, включаючи памфлети, трактати і есе, псевдо мемуари, життєписи відомих злочинців, дорожні нотатки і навіть історичні праці.
До форми вигаданих мемуарів і щоденників Дефо звертався і в 1720 роки, коли був уже автором "Робінзона Крузо". За приклад може правити відомий і популярний досі в різних країнах "Щоденник чумного року" (1722 рік), в якому розповідається про події епідемії чуми в Лондоні 1964-1965 рр. Написані роком раніше "Записки кавалера" переносять читача до ще більше раннього періоду - до часів Тридцятилітньої війни і початку англійської буржуазної революції. Щодо жанру ця книжка швидше може бути охарактеризована як авантюрний роман і поставлений в один ряд з такими творами письменника, як "Капітан Сінглтон" (1720 рік) та "Історія полковника Жака" (1722 рік).
Особливе місце серед романів Дефо, створених у 1720 роки, посідають дві книжки "Момль Флендерс" (1722 рік) і "Роксана" (1724 рік). У цих творах головні персонажі потрапляють не досвіту історичної чи географічної екзотики, а в хитрозплетення соціальних і психологічних відносин сучасного життя.
Крім романів, Дефо встигає писати твори педагогічно-релігійного, політично-економічного і географічного характеру, як "Виховання корів", "План англійської торгівлі", в "Подорож по Великобританії" та інші. За рік до смерті грізний привид тюрми знов виникає перед старим Дефо в зв'язку з його заборгованістю. Дефо, рятуючись від небезпеки, можливо, перебільшуючи її, проживає деякий час у Лондонських закутка. На початку 1731 року він оселяється в бідняцькому районі Кріпелгет, де народився не насмілюючись жити ні в одному з трьох своїх власних будинків поблизу Кріпелгета. 26 квітня 1731 року Даніель Дефо спокійно помер.
Дефо був одним з основоположників побутово-реалістичного романа в Англії. Автор багатьох романів, Дефо створенням самого лише "Робінзона Крузо" посів місце в світовій літературі поруч з Рабе, Сервантесом, Свіфтом. І сьогодні його твори є популярними в багатьох країнах.
Розділ ІІ Робінзон Крузо - "природна людина епохи Просвітництва".
Мабуть, немає людини не знайомої з "Робінзоном Крузо", одним з кращих творів світової літератури, автором якого є видатний представник англійського реалізму першої половини XVІІІ століття Даніель Дефо.
Оповідання про своє незвичайне життя і дивовижні пригоди Робінзон Крузо закінчує, проживши сімдесят два роки. Тільки тоді він вирішив не втомлювати себе подорожами, навчившись цінити самотність і щастя кінчити дні свої в спокої. Не молодий був і автор роману, що його твір став у скарбниці світової літератури одною з найулюбленіших книг і молоді, і дорослих. Дефо пішло вже на шістдесятий рік, коли в затишку села Сток-Ньюїнгтон, поблизу Лондона, він почав писати свій перший роман під докладною назвою: "Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, що прожив двадцять вісім років у цілковитій самотності на безлюдному острові біля американського узбережжя, недалеко від гирла великої річки Оріноко, опинившись на березі після аварії корабля, під час якої загинув увесь екіпаж, крім нього, з додатком розповіді про не менш дивовижний спосіб, яким його кінець кінцем визволили пірати. Писано ним самим" (7, 25) А втім, містифікаторський характер останньої фрази розгадується дуже скоро.
Шлях свій до читача роман знайшов відразу. Через два тижні після його виходу з'явилося друге видання, на початку червня - третє, а через два місяці - четверте. Подібної популярності не знала тоді в Англії жодна інша книжка. В чому ж причина такого грандіозного успіху? В незвичайності долі головного героя? Можливо, але не тільки в тому?
На думкузобразити життя людини, що потрапила на безлюдний острів, письменника наштовхнув реальний випадок. В жовтні 1704 року шотландець Александр Селкірк, штурман одного з британських кораблів, був за непокору капітанові висаджений на безлюдний острів архіпелагу Хуан - Фернандес
Loading...

 
 

Цікаве