WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Борис Пастернак - Реферат

Борис Пастернак - Реферат


ТЕМАТИЧНА АТЕСТАЦІЙНА РОБОТА
ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
НА ТЕМУ:
"Борис Пастернак"
"Вітер далекий навіяв..." (1901)
У вірші відбилося захоплення О.Блока ідеалістичною філософією Платона про існування, крім реального, "над реального", вищого "світу ідей" - прекрасного і непізнаного, а також російського філософа В.Соловйова, який поглибив вчення Платона міркуваннями про містичну силу, Світову Душу (або Вічну Жіночість), що врятує людство.
Вірш побудовано у символічному плані, на протиставленні двох світів - того, що навколо, і далекого, невідомого.
Довколишній світ темний і безрадісний. Душа ліричного героя не може знайти в ньому притулку, прагнучи до високих, неземних ідеалів. Як "благу звістку" сприймає він натяк про існування другого світу, де панують тільки Вона (Вічна Жіночість) і Краса.
Вітер далекий навіяв
Пісні весняної тон,
Десь на осонні надії
Небо сяйнуло між крон.
(Переклад П. Перебийноса)
Символами високого світу є чисте небо, весна, блакитна височінь, пісня. Душа ліричного героя відкривається назустріч прекрасному, вона неначе пробуджується від важкого сну, сповненого жахливих видінь, і прагне усвідомити непересічні цінності через дотик до "світу ідей".
Плив у блакиті незримій
Привид близької весни.
Плакали сніжні низини,
Линули зоряні сни.
У вірші діють дві особи - Він і Вона, але цей твір не nро кохання. "Вона" не має конкретного обличчя, це скоріше символі тієї неземної реальності, що вабить людину, яка бажає знайти! високий ідеал у своєму житті. "Вона" недосяжна, як зірка, але стремління до неї надає сенс існуванню ліричного героя.
Віршсповнений світлої надії на подолання протиріччя між двома, здавалося б, несумісними світами, які повинні об'єднатися в душі особистості. Перша фраза - "Вітер далекий навіяв" - повторюється наприкінці твору, надаючи йому, кільцевої цілісності. Вітер - не просто явище природи, це| символ зрушень у серці ліричного героя, це зміни в його душі,: яка бачить "зоряні сни", прагнучи перетворення реальності.
На початку вірша весняні мелодії ще ледве відчутні, на небі відкривається лише маленький шматочок блакитної! височини, але в кінці світло стає сильнішим, а пісні лунають на повний голос.
Щемно, як сльози на віях,
Плакали струни в мені.
Вітер далекий навіяв
Співи твої голосні.
Вірш відзначається особливою мелодійністю. Це своєрідна "музика у слові", що створюється за рахунок асонансів, алітерацій, лейтмотивних повторів. Гармонійність форми відбиває пошуки автором світової та душевної гармонії.
* * *
Ветер принес издалека
Песни весенней намек,
Где-то светло и глубоко
Неба открылся клочок.
В этой бездонной лазури,
В сумерках близкой весны
Плакали зимние бури,
Реяли звездные сны.
Робко, темно и глубоко
Плакали струны мои.
Ветер принес издалека
Звучные песни твои.
О.Блок
* * *
Вітер приніс із далеку
Пісні весняної плин.
Там, де літає лелека
Неба ми бачимо клин.
В цьому бездонному небі
Разом з приходом весни
Звіялись темнії бурі,
Наснилися зоряні сни.
Плакали ніжно й глибоко
Жалібні струни мої.
Вітер приніс із далеку
Співи твої чарівні.
(переклад Рапій Оксани)
Loading...

 
 

Цікаве