WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Друїдизм як ключовий принцип художньо-філософської концепції М.Гумільова. - Реферат

Друїдизм як ключовий принцип художньо-філософської концепції М.Гумільова. - Реферат

тисячолітня мудрість Китаю склала б значну частину новоствореного Знання. Письменник звертається до китайської поезії, де кожен вірш - свідчення мудрості. Спроба осягнути культуру країни через її поезію цілком закономірна для поета. І ми читаємо "Фарфоровий павільйон" [2, 227-235], де передається світогляд людини зі Сходу, розкривається мудрість земного життя.
У майбутньому, коли буде відновлено Знання, необхідно зберігати його краще, щоб знову не втратити. Для цього потрібна чітка, сувора система охорони Великої Таємниці. Таку надійну охорону М.С.Гумільов побачив у масонстві. Свідчення тому знаходимо і втворах письменника - "Поема початку" [2, 428-434], і в дослідників [2, 569; 3, 36].
Без друїдизму М.С.Гумільов не прийшов би й до акмеїзму. Адже лише з відбудовою Храму Слова прийде справжній розквіт поезії, життя, буття. Те, що поет проголосив акмеїзм ще до відродження друїдів, повинно було стати закликом (бойовим закликом, адже Гумільов - воїн) до об'єднання каст, до завершального етапу дороги до Дому. Звідси, наповненість поезії М.С.Гумільова рухом в усіх сферах, від далеких зірок до надр Землі. У цьому дослідники вбачають вплив ідеї божественності руху Геракліта, у якого рух - загальний закон [3, 14]. Але в М.С.Гумільова рух - скоріше, усвідомлена необхідність, а це сильніше за встановлений кимось Логос.
Багатобарвність, картинність, екзотичність творів письменника - це ніби пошук того ідеалу Краси, чиїм канонам повинен відповідати майбутній Храм. У поєднанні із зверненням до різноманітних епох та культур цей пошук, імовірно, спричинений спогадами про колишній Дім друїдів. Як Платон стверджував, що реальність є відображенням світу ідей, що джерелом істинного знання є спогади безсмертної душі людини про світ ідей, який вона споглядала до вселення у смертне тіло, так і все розмаїття образів, часів, країн у творах М.С.Гумільова є спогадами про Храм, у якому простір і час були неподільні. Це дає нам уявлення про Дім як про Перехрестя світів. У цьому, без сумніву, проявився вплив учення І.Канта, який стверджував, що осягнути таємне знання можна лише тоді, коли вийдеш за "час" і "простір" [3, 41-42]. Повністю відкинути ці категорії людська фантазія не здатна, а ось об'єднати - може. І можливість цього захопила М.С.Гумільова. Це необхідно враховувати при аналізі образної системи. Мимоволі хочеться порівняти Дім із кіностудією, де так само можна одночасно побачити і неандертальця, і машину часу, де сходяться час і простір. А фільтруюча робота пам'яті Тих, Хто іде до Дому, нагадує роботу монтажиста, який вирізує непотрібні кадри, залишаючи найкращі. До речі, поява кінематографа відкрила багато можливостей літературі початку ХХ століття, не виключено, що і М.С.Гумільов відчув на собі його вплив.
У світлі можливості поєднання простору і часу по-новому бачиться і зацікавленість поета Африкою. На думку окультистів, чорний континент є безпосереднім попередником теперішньої цивілізації, зберігає попередні і має початки майбутніх (1, 12).
Оскільки М.С.Гумільов відносив себе до воїнів, то в його творах переважають вчинки та переживання воїна, зокрема конкістадора. Проте в його книгах ми знайдемо і клерка, і купця, і парій. Очевидно прагнення поета відчути себе представником інших каст. І це не випадково, вони ж мають об'єднатися. Правомірно буде відзначити, що риси всіх каст притаманні кожній людині. Рух каст - це деякою мірою рух різних сторін людської душі, шлях до Храму у серці кожної людини. Не даремно в творах поета так часто йдеться саме про душу. Але досконалість однієї окремо взятої душі не прийнятна для М.С.Гумільова, не відповідає величі його задуму: відновленню Знання, побудові Храму Слова. Це справа кожного, кожен має вкласти в Храм своє Слово. Звідси, перевага епосу над лірикою, адже й слово - це справа, дія.
Акмеїзм повинен був об'єднати всіх тих, хто мріяв про світ, що належав би поетам. Бурхлива епоха, в яку жив М.С.Гумільов, корінні зміни в усіх сферах життя, рух, характерний для кінця ХІХ та початку ХХ століття, дозволили поету повірити у власну оригінальну, масштабну теорію нового людського буття. Як і всі подібні теорії, вона була утопією. Але М.С.Гумільов зберіг вірність своїй концепції до кінця життя. В останньому циклі віршів "Вогнений стовп", у "Пам'яті" читаємо:
Я - угрюмый и упрямый зодчий
Храма, восстающего во мгле... [2, 289]
Хоча вже не бачимо колишньої радості, захоплення від "созидания". Напевно, поет усвідомлював нездійсненність своєї мрії. Зізнання у цьому і в рядках, що не ввійшли в останній варіант "Пам'яті":
Каждое мной сказанное слово -
Это молот, бьющий в груди гор,
Злящийся, что время не готово
И пространство медлит до сих пор [2, 537].
Дійсно, ні час, ні простір не з'єдналися, Храм не побудовано. З обличчям похмурим та втомленим з'являється нам Гумільов-реаліст, зберігаючий вірність романтичній мрії про відродження друїдів - жерців- поетів, мудреців, які будуть керувати світом.
Таким чином, звернення М.С.Гумільова до низки провідних літературних, релігійних, філософських ідей не лише данина часу, у який він жив. Усі вони, незважаючи на різнорідність їх походження, підпорядковані єдиній меті - встановленню у майбутньому влади друїдів, жерців-поетів, іншими словами, встановленню поетократії. Саме під прапором друїдизму М.С.Гумільов проходить свій шлях і в літературі, і в житті як воїн, представник однієї з каст.
Художньо-філософська основа творчості М.С.Гумільова підпорядкована ідеї шляху до Храму Слова, Дому друїдів, де час і простір неподільні. З огляду на цей факт творчість письменника є своєрідним щоденником подорожнього, у якому - його вчинки, спогади, думки, почуття, враження. Тому варто розглянути твори М.С.Гумільова з точки зору літератури імпресіонізму та потоку свідомості.
Література
1. Богомолов Н.А. Читатель книг // Гумилёв Н.С. Сочинения. В 3 тт. -Т. 1. - М.: Худож. лит., 1991. - 590 с.
2. Гумилёв Н.С. Сочинения. В 3 тт. - Т.1. - М.: Худож. лит., 1991. - 590 с.
3. Зобнин Ю.В. Странник духа: О судьбе и творчестве Н.С.Гумилёва // Гумилёв Н.С.: pro et contra: Личность и творчество Н.Гумилёва в оценке русских мыслителей и исследователей. - СПб.: РХГИ, 1995. - 672 с.
4. Раскина Е.Ю. Миром должны управлять поэты: Друидизм в творчестве Н.Гумилёва // Всесвітня література. - 1996. - № 5. - С.61-62.
Loading...

 
 

Цікаве