WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Життєвий і творчий шлях Оскара Уайльда (розширений реферат) - Реферат

Життєвий і творчий шлях Оскара Уайльда (розширений реферат) - Реферат

Фалья, Дж.Пуччіні, С. Скотт та ін.).К. Дебюссі зазначав: "Займаються метафізикою , а не музикою... Не дослухаються навколо себе до нескінченних шумів природи... Ось на мою думку , новий шлях. Це мистецтво вільне , іскристе , мистецтво вільного повітря , мистецтво , порівняне зі стихіями , вітром , небом , морем! Я тільки намагаюся виразити з найбільшою щирістю відчуття і почуття , які переживаю : інше мало що для мене важить..."
У літературі представниками імпресіонізму є брати Гонкури , А.Доде, Гі де Мопассан , П. Верлен (Франція) , С.Цвейг , А.Шніцлер (Австралія), С.Віткевич , С. Жеромський (Польща) , М.Коцюбинський , М.Вороний , М.Хвильовий , Г.Косинка (Україна) та ін. Імпресіоністи змальовували світ таким яким він видавався у процесі безпосереднього бачення. "Бачити , відчувати , виражати - в цьому все моє мистецтво" , -- ці слова братів Гонкурів можна вважати дивізом творчості усіх майстрів імпресіонізму. Для їх творів характерні субєктивність зображення , підкреслений ліризм , використання тропів (метафор , епітетів , символів тощо) , які підсилюють асоціативність почуттів і вражень. Описи стають більш епізодичними , фрагментарними , велике значення в них мають засоби відтворення кольорів , світлотіней , звукових барв і тонів ,
що передають зміну внутрішніх почуттєвих станів автора. Часто письменники вдаються до форми ліричного монологу , використання незакінчених фраз , думок , які допомагають відобразити плин настроїв та вражень героя.
У поезії імпресіонізм був дуже близький до символізму.
Використана література: "Христоматія" за 10 клас , ст.21-22.
Незнаний Оскар Уайльд.
Епоху , коли творив О. Уайльд (1859 -1900) , часто називають fin de siecle - кінець століття. За наших днів це французське словосполучення знову потрапляє до літературного вжитку , хоч між нами й тим "кінцем століття" , пролягає така довга дистанція. Про те , мають , очевидно рацію , ті культурологи , які знаходять підстави для порівняння нинішньої fin de siecle з попереднім. І там , і тут - серйозні злами в соціальній історії та її розумінні , зіткнення консервативних традицій з декларативним ультрановаторством , ускладненість історико-культурного процесу , в якому сучасникам нелегко буває відрізнити вічне від одноденного , цінне від гучного , істину від її імітації. Може , нам варто уважніше придивитися до деяких культурних явищ тієї доби , щоб адекватніше зрозуміти наше строкате сьогодення?
Про погляди Уайльда на літературу і мистецтво написано мабуть , неменш , ніж про його художню спадщину. Причиною цього є не тільки своєрідність літературно-естетичних позицій , але й сама форма виразу. Один з теоретиків англійського естетизму та його провідний митець - практик , Уайльд був схильний до парадоксальної афористичності у самовислові та оформленні своїх суджень і його блискучі парадокси , які приваблювали ще сучасників письменника , надовго пережили естетизм як літературну течію.
Власне естетизм як історико-літературний феномен має в англійській культурі досить точне датування : 80 -90 - і року минулого століття. Перелічуючи основні принципи цієї течії , одразу ж , як правило , згадують , що британські естети сповідували культ "чистого мистецтва" і найвище місце на своїй шкалі цінностей відводили могутній красі. В тім , ще один з попередників цієї течії Джон Раскін , ставив красу вище над усе , але , на відміну від свого вчителя , молодші естети вихолощували з поняття краси будь-який етичний зміст , підкреслюючи байдужість справжнього мистецтва до будь-якої моралі.
Ще на початку своєї літературної діяльності завершують у 1882 р. своє лекційне турне по Північноамериканських Сполучених Штатах , Уайльд у лекції "Ренесанс англійського мистецтва" твердив , що справжній сенс життя слід шукати в мистецтві. Пізніше він формулює й інші теоретичні принципи : мистецтво первинне , тоді як життя лише імітує його ; сила митця - у вмінні абстрагуватися від дійсності , оскільки звязок з нею руйнує мистецтво ; життя митця саме по собі є мистецтвом ; будь-яке мистецтво не несе абсолютно ніякої користі.
Своєрідним катехізмом естетизму стала книжка діалогів Уайльда "Наміри" (1891) , де у традиційній , платонівській формі викладено вихідні позиції письменника. Не додатком до цих діалогів , а квінтесенцією іхнього змісту можна назвати півтори сторінки блискучих афоризмів , що становлять передмову автора до роману "Портрет Доріана Грея". Зіставляючи самі ці тексти з художніми творами письменника , дослідники з часом почали звертати увагу на помітні розбіжності між естетичною програмою та її творчою реалізацією - суперечностів , які дають взнаки , але , на диво , анітрохи не знижують цінності уайдільської спадщини.
З багатством відтінків і співіснування , а згодом і протиборством різних тенденцій ми зустрічаємось у літературно-критичних виступах Уайльда. Серед численних літературних амплуа лідера англійських естетів не останнє місце посідає критик. Перші його звернення до цього роду діяльності припадають на рубіж 1870 -80-х років, а з 1884 р. він регулярно пише критичні огляди і есе для різних періодичних видань ("Пелл мелл газетт" , "Жіночий світ" та ін.). Крім того , літературно-критична думка Уайльда дістала цікавий вияв у багатьох інтервю і , нарешті , в його листах , чиє перше більш-менш повне зібрання було видане лише 1962 року.
Саме в цих різножанрових текстах письменник постає не тільки в новому ракурсі , але й у дещо іншій якості , ніж , наприклад в есеїстиці. На відміну від есе та трактатів з продуманою вишуканістю логіки , короткі рецензії , листи та інтервю знайомлять нас із безпосиреднім , сказати б , "непідготовленим" і найвідвертішим викладом думок Уайльда - теоретика , критика , читача. З таких , здебільшого маловідоміших у нас матеріалів і упорядкована (за хронологічним принципом) добірка , якій передують ці зауваження.
Звичайно , не можна казати , що Уайльд - рецензент або Уайльд - кориспондент дивиться на мистецтво слова зовсім інакше , ніж творець "Намірів". Сперечаючись із газетярами ,
Loading...

 
 

Цікаве