WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Життєвий і творчий шлях Едгара По - Реферат

Життєвий і творчий шлях Едгара По - Реферат

цього нетерпіння - видавців, що квапляться задовольнити публіку. Тому пройшло п'ять років, перш ніж з'явилася наступна книга Едгара По; вірніше, це були дві книги, і на них і спочиває слава По. У 1845 році вийшли "Ворон і інші вірші" і "Розповіді".
"Розповіді" являли собою тім у 228 сторінок у шкіряному плетінні. Титульний лист був чудом небагатослівності. Не було ні передмови, ні переліку більш ранніх періодичних випусків; читач відразу утягувала в самі пошуки скарбу, що захоплюють, які тільки случалися в Америці. З дванадцяти включених у книгу новел принаймні шість сталі відомі усьому світу. Який ще збірник може похвастатися такою популярністю. Подивитеся, скільки старих знайомих зустрінете ви в цьому збірнику:
Золотий жук. Чорний кіт. Месмеричні відкровення. Сторінки з життя знаменитості. Падение дома Ашеров. Повалення в Мальстрем. Бесіда Моноса й Уни. Розмова Ейрос і Харміони. Вбивство на вулиці Морг. Таємниця Мари Пиці. Викрадений лист. Людина юрби.
"Розповіді" По сталі одинадцятим томом "Бібліотеки американських книг", що видавали Вілли і Путнам. Це збори іноді плутають з їх же "Бібліотекою добірного читання". Хотілося б сподіватися, що ніхто не догляне тут натяку на те, що американська література - не добірне читання. Правда, "Бібліотека добірногочитання" першої взяла на озброєння гасло-рекламу: "Тільки дійсна література", тим часом "Бібліотека американських книг" до реклами не прибігала, і її томи розходилися в міру їхніх літературних достоїнств. А достоїнства ці були дуже нерівні. Але в списку видань, що готуються до випуску, значиться і "Нова книга Натаніеля Готорна". Цією "новою книгою" виявилися "Легенди старої садиби". Воістину, без По і Готорна "Бібліотека" виглядала б досить бідної. Ці ж два автори прославили її. Любою сучасний видавець був би щасливий, якби його рекламний список за півроку містив стільки кандидатів у безсмертя.
"Розповіді" були сьогоденням літературним тріумфом, хоча в той час це не для усіх було очевидно. Навіть самі видавці Вили і Путнам шукали схвалення в газет і утішалися такими відкликаннями: "захоплюючі цікаві розповіді", "написані з великою силою", "доставлять багатьом рідке задоволення" і так далі. Але жоден критик не побачив щирої своєрідності цієї книги і не угадав її місця в американській літературі.
"Розповіді" були також видавничим тріумфом. Збірник складав не сам Едгар По, а видавець Еверт Дуйкінк. Батько Дуйкінка був одним з перших нью-йоркських видавців. Людина досить заможний, Дуйкінк кинув адвокатську кар'єру незабаром після закінчення Колумбійського університету і, з 1835 року до самої смерті, у 1878 році, присвятивши себе виданню найкращих добутків американської літератури, улаштував долю не одного шедевра. Едгар По, однак, був незадоволений добором розповідей. "Ці "обрані" зовсім не кращі мої речі. Вони ні в якій мері не дають про мене вірного представлення". Дуйкінк, на щастя, був досвідченіше По й угадав смаки майбутніх поколінь читачів. І правда, Едгар По навряд чи написав потім що-небудь, гідне замінити кращі з "Розповідей". Він вмер у Балтіморі 7 жовтня 1849 року. Через п'ять днів виповнювалося шістнадцять років з того дня, коли він уперше виступив із прозаїчним добутком, вигравши конкурс "Суботнього відвідувача".
Незважаючи на те, що "Розповіді" 1845 року - самий значний добуток По, вони не представляють особливої цінності для колекціонера. Це порозумівається, звичайно, тим, що екземплярів збірника досить багато, їх порівняно легко дістати. Зате "Тамерлан", "Аль Аарааф" і "Вірші" практично недоступні, "Гротески й арабески" зустрічаються частіше, але теж не так часто, як "Розповіді". З "Розповідей" найбільш рідкі екземпляри, що зберегли оригінальні паперові обкладинки.
За два роки до появи збірника "Розповідей" Едгар По вирішив видавати свої новели серією, по однієї в номері. Цю ідею подав літераторам Діккенс, чий "Піквік" вийшов в Америці частинами ще родину роками раніш. З тих пір були в такий же спосіб видані "Нариси Боза", "Олівер Твіст", "Ніколас Нікльбі", "Крамниця Стародавностей" і "Барнабі Радж", а також незліченна кількість добутків інших авторів. Витівка По, однак, не удалася, і був надрукований тільки один номер. У нього ввійшли "Убивство на вулиці Морг" і "Людина, якого порубали в шматки". Збереглося тільки чотири екземпляри цього номера, тобто вдвічі менше навіть, чим "Тамерланів".
Цікава історія рукопису "Убивства на вулиці Морг", - мабуть, самої знаменитої новели збірника і, безумовно, дуже значної з погляду її впливу на літературу. Не було б "Убивства на вулиці Морг", можливо, не з'явилися б Шерлок Холмс і месьє Лекок, Еркюль Пуаро і патер Браун. Розповідь уперше друкувалася в "Журналі Грема" у Філадельфії за квітень 1841 року. Рукопис викинули в кошик для непотрібних паперів, відкіля неї витяг по якихось своїх розуміннях один зі складачів на прізвище Джонстон. Через якийсь час Джонстон переїхав у Ланкастер, де працював у друкарні "Вісника", а потім відкрив фотоательє. Він прослужив усю Громадянську війну в піхотному полицю, але, на щастя, за час його відсутності рукопис не пропав. Після війни будинок, де знаходився рукопис, двічі горіло, але всякий раз вона виявлялася в уцілілій частині приміщення. Чиясь недбала рука знову неї викинула, і знову, по самій неймовірній випадковості, вона була врятована. Правда, рукопис трохи потріпався у всіх цих пригодах, тому Джонстон віддав її в плетіння. Зрештою він продав її одному невтомному колекціонеру з Філадельфії за двісті доларів. Колекціонер заповідав рукопис державі і тепер вона зберігається, надійно прихована від усіх випадків.
Джерело інформації:
Вінтеріх Джон. Пригоди знаменитих книг. М.: Книга, 1985.
Loading...

 
 

Цікаве