WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Генрік Ібсен (1828-1906) - Реферат

Генрік Ібсен (1828-1906) - Реферат

останніх днів. Вона сподівалася, що чоловік не погодиться на умови Крогстада, а провину за підроблений вексель візьме на себе. Але цього не сталося. Хельмер навіть не згадав, навіщо вона позичала гроші. Біль і розчарування в чоловікові збудили в Норі непереможне бажання бути власне собою. Вона виносить смертний вирок своєму коханню,вона відкидає все загальноприйняте в її середовищі й бажає з'ясувати всі проблеми сама: чи має право людина виховувати дітей, коли вона не виховала себе, не виконала перший священний обов'язок людини - перед самою собою? Чи може бути релігія моральною підтримкою в житті? Чи закони справедливі? Як можна виховати себе? Вона говорить: "Я не знаю, але шукатиму, а не повторюватиму бездумно чужі думки".
Нора вважає, що перш ніж бути дружиною й матір'ю, вона має стати людиною. Нора йде від чоловіка, кидаючи трьох дітей.
Отже, у п'єсі "Ляльковий дім" норвезький драматург з проникливим психологізмом показує духовний бунт жінки, протест проти брехливої моралі суспільства.
Герої "Лялькового дому" - пересічні представники норвезького середнього класу. Але вони є носіями певних моральних принципів, і їхні суперечки перетворюються на складний ідейний кофлікт, який має загальнолюдський характер. Завдяки цьому п'єса і сьогодні користується успіхом.
Втрачений секрет сімейного щастя
(за драмою Генріка Ібсена "Ляльковий ділі")
Наближалося бурхливе XX століття, і людина на межі епох опинилася перед лицем життєвих буревіїв і соціальних трагедій. Уже ніщо не могло врятувати її від майбутніх випробувань, але вона мала залишатися сама собою, не втратити гідності і не схилитися перед життєвими обставинами. Чи є в людини захист від невблаганної долі, яка вже постукала в її двері?
Саме над цим питанням замислювався драматург Генрік Ібсен, якому судилося стати останнім представником старої театральної системи і провісником нової драми.
Ібсен був людиною суворої, але щирої вдачі, його завжди приваблювали люди добрі, відверті, які вміли кохати і жертвувати заради інших своїм добробутом. Саме тому норвезький митець звернувся до проблеми жіночого щастя в сім'ї, намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Його драма "Ляльковий дім" поставила перед численними читачами та глядачами важливі питання: як жити, як любити, якими бути? Ібсен підняв завісу над побутом сім'ї, щоб розібратися в секреті справжнього щастя родини, тому що від неї, на його думку, залежить гармонія світу взагалі.
Головна героїня п'єси Нора бачить сенс свого життя в коханні до близьких їй людей: чоловіка та дітей. Вона щиро вірить, що в її домі панує гармонія і щастя, бо вони з Торвальдом по-справжньому кохають одне одного. Чому ж тоді Ібсен називає дім Хельмерів "ляльковим"? На це важко відповісти відразу. Усе стає зрозумілим при вдумливому читанні драматичного твору.
Вісім років минуло відтоді, як Нора підробила підпис свого померлого батька, щоб позичити грошей у людини невисокої моралі Крогстада, аби мати можливість вилікувати свого чоловіка від тяжкої хвороби. Жінка нічого не сказала про це дома, бо гроші вже було віддано, а за самопожертву вона не потребувала вдячності, її таємниця - це її радість, доказ вірного кохання. Але у двері Хельмерів постукала біда. Крогстад шантажує бідну жінку, сподіваючись отримати видну посаду в банку її чоловіка. Лист Крогстада до чоловіка Нори не тільки розкриває таємницю дружини, але й з'ясовує, хто є хто. Дізнавшись про жінчині борги, Торвальд починає непокоїтися про те, щоб його добропорядна сім'я не стала приводом до пліток і скандалів.
Злякавшись за власне майбутнє, він заговорив з дружиною як із злочинницею: "О, яке страшне пробудження! Всі оці вісім років... вона, моя радість, моя гордість... була лицемірка, брехлива... гірше... - злочинниця. О, яка бездонна прірва бруду, потворності!" Торвальд переживає не за Нору, вона для нього вже наче перестала існувати, його непокоїть те, як зберегти імідж родини. Він навіть хоче відсторонити Нору від виховання дітей.
Крогстад, усвідомивши, що він зробив непорядно, іде в дім Хельмерів і забирає листа, кажучи, що вже ніхто і ніщо не загрожує їхній родині. Торвальд, зрадівши такому фіналу, стискає дружину в обіймах. Але Нора вже не та. Вона збагнула, що, прагнучи сімейного щастя, пожертвувала найдорожчим: правдою, своєю гідністю. "Лялечка" в руках Торвальда, вона не помітила, як втратила себе у собі самій.
Вона забула про те, що дім, який вибудовують на брехні, не є справжнім домом. І, мов "ляльковий" будинок, він упаде перед натиском долі. Ситуація, в якій опинилась молода жінка, трагічна, але справжньою трагедією є її життя. На питання заспокоєного Торвальда, чи повернеться вона до нього, Нора рішуче відповіла: "Для цього повинно статися чудо із чудес, щоб співжиття насправді стало шлюбом".
Однак Хельмер намагається утримати дружину, нагадуючи їй про "обов'язок перед чоловіком і дітьми", але у відповідь чує, що вона не тільки дружина і мати, а "передусім людина, так само, як і ти,- або, принаймні, повинна стати людиною. Я повинна сама подумати про ці речі і спробувати розібратися в них".
Співчуваючи своїй героїні, Генрік Ібсен підкреслює, що люди повинні бути щирішими, добрішими, і тільки тоді буде віднайдено втрачений секрет сімейного щастя. Із п'єси видно, що цей секрет треба шукати не окремо кожному, а тільки разом.
Саме цю важливу соціально-психологічну проблему нашого віку - втрачений секрет сімейного щастя - ставить видатний норвезький драматург у своїй п'єсі "Ляльковий дім".
Генрік Ібсен - норвезький поет і драматург, фундатор соціально-психологічного напряму у світовій драматургії. Його творчість не тільки посіла чільне місце у літературі своєї епохи, але визначила напрямки розвитку літератури XX ст. Ще за життя драматурга його називали творцем аналітичної п'єси XIX століття, яка відроджувала традиції античної драматургії. В античній аналітичній драмі вся увага зосереджувалась на розкритті таємниці, з'ясуванні подій, що відбувались задовго до початку дії п'єси. Така будова створює сильну сюжетну напругу. Аналізуючи ситуацію, відтворену на сцені, глядач ставить собі не тільки типове для драматичних творів питання "що буде?", але й питання "що було?". Глядача цікавить те, як розвиватимуться події, але не менше й те, що їх спричинило. П'єсою, в якій найбільш послідовно виявились нові принципи драматурга, стала драма "Ляльковий дім". На перший погляд, головну увагу письменник зосередив на проблемі прав жінки, але будова драма, система образів переконливо доводять, що доля головної героїні відбиває глибинні протиріччя сучасного драматургу суспільства.
Loading...

 
 

Цікаве