WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Вишивка. Декоративний рушник - Дипломна робота

Вишивка. Декоративний рушник - Дипломна робота

матеріалу та призначення.
Кожна історична епоха вносила певні зміни у мистецтво вишивки на Гуцульщині. Поява рослинних мотивів довільного трактування - явище рідкісне, це ї є впливом вишивки сусідніх народів. Загалом же в гуцульській вишивці збереглась і постійно зазнавала розвитку давня геометрична основа. Гуцульські майстри виявили глибоке розуміння краси, своєрідної поезії геометрично-графічної лінії, гармоній форми і ритму.
Характерна риса гуцульської вишивки ХІХ - ХХ століть - поліхромність, соковита, багата, сповнена дивовижної сили декоративного звучання. У ній знайшли відображення всі барви спектральної гами. Домінуючий червоний колір у різних нюансах звучання - від найтемніших до інтенсивних оранжево-золотистих відтінків. У співвідношенні до його звучання введені жовтий, зелений, синій, чорний кольори. Так, у вишивці Верховинського району переважають лілово-фіолетові кольори, у вишивці Яворова, Річки, Брусторів домінують блакитний та зелений кольори. Виділяється вишивка найвідоміших центрів цього виду мистецтва, особливо Верховини, Криворівні, Косова, Брусторів, Космача, Яворова, Красноїлова, Вижниці, Путили, Ясіня. Яремчі, Рахова, Богдана, Косівської поляни. Поряд з домінуючою технікою вишивання низинкою тут були поширенні також хрестик, настелюваня, штапівка, шнурок, кучерявий шов.
Косівський стиль характеризується взаємовпливами традиційних прийомів гуцульської вишивки з вишивкою районів Покуття та Буковини. Цьому сприяло географічне розташування Косова на торговельному шляху, а також ярмарки, на яких, ніби на виставці, барвисто звучала вишивка як у вбері сотень і сотень жінок, так і у виробах, призначених на продаж. Можливість ознайомлення з вишивками інших районів, спричинялась до створення косівськими вишивальницями нових прийомів розташування вишивок на компонентах одягу, тканинах інтерєрного призначення.
Однією з характерних особливостей народного мистецтва є поєднання декору з формою та функцією одягу. Композиція візерунків є підпорядкованою покрою сорочки і водночас - гармонією з цілістю. Виразні лінії крою - це своєрідний декор, яким майстрині підтримують загальне звучання сорочки.
Особливості відмінних ознак у вишивці найчіткіше можна простежити на вишивках сорочок окремих осередків. Можемо виділити декілька найхарактерніших видів. Сорочка села Космач характерна тим, що в ній прикрашуються тільки вуставки. Обшивка коло шиї густо зібрана та викінчена "прошивкою", зморщені рукави закінчені "дудами". Головна увага звернена на "вуставки" (назву вуставки мали вставки на полях сорочки, ця назва згодом перейшла і на саму вишивку). Усі космацькі "вуставки" вишиті хрестиком, рідко - низинкою. З двох сторін "вуставки" - так звані "снурки", виконані гладдю дрібненькими різнобіжними стібками, що нагадують "смерічку". Над вуставкою вишита "поверхниця", утворена половиною головного візерунку та закінчена маленькими гойними вусиками вгорі, так званою "жебівочкою".
Усі космацькі вуставки мають геометричну будову. Майстрині так розвинули свої візерунки, що створили специфічний стиль космацької вишивки. Геометрична будова космацького орнаменту є стійкою мистецькою традицією, яка сягає вглиб віків.
Візерунки космацьких вишивок в поетичній формі відтворюють навколишній світ - це "ріжкаті", "ключкові", "летєчі", "пушкаті", "кучерові", "дубовий лист", "безконечник", "сливові", "черешневі", "скосики", "кнігенькові", "баранкові", "курячі лапки". Назви їх оправдані, по скільки опираються на конкретний предмет, вміло і поетично перенесений у вишивку, бездоганно, природно вплетений в єдиний орнаментальний організм.
Найулюбленіші вуставки космацьких майстринь - "летєчі". Композиція "летечих" узорів на перший погляд виглядає ніби розбитою. У ній домінує кольорова смужка омновних "космацьких кольорів", на яку накладається темно-червоний, потім яскраво-червоний, що переходить в оранжеві та ясно-червоні лінії. Смуга тягнеться зигзагом згори до низу, що викликає враження витягнутих у польоті крил. У цілій вуставці "летєчі" смуги повторюються чотири рази на 20 очок хрестиків. Поля між смужками заповнені розглекованим густим орнаментом з трикутників, зірочок, квадратиків та ромбів. Гармонійна кольорова гама, веселка гарячих барв творять радісну мальовничу цілісність композиції, надають їй монументального звучання.
Вузькі взірці прикрашують "дуди" та "прошивку". Пазуха прикрашувалася коралями і тому її не вишивали. В часі війни у жіночих сорочках появляється колір, краї якого декоровані вишивкою.
Інший характер сорочки села Пістинь. Вона пишніша за силуетом, різноманітніша у способах прикрашування, розташування вишивки, кольоровому звучанні. У Пістині виділяються три типи сорочок. Це святкова (або весільна). Сорочка найдавнішого типу, з широкими рукавами, розшитими чорними бавовняними (самодільщиною) та червоною вовняною нитками. Широкі рукави були розшиті повністю аж до рубця. Площу їх заповнювали дрібні шестикутні мотиви "грушечки" або хрестоподібні фігури, укладені вертикальними рядками. Рукави під вуставками були зібрані "призбиркою", внизу - морщені.
Вуставки вгорі оздоблені одною-двома поверхницями, над ними - три хрестоподібні фігури, уложені з ромбиків. Пазуха вишита, вишивка на широких манжетах (дудах) та вузенька обшивка. Такі сорочки вишивалися хрестиком.
Другим варіантом були сорочки вуставкові: чорні вуставки на пістинських сорочках - знак жалоби.
Після другої світової війни у Пістині появляються сорочки з "круглими" рукавами. Кроєм вони ідентичні "морщінкам". Різниця в тому, що рукави в низу не були зморщені, а викінчені зубчиками, що в'язалися гачком та оздоблювалися вишивкою, такою, як вуставки. Вузенький комірець був прикрашений вишивкою.
Подібні щодо прикрашування сорочки в Старому Косові, Вербівцях, Черганівці. Особливою декоративністю відзначаються сорочки-"рукавівки", що належать до 1930-х років. Їхні рукави суцільно вишиті вовняними нитками хрестиком, гладдю або навивними "кучерями" (кручене). Тісно один біля одного розміщені мотиви - розетки або квадратики, майже не залишаючи між собою просвіту.Композицію таких вишивок складає переважно один постійно повторюваний у відповідному ритмі елемент. Така вишивка рельєфно виступає над поверхнею тканини. Виконувалася вона чорним, оранжевим, червоним чи вишневим кольором, або двома кольорами - червоним та синім. Вуставки в таких сорочках утворювались 4-5 рядами геометричних мотивів. Це, здебільшого, горизонтально уложені клинці навпереміну двох кольорів, розділених шнурочками. Обшивка і пазуха оздоблювалася вузенькою вишивкою. Композиція рукавів цих сорочок наближена до способів вишивання.
Має свої особливості традиційна сорочка Яворова. Тут теж вишивали "рукавівки" - сорочки з вуставками. Їхні пишні широкі рукави збирали у призбірку вгорі при з'єднанні з вуставками та "морщіне" при з'єднанні з "дудами". Інше, ніж у сусідніх селах, розташування мотивів на святкових "рукавівках". Мотиви "підківкові", "вовкаті", "хрестикові", "зірнички", "штерна", розміщувались, звичайно, у шахматному порядку.
Loading...

 
 

Цікаве