WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → СРСР 1964-1991 рр. - Реферат

СРСР 1964-1991 рр. - Реферат

матиме федеративну побудову. Проте результатом з'їзду, внаслідок розколу, стало проголошення двох партій - Соціал-де-мократичної партії України (СДПУ) та Об'єднаної соціал-демокра-тичної партії України (ОСДПУ).
У жовтні 1989 p. відбувся Всеукраїнський з'їзд екологічної асоціації "Зелений світ". Через кілька місяців розгорнула свою роботу ініціативна група по створенню "партії зелених" України. Установчий з'їзд партії працював 28-30 вересня 1990 p. Метою "зелених" є духовне й фізичне відродження українського народу, забезпечення йому права на життя в екологічно чистому середовищі.
Голосно заявила про себе Українська республіканська партія (УРП) на чолі з Л.Лук'яненком, відомим політв'язнем, народним депутатом України. Основи УРП заклала Українська Гельсінська спілка. Головною метою УРП є створення "Української Незалежної Соборної держави". Серед засобів, якими партія намагається досягти поставленої мети, є не тільки парламентські, а й позапарламентські - бойкотування рішень уряду, організація страйків та акцій громадської непокори.
У червні 1990 p. була створена Українська селянське- демократична партія (УСДП). В її програмних документах підкріслюється, що вона покликана організувати потужний механізм захисту соціально-політичних інтересів селянства, сприяти поглибленню прогре-сивних процесів відродження селянського господарства. УСДП виступає за побудову незалежної самостійної Української народної держави, де загальнолюдські цінності переважатимуть над класовими.
У квітні 1990 р. у Львові на базі Українського християнсько-демократичного фронту організовано Українську християнсько-демократичну партію (УХДП). її основна мета - проголошення утворення демократичної Української держави європейського взірця.
7 серпня 1990 p. заявив про себе ініціативний комітет зі створення Партії слов'янського відродження (ПСВ). Своєю найпершою метою партія проголосила досягнення повної державної незалежності України. Перспективна ж мета ПСВ - утворення міжнародної організації слов'янських держав, побудова "спільного слов'янського дому".
У жовтні 1991 p. відбувся установчий з'їзд Соціалістичної партії України (СПУ). З'їзд проголосив, що СПУ "сповідуватиме ідею побудови справедливого соціалістичного суспільства, в якому праця й талант людини будуть оцінкою і мірилом її добробуту та суспільного авторитету". СПУ виступає за національне відродження, за суверенну Україну, в економічній сфері - за пріоритет суспільних форм власності. Лідером СПУ став народний депутат України О. Мороз.
Поряд з цими партіями заявили про себе Українська християнстька партія жінок. Українська націонал-ліберальна партія, партія "Третя республіка" та ін.
У вересні 1990 р. в Києві відбувся установчий з'їзд Селянської спілки України. Ця самоврядовна, масова громадсько-політична організація об'єднує на добровільних засадах представників усіх верств селянства, працівників народної освіти, науки й культури, охорони здоров'я й побуту. Головною метою спілки є захист інтересів селянства, піднесення його добробуту, культурно-освітнього й духовного рівня, забезпечення пріоритетності соціального розвитку села. На базі спілки у січні 1992 p. була створена Селянська партія України.
Набували розвитку й робітничі організації: Всеукраїнське об'єднання солідарності трудящих (ВОСТ), Українське товариство робітників (УТР), Вільні профспілки трудящих, Регіональний союз страйкових комітетів Донбасу та ін.
Виникли організації й національних меншостей, які компактно проживають у республіці. Найбільш активно проявили себе Організація кримсько-татарського національного руху та Національний рух кримсько-татарського народу. Вони виступають за утворення в Криму національної автономії.
Самодіяльні угруповання, громадсько-політичні організації та рухи активно створювалися молоддю України. Перш за все слід відзначити Спілку незалежної української молоді. Українську студентську спілку, Студентське братство.
4. Зміни в статусі УРСР як союзної республіки
Як уже зазначалось, у 1985-1991 pp. УРСР входила до складу Союзу РСР, який вважався згідно з конституційним законодавством федеративною державою. Насправді ж на початку перебудови це була ще величезна централізована держава, яку характеризувало надмірне зосередження державної влади, функцій і повноважень у союзних органах, що знецінювало у багатьох відношеннях національно-державний устрій, демократичні принципи федерації. Україна фактично була додатком до неї***. Союз РСР як суверенна держава мав цілісну систему союзних державних органів, систему союзного законодавства, територію, громадянство, грошову і кредитну системи, бюджет, збройні сили, державну символіку. Разом з тим ставала очевидною необхідність заміни сталінської моделі союзної держави на дійсно федеративну державу. Деякі заходи щодо розширення повноважень республіканських органів влади були накреслені в рішеннях всесоюзної конференції КПРС, у прийнятій вересневим (1989 p.) пленумом ЦК КПРС програмі "Національна політика партії в сучасних умовах", а також в постанові з'їздународних депутатів СРСР "Про основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики СРСР". У згаданих документах одним з основних напрямків удосконалення національно-державного устрою вважалось за-безпечення більш доцільного розмежування, перерозподілу функцій і повноважень союзних і республіканських державних органів. На розвиток цього положення Верховна Рада СРСР ввела у дію з 26 квітня 1990 p. Закон СРСР "Про розмежування повноважень між Союзом РСР і суб'єктами федерації". В ст. 1 цього Закону давалось таке визначення СРСР: "Союз Радянських Соціалістичних Республік є суверенною соціалістичною державою". Наводилось також і визначення союзних республік: "Союзні республіки - суверенні радянські соціалістичні держави, які добровільно, на основі вільного самовизначення народів і рівноправності об'єдналися в Союз Радянських Соціалістичних Республік". В статтях 2-4 даного Закону визначалися права союзних республік. Так, за кожною з них зберігалося право вільного виходу з СРСР. Вказувалося, що порядок вирішення питань, пов'язаних з виходом союзної республіки з СРСР, визначається спеціальним законом. Аналіз змісту цього Закону свідчить, що для виходу союзної республіки із складу СРСР їй треба було виконати дуже багато складних умов, які практично робили вихід республіки зі складу союзної держави неможливим**. У ст. 6 Закону СРСР від 26 квітня 1990 p. називались предмети виключного відання Союзу РСР в особі його найвищих органів державної влади й управління. Сюди входило широке коло питань державного, господарського і соціально-культурного будівництва. Крім того, цілий блок подібних питань знаходився згідно зі ст. 8 цього Закону у сфері спільного відання Союзу РСР і союзних республік. Причому за найвищими органами влади і управління СРСР збереглося право встановлення загальних засад і основ як державного, так і господарського, соціально-культурного будівництва. Так, згідно з п. З ст. 8 коментованого Закону найвищі органивлади Союзу РСР встановлювали основи цивільного, земельного, лісового, водного, гірничого, кримінального, фінансового, трудового законодавства, законодавства про соціальне забезпечення, про народну освіту, про охорону здоров'я, про охорону навколишнього середовища, про адміністративні правопорушення, про
Loading...

 
 

Цікаве