WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Мистецтво росії ХІV – ХVІІ ст. - Реферат

Мистецтво росії ХІV – ХVІІ ст. - Реферат


Реферат на тему:
МИСТЕЦТВО РОСІЇ ХІV - ХVІІ ст.
Мистецтво Росії бере свій початок від мистецтва Київської Русі. В ХП та на початку ХІІІ ст. російське мистецтво стає самостійним і виділяються окремі князівства: Ростово-Суздальське, Новгородське та інше.
Татаро-монгольські набіги та майже двохсот річна іноземне Іго дотримали розвиток мистецтва майже по всій території Росії, крім Новгорода та Пскова, які не платили дань Золотій Орді.
І тільки й ХV ст. скинувши татаро-монгольське Іго князівства об'єдналися навколо Москви і наступає новий підйом.
ХV ст. можна рахувати золотим століттям російського мистецтва, а твори московської школи - його класикою.
Російське мистецтво розвивалось в загальному руслі середньовічної культури. Так як і в Європі залишалось переважно церковним, культовим і дотримувалось встановленої неонографії. Художні принципи не мали великої різниці між професійним та народним мистецтвом. Воно також було оправою ремісників.
Фактично російське мистецтво на було ні галуззю візантійського, ні аналогом західного, у нього був свій характер, який можна назвати мистецтвом й епічно-билинного складу.
Візантійські художні традиції, які поширились в Російському мистецтві швидко трансформувались в атмосфері демократичності, простоти, навіть просто народність. Найбільш це відбувається а архітектурі. Основними спорудами були церкви, дзвіниці, які будувались у великій кількості. Стародавні зодчі вміли безпомилково вибирати місця для храмів-по берега річкових шляхів, на висотах, щоб було добре видно. Церкви не були, дуже високими, не були гострокінцевими як готич. Для них характерна компактна пластичність, скругленість форм.
В ХІІ ст. виробився характерний російський тип хрестово-купольного білокам'яного храму.
В ХІІ ст. художня першість належала Володимиро-Суздальському кня-зівству. Тут була створена неповторна архітектура. Дослідники довгий час не могли дійти спільного висновку, де тільки не шукали прототипи і у Візантії, в романськ. м-ві на Сході. Деякі спільні риси знаходимо, але в більшості це самостійна і неповторна архітектура.
- церква Покрова на Нерлі (1165р.)
- Дмитрівський Собор у Володимирі (1197р.)
Мистецтво Новгорода та Пскова було простим, цілісним. Споконвічні народні печатки тут були найміцнішими. Після спорудження величної Новгородської Софії, Юр'єва та Антонієвого монастирів фактично не споруджувати великих храмів.
В середині храми розписувались. Мозаїка, яка процвітала в Києві, ненабула розвитку в Росії, частіше використовувалась фреска, а згодом найпоширенішою формою живопису стала ікона. Найбільш відомими пам'ятками є:
- цикл розписів новгородського храму Спаса на нередиці. Церква була розгромлена у війну, зараз реставрована і збереглась невелика кількість фресок. Вони являють цілу галерею "внуків Даждьбога" в образах християн-ських святих.
В ХІV ст. у Новгороді працював Феофан Грек, художник, який приїхав із Візантії в Росію, де його мистецтво пустило глибоке коріння і принесло результат. Для його робіт характерна динамічність: білі штрихи оживляють темно-теракотові вузькі обличчя - ТРОЙЦЯ. Фреска в церкві Спаса Преображення.
Пізніше Феофан Грек працював в Москві і напевне був одним із вчителів Андрія Врубльова.
Найбільш широко та яскраво ніж в розписах стін, розкривається російське мистецтво і в іконописі.
ІКОНА - це також класична форма середньовічного мистецтва, як для Стародавньої Греції - статуя, для Єгипту - рельєф, для Візантії - мозаїка.
Згодом Ікони розвиваються в особливий жанр середньовікової картини: це не тільки фігури та обличчя святих, а і сюжетні зображення подій євангельської історії,
Приблизно а ХІV ст. ікони об'єднують. А в загальну композицій - перегородку, яка відокремлює вівтар. ІКОНОПОСТАС - російський винахід, який не знала Візантія, ікони в іконостасі розміщувались в декілька горизонтальних ярусів, в центрі - де ісусний чин - фігура Христа на троні, по сторонам від нього ікони із фігурами Марії та святих.
ІКОНА - (від гр. еікоп - зображення, образ)- християнській релігії твір живопису, який е предметом культу, головним чином в країнах, де утвер-дилась східна вітка християнства - православна (Візантія, Київська Русь, Болгарія і т.д.).
Ікону ще називають образом, так як зображення, яке створює на ній художник, являється згідно з вченням церкви, не відтворенням, а тільки символічним відображенням, а звідси умовним образом християнського свя-того або якої-небудь сцени із Святого Письма.
Мистецтво написання ікон називають іконописанням. Сюжет і композиція ікони були підчинені строгим правилам церкви, колонам, які рівнялися до візантійських зразків.
Ікону писали на дерев'яній дошці, живопис виконувався поверх ґрунту ("левкаса") фарбами, так званою яєчною темперою, в яких порошок фарби-пігмент, зміщувався з жовтками курячого яйця.
Зображення на іконі будується по особливих законах. Передусім в ній відсутня лінійна перспектива, декоративно трактується колір. На відміну від картини в іконі немає розгорнутої дії, іконописці прогнули до вираження довгочасного стану. Це пояснюється особливостями змісту середньовічного мистецтва і зв'язана з загальним світобаченням того часу. Найталановитіших із художників-іконописців вміли в рамках строгої церковної регламентації створювати видатні твори, які володіють великою образною виразність, які несуть в собі, недивлячись на властиву їм умовність.
Російський "проторенесанс" так і не переріс в худ-й РЕНЕСАНЕ, подібний італійському. Останнім сроком була творчість ДІОНІСІЯ (ХV-ХVІ ст.)
ДІОНІСІЮ належать розписи стін церкви Ферапонтова монастиря в Білозерському краї. Монастир залишився одним Із найяскравіших пам'ят-ників стародавнього Російського мистецтва.
ІКОНА "РОЗПЯ'ТТЯ" 1500 р.
В ХV ст. в Росії проходять зміни, невеликі князівства об'єднуються навколо Москви. Обирається перший "государь" всея Руси", який починає велику розбудову Москви, прикрашаючи її як "третій РИМ" виписав італійських архітекторів для керівництва будівництвом соборів в Кремлі, іноземні зодчі уберегли національний російський характер архітектури:
- УСПЕНСЬКИЙ СОБОР в Московському Кремлі 1475-1479рр. споруджено італійцем ФІОРАВАНТІ.
В ХVІ ст. виникає новий тип в архітектурі шатрового храму відродивши давні традиції дерев'яного зодчества:
- ранній і найкращий зразок такого меморіального типу є церква Вознесіння в Коломенському.
Шатрові споруди пізніше будувались скрізь, особливо в наступні століття (особливо ХVІІ ст.);
- храм Покрова (ВАСИЛЯ БЛАЖЕННОГО в Москві на червоній площі). Зодчі росіяни БАРМА ТА ПОСІНІК, звернених до ХРИСТА. Верхні яруси займали погрудні зображення богоматері та пророків, внизу на царських воротах і по боках від них - БЛАГОВІЩЕННЯ, євангелісти та зображення святого, кому присвячений храм.
Одним із найвідоміших іконописців ХV ст. - є Андрій Рубльов. Його ім'я часто згадувалось в літописах. Але досить важкосудити, які із творів належать руці великого майстра:
- розписи стін УСПЕНСЬКОГО СОБОРУ у Володимирі;
- ІКОНА ТРІЙЦЯ 1420р. (Третьяковська галерея);
- СПАС ІКОНА із ЗВЕНИГОРОДСЬКОГО ЧИНА І420р.
Ще одним шедевром московського іконопису - "Видіння ангела жінкам-мироносицям";
- Покладіння в гріб ікона ост. четв. 15 століття
- РІЗДЗО ХРИСТОВО, ікона ХV ст.
У ХVІ ст. продовжувавши розвиток рукописної книги. Щоправда, характер її оформлення змінюється, пишно фламентовані, розмальовані золотом євангелія та псалтирі стають рідкістю.
Але справжню революцію у книжковій справі зробило книгодрукування. У 1564р. московський першодрукар Іван Федоров випустив у світ першу, нерукотворну книгу - "Апостол".
Для архітектури ХVІІ ст. характерно не лише збільшення будівництва кам'яних споруд, а й прагнення зодчих надати церковній будівлі характеру світської. Прикладам такої архітектури є Теремський палац у Москві (1635-1636рр.) Вікна, портали входів, стіни прикрашені розписом, різьбленим каменем, металом.
Яскравим прикладом кам'яної архітектурі цього періоду є церква Покрови у Філях (1693-1694). По трьох сторонах хреста мальовничо розмістились відкриті галереї з широкими сходовими маршами, утворюючи підніжжя над яким височить сама баштоподібна споруда. Широкі, світлі вікна, білі Декоративні наличники, тонкі колонки, ажурні гребінці над вікнами.
Аналогічні процеси спостерігались 1 в живопису ХУП ст. фреска поступово втрачала свою монументальність.
Характерним прикладом можуть
Loading...

 
 

Цікаве