WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Вишивка Покуття - Курсова робота

Вишивка Покуття - Курсова робота


Курсова робота з образотворчого мистецтва
"Вишивка Покуття"
Зміст.
Вступ 2 ст.
Розділ І. Вишивка в житті людини.
1.1. Історія розвитку вишивки. 3-5 ст.
1.2. Регіональні особливості. 6-7 ст.
Розділ ІІ. Ознайомлення з вишивкою.
2.1. Матеріали, інструменти. Техніка вишивання. 8-11 ст.
2.2. Творчість Михайлини Сабадаш. 12-19 ст.
Розділ ІІІ. Вишивка в школі. 20-24 ст.
Розділ ІV. Вишивка інтер'єрно-обрядового призначення 25-27 ст.
Висновок. 28-29 ст.
Список використаної літератури.
Додатки.
Вишивка - класичний вид українського народного мистецтва, що розкриває невичерпне багатство творчих сил народу вершини його мистецького хисту.
Дивовижне багатство художньо-емоційних рішень української народної вишивки зумовлено тим, що широко виступає в різноманітних варіантах як прикраса тканин одягового, побутового, інтер'єрно-обрядового призначення.
Дослідників народної культури постійно хвилює інший ряд проблем вишивального мистецтва. Чому вишивка зазнала такого масового поширення в творчості українського народу? Численні матеріали свідчать, що вишивкою займались, майже в кожній селянській хаті. Популярною вона була і в міському середовищі. Чим пояснити, що ніколи не зникала потреба прикрашати одяг, різноманітні вироби для житлових, громадських, культових інтер'єрів, ритуальних, святкових обрядів.
Наявні фактологічні матеріали допомагають заглянути в далеке минуле вишивального мистецтва. Вишивки на тканині і шкірі не могли довго зберігатися. Зношувалися вишиті речі, але узори з них повторювалися перефразовувалися видозмінювались. До узорів вишитих матерями, бабусями, прабабусями, дівчатами додавали нові мотиви, кольорові акценти і кожна робила це по-своєму. Але всі разом вони створювали співзвучні своєму часові складні орнаментальні композиції.
Вишивка - це радісне мистецтво і радісна сама праця над її створенням. Скільки поезій, творчих таємниць у праці вишивальниць на вечорницях, досвітках або в самотині. І пісня з вишивкою завжди поряд. Вони нерозривні супутниці життя народу. Піснями супроводжуються всі процеси праці над вишивкою. Не випадково в народі говорять: "Я цю вишивку виспіваю, доспіваю".
Історія розвитку
вишивки
Вишивка - це поширений вид декоративно-прикладного мистецтва, в якому узор та зображення виконують ручним або машинним способом на різних тканинах, шкірі, та інших матеріалах лляними, бавовняними, вовняними нитками.
Цей вид мистецтва виник давно - корені його сягають у глибину віків. Мабуть ніколи не зможемо ми довідатись, хто і коли вперше здогадався вперше втілити в узорах мотив, красу рідної природи, свої переживання та відчуття, бо з огляду на недовговічність тканини та ниток, наука позбавлена можливості точно визначити час виникнення цього мистецтва. Адже зразки найдавнішої вишивки у музеях Європи відносять до V ст. н. е., пам'ятки української вишивки збереглися лише за кілька останніх століть.
Дані археологічних розкопок свідчення літописців минулого дозволяють стверджувати, що початки мистецтва вишивання на території, яку займає сучасна Україна, сягає сивої давнини і розвиток його не переривався ніколи - починаючи з незапам'ятних часів і до наших днів.
Елементами сучасної символіки орнаментів української народної вишивки перегукуються з орнаментами, якими прикрашали посуд давні мешканці території України - трипільські племена.
Вишивкою був пер крашений одяг у скіфів - мешканців причорноморських степів, про що свідчить давньогрецький історик Геродот.
Відомо багато археологічних доказів відносно давності і поширеності народних звичаїв вишивати одяг. У с. Мартинівка, Черкаської області було знайдено скарб, що датується VІ ст. н.е. Серед інших речей тут виявлено срібні бляшки з фігурками чоловіків, одягнених у широкі сорочки з вишивкою на грудях, ще недавно так одягалися українські селяни.
Арабський мандрівник Ібн-Фадлан (Х ст. н.е.) у своїй оповіді про русів зазначає, що вони мали вишитий одяг.
У часи Київської Русі мистецтво художньої вишивки дуже високо цінувалося. Сестра Володимира Мономаха організувала в Києві, Андріївському монастирі, школу, де молоді дівчата вчилися вишивати золотом і сріблом. В Іпатіївському літописі від 1252 року говориться, що князь Данило Галицький під час зустрічі з королем був одягнений в кожух, обшитий золотими плоскими мережками.
Італійський мандрівник Мільбер де Лануа, який перебував у 1412-1421рр. на території України, згадував, що рукавиці, шапки руські були оздоблені вишивкою. На малюнках та іконах того часу бачимо зображення людей у вишиваному одязі.
На рубежі ХVІ-ХVІІ ст. починається могутня хвиля відродження української культури, розвитку різних видів мистецтва, в тому числі й вишивання.
Вишиванням на Україні займалися майже виключно жінки. Для цієї роботи використовувалась кожна зручна нагода і досвідки та вечорниці, на які дівчата збиралися довгими осінніми вечорами і години відпочинку від польових робіт.
Готуючись вийти заміж, кожна дівчина, як правило, повинна була мати багато різних вишивок. Більш заможні дівчата готували собі по 50, 80 сорочок з тонко виробленого і вибіленого полотна і для буденної роботи, свята, посагу, на весілля, навіть на смерть, тобто для потреб протягом усього життя.
Регіональні особливості
вишивки.
Снятинський, Городенківський, Коломийський і частина Тлумацького району Івано-Франківської області - виділяється в окремий чітко виражений своїми художньо-образними ознаками етнографічний район.
Переважає на Покутті червоний колір.
Варіанти червоного кольору в різних селах Покуття мали свої відмінності. У Етицеві вони мали помаранчевий відтінок, у Воронівцях і Лаківцях (Городенківського району) темно-вишенвий.
Поблизу Снятина переважав чорний колір, а біля Коломиї - темно-червоний. Улюблений узор - композиція з чотирикутників.
Особливістю народної вишивки Покуття є наявність у селах Городниці, Тимківцях, Сороках Городенківського району та в селах Русові, Микулинцях, Збручі, Видинові Снятинського району вишивок білим по білому. Це переважно узори геометричного орнаменту - восьмипроменева розетка, ламана лінія, ромби виконані вирізуванням, каменями. Біла нитка завдяки застосуванню різноманітних наскрізних технік, виколювання, створювали світло-тіньову гру кольору - від блискучо-білого до темно-сірого. З'єднувальні шви перетворювалися на широкі орнаментальні смуги, які крім утилітарної функції, несли й художньо-декоративне навантаження.
Особливістю Снятинської вишивки є наявність в орнаментах поряд з рослинними мотивами зображення птахів, вазонних світів з двома птахами.
А от на Городенківщині в селах городниці Серафинцях, Чернятині і Тимківцях побутує техніка хрестиком і давно забута, досить складна техніка вишивання "коциком" (позагліне).
Матеріали, техніка вишивання та
Loading...

 
 

Цікаве