WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Жан-Батіст Гренуй - Реферат

Жан-Батіст Гренуй - Реферат

паризький феєрверк на честь монарха був набагато красивіший, ніж нікому не відома дівчина. Проте Гренуй швидко залишив це видовище, яке здавалось йому нудним, тому що воно пахло людським натовпом, сіркою, маслом і селітрою, і пішов шукати аромат, від якого "страждало його серце". Гренуй ішов брудними, порожніми вулицями, йшов через запахи помиїв, води і щурів до поки що невідомого йому аромату, який він вважав ключем до порядку всіх інших ароматів. Що ж це був за аромат? Ставимо перед школярами питання: "Як можна сха-рактеризувати запах дівчини, яка чистила мірабель, на духовному рівні? Адже Гренуй, як і всякий геній, бачив не стільки конкретні речі, скільки їх позачасове і поза-просторове існування, тобто Гренуй бачив ідеї, які існують у вічності і проявляють себе в конкретних живих істотах і речах. Яку ж із них міг він відчути 1 вересня 1753 р.?" Отримуємо відповіді: "запах спокою", "запах чистоти", "запах любові", "запах ангела" і т.д. Подібні запахи не існують на рівні традиційного сприйняття, вони виявляють себе лише у свідомості генія, як відлуння вічних цінностей. Згадаємо, що після того, як Гренуй відчув силу "незборимої краси", він провів інспекцію величезного поля своїх почуттєвих вражень і систематизував їх за' окремими категоріями. Кожний запах оцінювався ним тепер, згідно з відстанню, яка відділяла його від аромату дівчини з вулиці Маре. Тобто ми бачимо отримання естетичного ідеалу, до якого прагне кожний творець.
Ми не знаємо нічого про характерологічні особливості дівчат, які стали для Гренуя об'єктом пристрасного тяжіння. Проста дівчина з вулиці Маре, одна із най-багатіших спадкоємиць Грасу - надмірна Лаура Раше,
італійки-наймички - всі ці дівчата були дуже різними. Але всі мали і загальне: вроду еротично-приваблюючого типу, чарівний вік юності, дівочість. Тобто це були ніжні весняні квітки, тендітні метелики, вишукані й недовговічні.
Гренуя не цікавила їхня матеріальна суть, його цікавила вічна ідея безсмертного Еросу, яку було закладено в них, і він наважився створити парфуми, що викликають любов, але любов не християнську, а еротичну. І тут ми бачимо художньо реалізовану платонівську схему об'єктивно-ідеалістичного розуміння творчого прагнення:
світ вічних ідей
деміург і мистецтво
деміург і дух
деміург і тіло
світ смертних речей
Універсальна платонівська схема у випадку Гренуя виявляється викривленою. Тому що Гренуй був генієм злим: любов і краса викликали у нього почуття власника ("... аромат дівчини за стіною він хотів загарбати по-справжньому: зняти з неї шкіру і зробити його своєю власністю").
Запитуємо у класу: "Після зустрічі з дівчиною з вулиці Маре Гренуй розподілив всі відомі йому запахи на хороші й погані, тобто на сферу Еросу і сферу Танато-су. А чи збігалися його уявлення про хороше і погане із загальноприйнятими уявленнями про добро і зло?" Відповідь знайти легко: ні, не збігалися. Спробуємо піти шляхом Гренуя і створити схему, яка б відтворювала його уявлення про світ. Розподілимо її на наступні категорії буття (Бог, природа, людство, геній) і запропонуємо учням проілюструвати розуміння названих категорій Тренуєм цитатами із тексту (прийом "фраза-ключ"). Наведемо приклад однієї із таких схем:
Бог "Бог був маленькою жалюгідною вонючкою";
Природа "він безперервно пригублював благородні аромати";
Людство "аперитив мерзоти"; "Те, до чого він пристрасно поривався, було запахом окремих людей: а саме тих надзвичайно рідкісних людей, які викликають любов";
Геній "Подвійний сан - Месника і Творця нових світів - був доволі стомлюючим..."
Погляди Гренуя нагадують погляди більшості просвітників ("ляпаси по обличчю Бога"; ідеалізація природи; хірургічний аналіз людського суспільства, в якому більша частина просвітників виділяла в першу чергу негативні сторони; пропаганда нового, "правильного" світу, який люди мо-жуть створити, спираючись на власний розум). Авторська думка наближає нас до запитання: а чи не був просвітницький рух разом з усіма його трагічними наслідками Великою Помстою світові звичайних людей, яка прийшла від геніальних особистостей, сповнених зла. І чи не самі звичайні люди створили грунт для росту бактерії геніального зла?
... Магічна сила генія примусила людей забути про Бога, добродійність і благочинність. Поважне місто Грас наповнилось "криками, хрюканням і сто-
гнанням десяти тисяч безсоромних звірюк". Парфуми, створені Гренуєм, не просто викликали любов, вони викликали ще і пристрасне бажання загарбати об'єкт любові, отримати від нього матеріальну, тілесну насолоду. А прекрасним є тільки те, що всім подобається без користі (Кант). Тобто художній геній Гренуя створив не прекрасний, а злочинний шедевр, який спаплюжив і красу, і добро. Так маленька людина помстилась світові. По-мстилась несвідомо, так і не зрозумівши ані природи краси, ані природи добра. Правда, люди подбали про те, щоб викреслити пам'ять про Гренуя не тільки з історії міста, а й із власної пам'яті. Шановні парфумери розбрелись по домівках і продовжили комерційні справи.
Людство, зачароване силою злого генія, не звільнилося б від цього впливу самостійно, без допомоги невідомої сили, яка знову нагадала Греную про можливість отримання власного запаху і перетворення його на звичайну людину. І Гренуй залишив цей світ, тому що задихався. Залишив, знаючи, що міг би правити цим "смердючим світом".
Волоцюги, які з'їли Гренуя, врятували людство від загибелі, а Гренуя - від обов'язку жити. Хоча не треба перебільшувати їхню доброчинність: проковтнувши свою добровільну жертву, вони роздувались від пихи, тому що вважали, що "вперше здійснили щось стосовно любові". Але якої любові? "Корисливої, жадібної, загарбницької", - буде відповідь. Іншої, на думку автора, в цьому світі не має.
Роман Зюскінда являє собою не тільки саркастичну іронію над людством, а і, мабуть, гротескове перебільшення. Роман лякає похмурістю, але примушує думати не тільки про минуле, а й про майбутнє людства.
На заключному етапі вивчення ми звернули увагу школярів на те, що життя Гренуя починається і закінчується на паризькому Кладовищі Невинних, де напередодні Великої Французької революції побудували ринок, який існує і зараз. Тобто бактерія геніальності повернулась туди, звідки прийшла, і чекає на свій час. Вона може знову вийти у світ у вигляді маленької людини, тільки тепер не у найсме-рючішому, а у найгрошітішому місці Парижа, і знову почати реалізовувати давню схему перетворення живого матеріалу на продукти геніальності. Спираючись на вказаний автором орієнтир, ми запропонували учням створити невеличкі есе про існування нового Гренуя, народженого на ринку в XXI столітті (прийом "уявлення-символ"). Твори вийшли досить цікавими: учні говорили про народження людини-лічильника, яка здатна штовхнути світ у божевільню, про геніального продавця, якийможе продати нашу планету іншим цивілізаціям і т. д. Але всі "жахливі казки" закінчувались добре, тому що таємнича сила завжди рятувала людство і примушувала Гренуя повертатися до стану сну.
Loading...

 
 

Цікаве