WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Марія-Софія Дольницька – відома українська малярка (пошукова робота) - Реферат

Марія-Софія Дольницька – відома українська малярка (пошукова робота) - Реферат

виступила на збірній "Виставці трьох" (Марія Дольницька, Григор Крук та Северин Борачок), що мала місце в Нью-Йорку, в 1961 році. Там були виставлені такі її нові праці: "Тріє царі", "Червона Мадонна", "Весняна Мадонна", "Суд Паріса" та інші - разом 15 творів.
Не зважаючи на дещо послаблене здоров'я, мистець працює постійно, щораз більше вдосконалює свою техніку і не йде втертими шляхами. Своїми новими працями дивує не тільки своїх знайомих та приятелів, а передусім знавців мистецтва, бо в цих творах багато свіжості та мистецької молодості. Її композиції тепер лаконічніші, сполучені з сміливими гамами прекрасних кольорів. Хто бачив її при праці при яскравому вогні, той може порівняти її з весталкою мистецтва, яка майже 50 років служить творчому вогню і з нього вичаровує сотні неповторних мистецьких творів, що сьогодні є в усьому світі і колись свідчитимуть про великий талант української емалістки.
ОСОБА МИСТЦЯ
Радше низького ніж середнього росту. Пропорційно збудована, на перший погляд - сильна і здорова. Голова округла, очі також округлі - великі, сірі, дуже жваві, хоч деколи замріяні. Зачіска проста, волосся темне, коротке і закриває чоло аж по самі брови. Руки великі та гарні з довгими, не худими пальцями. Через низький ріст її не прийняли до театру у Львові, хоч першою її мрією в юнацькі роки було стати акторкою.
Темперамент у неї живий та активний. Любить товариство - весела, дотепна, оповідає цікаві історії та ще цікавіші анекдоти. Попри образотворче мистецтво любить музику, зокрема оперу. Мелодії Верді діють на неї стимулююче: коли вона почуває себе погано або відчуває втому, вистачить їй почути співака Протті в арії Яго, щоб набрати знову сил та певности себе. Крім оперної музики, захоплюється також українською церковною музикою. Любить гарну поезію, зокрема ліричну. Колись декламувала вірші О. Олеся та І. Франка на віденських концертах або урочистих вечорах.
До інших мистців ставиться з повагою і об'єктивно оцінює їхню творчість; вміє захоплюватися великими мистцями і не має ні крихітки заздрості щодо успіхів своїх колег. У своїй бібліотеці комплектує монографії мистців світового значення. З сучасних українських мистців високо цінить Григора Крука та Якова Гніздовського.
Сама про свою творчість говорить не радо і ставить до себе дуже високі вимоги. Ця скромність навіть шкодить їй, бо коли критики або журналісти звертаються до неї за інформативним матеріалом та фотозанятками її творів, то не дістануть майже нічого, якщо твердо не настоюють, або мусятьзадовольнитися кількома натяками на її студійні часи та кількома фотографіями найновіших праць. Вона не терпить, коли мистець робить сам собі рекламу, тому ніколи не шукає ні пресової, ні якоїсь іншої пропаганди. Коли перед другою світовою війною у Львові її приятелі-мистці хотіли видати монографію про неї і просили її написати короткий життєпис і дещо про свою діяльність, вона відповіла: "Якщо в газеті "Діло" буде поміщений некролог про мене, то мені цього вистачає". З такою скромністю сполучені її необізнаність у фінансових справах та матеріальна незацікавленість, що проявляється в цінах на її твори. Хоч вона добре знає, що таких творів у мистецькому емалі тепер майже ніхто не виконує, вона ставить ціни в тій висоті, наскільки часу присвячує для їх виготовлення, тобто враховує тільки матеріал і години праці. Коли ж доводиться їй ставити ціни для знайомих, то вона справді заклопотана і пропонує покупцеві самому визначити ціну.
Свої праці Дольницька виконує дуже солідно, з найкращого матеріалу, а з технічного погляду бездоганно. Коли щось їй не подобається, починає наново,
поки не досягне бажаного наслідку. Працює довго і багато. Коли почне один твір чи кілька нараз, то працює безперервно по 12-14 годин денно аж до закінчення даного твору. В той час вона відкладає набік усе: відвідини, листування, відпочинкове дозвілля; вся її увага та зусилля спрямовані на творчий процес. Такі довгі фізичні зусилля вичерпують її аж до перевтоми. Тоді вистачає їй двох-трьох днів суцільного відпочинку або одного гарного концерту чи подорожі до знайомих на селі. І мистець знову може починати творити, бо її організм надзвичайно сильний та витривалий, а вдача працьовита і завзята.
Перед кожним твором вона добре підготовляється до задуманої теми. Наприклад, коли працювала над іконами чотирьох євангелістів, прочитала ціле євангеліє, щоб вчутися з стилю писань відтворити характер авторів. При праці вона дуже систематична: весь творчий процес у неї упорядкований. Всі кольори емалю мають свої точні умовні знаки. Твір підготований до найменших деталей наперед. Праця в емальовій техніці дуже тяжка, зокрема в перегородчастому емалі, коли укладення рисунку при допомозі тоненьких дротиків вимагає надзвичайної вправності та певності рук, великої терпеливості і опанування себе. Також під час випалювання при дуже високій температурі (аж до 1 500° Цельсія) треба мати достатню фізичну терпеливість і силу волі, щоб з однаковою дбайливістю довести всі праці до кінця. Деякі емалі треба давати до вогню декілька разів, отож потрібне незвичайно розвинене почуття часу, бо деколи одна хвилина визначає наслідок усієї праці.
У Дольницької є ще одна прикмета, рідка у мистців. Це - точність. Ціна не тільки відповідає на листи точно, але і виконує замовлені праці на обіцяний час, при чому це почуття точності їй радше шкодить, бо не дає спокою, поки вона не віддасть замовникові твору, побоюючись завжди якихось ускладнень чи при випалюванні, чи під час транспорту.
Мистець живе скромно, її помешкання простірне, де панують порядок і чистота. Прикрасою помешкання є добірна бібліотека і кілька дрібних пам'яток з України. На стінах, крім двох родинних портретів та гравюр Наполеона, немає ні її образів, ні рисунків. Своїх емальових праць посідає мало, бо все, що зробить, швидко знаходить покупця. Зрештою, якоїсь "масової продукції" в емалі виконувати не можна. Тільки один альбом фотозняток дає відвідувачеві уявлення про довголітню працю мистця. Але й це уявлення не повне, бо не з усіх творів залишилися фотознятки, багато їх "позики з'їли".
Є ще скриня з рисунками, пастелями, акварелями та енкавстикою з різних періодів, 1924 роком почавши. Але це все може оглянути тільки дуже довірена людина, як також і її робітню з усіма її таємницями. В робітні мистець цілковито міняється. Вона поважніє І все, що робить, робить з такою увагою, якби виконувала якийсь дуже урочистий обряд. Це - служіння мистецтву і тільки мистецтву при творчому вогні.
Loading...

 
 

Цікаве