WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Вишивка. Декоративний рушник - Дипломна робота

Вишивка. Декоративний рушник - Дипломна робота


Високими художніми якостями відзначалися також білі вуставки, виконані хрестиком, гладдю, ажурним мотивом, до якого додавалися пацьорки.
У кінці ХІХ - на початку ХХ століття "старовіцькі" вуставки вишивали вовняними нитками; кольорів було не багато - домінуючі червоний, чорний, жовтий, зелений. Це сполучення кольорів надавало вишивці святкової врочистості. Після 30-х років нашого століття у яворівських вишивках почали переважати голубі та зелені барви.
В основі орнаментів яворівських вуставок лежить невелика кількість геометричних мотивів: ромб, трикутник, шестикутник, прямокутник, заповнені дрібними елементами. Відомою вишивальницею сорочок була Катерина ШКРІБЛЯК-КОРПАНЮК, дочка славетного різьбяра по дереву Юрія Шкрібляка.
Інший характер сорочок селища Верховина та прилеглих сіл. Аналізуючи сорочки, що зберігаються в музеї та у жителів Верховини, Красноїлова, Голов та інших сіл, можна виділити такі їх види. Найдавнішою, характерною для високогір'я сорочкою була "морщінка" з вуставками мережками. Ця вишивка неначе нагадує нам про те, що вишивка розвинулася від декоративних стібків, сполучень шматків тканини. Ці вустаки мали різну висоту: від 6-8 до 15-20 сантиметрів. Візерунки будувалися з горизонтальних смужок легеньких узірців. Посередині йшла ажурна візерунчаста мережка з кольорових ромбиків, трикутників, а також кривульки з обох її сторін - по одній-дві або більше смуг легкого геометричного орнаменту, вишитого переважно хрестиками. Узір завершувався поверхницею. Колорит цих вишивок ніжний, з перевагою білого, блідо - жовтого, рожевого, блакитного.
На початку XX століття поряд з "мережками" прикрашувалися сорочки "морщінки" низинковими вуставками дрібного малюнку, основним мотивом якого був ромб. Ромби укладалися рядом або утворювали ромбічну сітку. Їхні контури оздоблювалися дрібним гребінчиком, ромбиками або декоративно закрученими кучерями. На святкових сорочках вуставки були ширші, вони з обох сторін оздоблювалися трьома шнурками - "перекладними" та широкою поверхницею ("курункою").
Високий художній смак виявили вишивальниці у компонуванні орнаментів та підборі кольорів. Вишивки виконувалися переважно низинкою, а також настелюванням з чорним або темно-коричневим розводом.
У 1930 роках і особливо в післявоєнний період верховинські вуставки змінюють свій характер. З'являються нові, складних форм мотиви та композиції візерунків. Мотиви стають більші, спостерігається тенденція до декоративності, насиченості візерунків у композиційному та кольоровому відношенні. Перекриття низинкових вишивок стають більшими, внаслідок чого на чорному розводі виступають великими яскравими плямами мотиви орнаментів. Вуставки стають набагато ширші, ніж у минулому, - до 20-25 сантиметрів, обабіч середнього узору - барвисті перекладні шнурки та широка поверхниця. У деяких вуставках з двох сторін основного візерунку вишитий узірець між шнурками та поверхницею.
Для сучасних верховинських вуставок характерне те, що поряд із традиційними, строго геометричними формами появилися геометризовані рослинні мотиви: "дубовий лист", "капуст очка", "чічкатий".
Святковою сорочкою у селах високогір'я до останнього часу була сорочка-"морщінка". Поряд з нею молоді жінки та дівчата носять "викроєну".
Пазуха в "морщінках" прикрашується досить широкою вишивкою з мотивом головного орнаменту вуставок та розкиненими навколо неї ромбами. У багатьох сорочках під пазухою вишитий вазон або інша композиція з квітами, птахами та звірами.
Своєрідні особливості жіночої сорочки у населених пунктах, що межують із Закарпаттям: Ворохті, Микуличині, Яблуниці. Вуставки широкі, вишиті здебільшого хрестиками, геометричним орнаментом. У кольоровій гамі переважають червоні барви. Орнамент геометричний, складної композиції.
У післявоєнний період з'явилися сорочки з фабричного полотна, лише вишивка зроблена на домотканому полотні і вже потім нашита на готову сорочку.
Назви фрагментів вишивок указують на те, що вони запозичені у природи, тваринного світу і є специфічними лише для згаданих вище сіл: "жуки", "курячі лапки", "слонові", "оленячі". Трапляються і композиції з декоративних зображень зайчиків та оленів серед геометричних та рослинних форм. Це - явний вплив друкованих зразків.
Мотиви часто вишивають інтенсивними жовтими, оранжевими кольорами на чорному тлі, надаючи узорам цікавої декоративності, досягненої кольоровою контрастністю.
Серед надзвичайно цікавих вишивок села Микуличин зустрічаються космацькі візерунки, трактовані дещо по-іншому, ніж у Космачі: "летєчі", "дубовий лист", "черешневі"; в іншій кольоровій гамі - з перевагою червоних барв.
Оскільки ці села межують із Закарпаттям, то й у вишивках відчуваються впливи закарпатської народної вишивки, особливо сіл Лазішина, Кевелів, Ясіня й інших.
На Закарпатті у селах Рахівського району сорочки шили з відбіленого конопляного або льняного полотна. Вони однотипні, за винятком селища Великий Бичків. Однотипні за кроєм сорочки бувають декількох типів прикрашування.
У XVIII столітті жіночу сорочку без коміра густо збирали біля шиї, як і в інших східнослов'янських народів, а також у болгарів, словаків. На початку XIX століття уже з'явились вузенькі комірці. Тут цікаві крої сорочок з так званими "цвиколями" - клинцями під пахвами. У середині XIX століття на рукавах стали вишивати "совнівки" - ламані лінії, що творили розтягнутий ромб.
Нова жіноча сорочка мала вишитий вузенький комірець, до якого пришивали зав'язки-"ощинки", а пізніше - перламутрові ґудзики. У другій половині XIX століття візерунки вишивали на окремих шматках тканини, які потім нашивали на сорочки.
На жіночих сорочках на Рахівшині вишивали вуставки. Святкові сорочки шиють з шовку; вуставки на них широкі, складної геометричної композиції. Щоб вишивка була "гладка", шиють її впоперек тканини. Основний візерунок збагачується з двох сторін вузькою смужкою, угорі - поверхницею. Серед мотивів часто зустрічаються ромби з гачками на вершинах,укрупнені розетки, трикутники.
У кольоровій гамі вишивок селища Ясіня в сонячну гаму вкраплюються блакитні барви. У Рахові візерунки дещо темніші, більше в них темно-червоного кольору. Тут вишиваються також манжети та комірець. Пазуха не вишивається. Переважає техніка "хрестик".
Особливої уваги заслуговують вишивки жіночих сорочок Чернівецької області, зокрема, села Виженка Вижницького району. Для цього села характерні святкові сорочки-"рукавівки", прикрашені скісними смугами дрібного геометричного орнаменту. Кольорова гама вишивок - ясно-червона.
Поряд з вишивками бавовняними нитками у Вижниці носили також "рукавівки", вишиті бісером, їх площа повністю заповнена кочільцями або квадратиками червоного кольору (вишневого). Вуставка утворена вузькими рядками узору з дрібних мотивів, між ними - рядки пацьорків, й шнурочки.
Прикро, що на сьогодні залишаються ще слабо вивченими прекрасні вишивки сорочок надпрутянських сіл та сіл Городенківського і Снятинського районів. Лише недавно почали ми комплектувати колекції одягу
Loading...

 
 

Цікаве