WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Мистецтво росії ХІV – ХVІІ ст. - Реферат

Мистецтво росії ХІV – ХVІІ ст. - Реферат

бути розписи церкви Іллі Пророка (1681), виконані групою живописців на чолі з Гурієм Нікітіним і Силою Савіним. Релігійні легенди служать часом лише приводом. Для зображення побутових або історичних сцен. Так, у сцені "Зцілення отрока" показані жнива.
Центральною постаттю у рос. мистецтві другої половини ХVІІ ст. був Симон Ушаков (1626-1686рр.). Це не тільки талановитий живописець-новатор, але й визначний теоретик, видатний педагог, який очолював багато років Іконописну майстерню в Оружейній палаті.
Важливим етапом у творчості Ушакова була його ікона "Трійця" (1671). Постаті ангелів в ній написані об'ємно, вони сповнені тілесної вагомості. Твір С.Ушакова "Наладження древа держави Російського" (1668) важко назвати іконою - це скоріше груповий портрет, виконаний на за-мовлення царського двору.
Отже, ХVІІ ст. завершився середньовічний період історії рос. мистецтв. Багатий досвід накопичений митцями в галузі монументального й станкового живопису, архітектури й художнього ремесла книгодрукування підготував ґрунт для нового етапу у розвитку рос. мистецтва, який наступив ХVІІІ ст.
З будов кінця ХV- початку ХVІ ст. на території, Московського Кремля слід відзначити дзвіницю Івана Великого (1505-1508) італійського архітектора Бона Фризіна. Це висока, баштоподібна споруда з кількох ярусів, які поступово зменшувалися.
Досягнення московського живопису другої половини ХV ст. пов'язані з іменем Діонісія (нар. близько 1440 - пом. після 1502 р.).
Мистецтво Діонісія завершує художні пошуки цього часу. Його розуміння людини, як втілення краси і духовної досконалості, а також художня мова творів спираються на рубльовські традиції. Разом з тим в його образах менше емоційної глибини, художник ніби варіює один і той же тип.
У середині ХVІ ст. в рос. кам'яній архітектурі під впливом народного дерев'яного зодчиства з'явився своєрідний тип церковної споруди, так званої шатрової,що поривало з усталеною традицією хрестово-купального храму.
Найяскравішим зразком такого типу культових споруд в Вознесенська церква в Коломийському (1539).
Храм являє собою високу, звужену доверху двадцятивосьмиметрову вежу. Не тільки конструкція, а й плоскі пілястри, витягнуті вікна, стрільчасті арочки в простінках, кокошники із загостреними верхами.
У Вознесенській церкві немає вівтарної апсидії, інтер'єр її не був розписаний.
Наступний шедевр рос. архітектурури - церква ПОКРОВИ "нарові-собор" Василія Блаженного" (1555-1560) був задуманий і споруджений як пам'ятник на честь взяття рос. військами Казані. Авторами будівлі були рос. майстри Постник і Барма. Восьмикутна в плані, Покровська церква складається з дев'яти окремих, композиційно об'єднаних між собою об'ємів, які утворюють мальовничу пірамідальну групу із складним силуетом. Червоно-цегляна кладка споруди неначе вишивкою пожвавлена візерунками з білого каменю: площини грати прикрашені кокошниками різної величини і форми.
Мотиви сучасності чисто побутові елементи все частіше проникаю у такий вид станкового живопису, як ікона. Так у іконі поряд з традиційними святими стали з'являтися зображення царя, цариці.
Своєрідною історичною композицією є величезна за розмірами і сильно витягнута по горизонталі ікона середини ХVІ ст. "Церква-воінствуюча" створена на честь взяття Казані. Ідея уславлення величі й сили Московської держави, царя-переможця, що повертається з тріумфом, набуває тут символічного амгоричного вираження. Дуже детально виписана, ікона вже немає тієї монументальності, що властива ранньому іконопису. Призначена не для церкви а для царських палат.
В історії Росії період ХІV-ХVІІ ст. увійшов як надзвичайно складний і напружений.
Було скинуте ненавмисне монголо-татарське Іго, розпочалося об'єднання руських земель, що завершилося в ХVІ ст. утворенням могутньої централізованої держави на чолі з Москвою, відбулося історичне возз'єднання України з Росією. Водночас тривала боротьба проти нових іноземних загарбників, зокрема з польсько-шведськими інтервентами. Дальше посилення феодальної експлуатації викликало широкі народні повстання під кер1вництво^ Івана Болотникова і Степана Разіна. Всередині феодалізму поступово визрівали елементи буржуазної суспільно-економічної формації.
Таким же складним і суперечливим був розвиток російського мистецтва цієї пори. Розквіт іконопису в першій половині ХV ст. (А.Рубльов) та монументального живопису другої половини цього століття (Діонісій), змінюється поступовим занепадом обох видів у ХVІ-ХVІІ ст. з'являться і набуває все більшого поширення "парсуна" - попередник російського портрета.
У ХVІ-ХVІІ ст. надзвичайно інтенсивно розвивається архітектура. Храм Василія Блаженного, церква в Коломенському, ансамбль в Кіжан, архітектурний комплекс Московського Кремля увійшли до скарбниці російського будівельного мистецтва як неповторні шедеври. У книжковій справі ефектний переворот зробив Іван Федоров - московський першодрукар, який у 1564 році випустив своє перше друковане видання - "АПОСТОЛ".
Найважливішим же досягненням названого періоду є те, що з колись розрізнених місцевих мистецьких шкіл поступово сформувалось єдине на-ціональне російське мистецтво.
З усіх розрізнених земель Русі найменше від монголо-татарської навали постраждав Новгород.
У кінці ХІІІ - початку ХІV ст. це місто перетворилося на великий центр Північно-Західної Русі.
Розквіт Новгорода вплинув на розвиток мистецтва, насампередархітектури. Характерним у цей період став одноглавий, невеликий, але просторими храм з однією апендою.
Класичним зразком подібної архітектури е церква Спаса Преображення на Ільїні (1374). Вона відзначається красою зовнішнього оформлення. Численні, асиметрично розташовані заглиблення в стінах у вигляді арочок, ніш, випуклих напівколонок, хрестів найрізноманітнішою форми створюють на поверхні фасадів мальовничу гру світла й тіні, що надає церкві нарядного характеру.
Інтенсивне будівництво приваблювало в Новгород не тільки архітекторів, але й живописців. Саме в Новгороді розкрився могутній талант Просавленого Феофана Грека, художника і філософа, який прибув із Візантії і знайшов на Русі свою другу Батьківщину Феофан Грек разом з новгородськими живописцями працював над розписами церкви СПАСА ПРЕОБРАЖЕННЯ на Ільіні. Живопис Феофана Грека, який зберігся тільки частково вражає оригінальністю й драматизмом образів, гостротою їх характеристик. У феофановських образах ми неначе бачимо відгомін тієї складної і багатостраждальної дійсності, сповненої тривог і боротьби, свідком якої був художник.
й ХV ст. Новгород поступово втрачає своє провідне становище. В архітектурі не з'являється нічого значного. Втрачає монументальні якості і фресковий живопис. Тільки Ікона, на яку великий вплив справила народна творчість, зберігає високі художні якості Новгородському іконопису цього часу більше, ніж будь-коли властиве народне тлумачення традиційних релігійних образів і сюжетів. Так, багато святих сприймались як покровителі людей, тварин, природи. Одним із найулюбленіших персонажів став св. Георгій, якого художники часто перетворювали в образ молодого сміливого воїна, що вбиває списом дракона - уособлення зла.
У Другій половині ХV ст. сюжети новгородських ікон стають ще різноманітнішими, їх композиція ускладнюється. Художники вводять в ікони зображення архітектури, пейзажу, різних побутових подробиць (такі ікони "Новгородці, що моляться" (1467р.).
У другій половині ХІV ст. московські князі зуміли об'єднати ряд удільних князівств у спільній боротьбі з Золотію Ордою. Історична Куликовська битва (1300), яка поклала початок вигнанню монголо-татарських завойовників, ще більше зміцнила авторитет і значення Москви.
У середині ХІV ст. навколо Кремля споруджується кам'яний мур (близько 2 км) з дев'ятьма баштами.
До Москви - нового художнього центра-потяглися архітектори, художники. До Москви переїхав і Феофан Грек. У Москві розрів і розквітнув талант Андрія Рубльва (1360-1430), творчість якого стала одним з найвищих досягнень російської культури.
Відомості про художника, які дійшли до нас, дуже скупі. Відомо, що Рубльов був монахом Юність його пройшла в Троіці-Сергієвському монастирі.
Рубльов прагнув втілити у мистецтві своє розуміння сучасного ідеалу. Образи художника відзначаються великою людяністю, сповнені почуттям, світлої парості, душевної чистоти й гармонії.
Своїм мистецтвом Рубльов хотів піднести людину, розкрити її моральну красу, вселити в її душу впевненість і надію.
Loading...

 
 

Цікаве