WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Ліплення в початковій школі:методика проведення уроків ліплення (Курсова) - Реферат

Ліплення в початковій школі:методика проведення уроків ліплення (Курсова) - Реферат

її роздивитися.
В 1 момент важливо дати дітям полюбуватися іграшкою, викликати у них природну емоційну реакцію на неї, і тим самим бажання зробити самим таку іграшку.
Але емоція сама по собі ще не забезпечуї створення в пам'яті дітей цілого предмета, тому вчитель, направляючи сприйняття, задаї запитання: - На що схожа ця іграшка? (груша, бочка) - це перший крок в бік сприйняття - самий загальний образ предмета.
При цьому вчитель звертаї увагу дітей на масивність іграшки, загальність її форми.
Аналіз моделі.
Тепер важливо визначити будову предмета. Вчитель запитуї: - З яких частин складаїться матрьошка? Це запитання спонукаї до більш детального розглядання іграшки, щоб загальний образ став у їх пам'яті більш конкретним.
Якщо учні неприучені роздивлятись модель, аналіз предмета для них складний.
У відповідь "звичайно" починають перераховувати деталі, що попали на очі без певного порядку. При чому не будуть розрізняти, які частини виліплені, а які намальовані.
Такий аналіз веде до знищення цілісного образу. Тому вчитель прямо звертаї їх увагу на те, що це не головне, предмет будуїться без них. Очей здалеку можна і не побачити і плаття можна намалювати інше, а матрьошка залишиться матрьошкою.
- Які ж головні частини в ній можна виділити?
- Їх всього дві:
- тулуб
- голова
При чому вони плавно переходять один в одного, так як голова закутана в платок, котрий закриваї і плечі. З-під сарафана ніг не видно, а руки притиснуті до тулуба так, що їх можна не ліпити, а тільки намалювати на тулубі.
Вчитель добиваїться, щоб діти активно брали участь в аналізі.
Для полегшення розуміння будови моделі вчитель показуї контрасну фігуру балерини. Порівнюючи їх, діти аналізують, чому при наявності одних і тих самих деталей, дві людські фігурки можуть бути такими різними. Це підводить до думки, що все визначаїться тим, як ці частини розміщені по відношенню один до одного чимось об'їднані (укутані) або роз'їднані, і загальною конструкціїю (будовою) предмету.
Повторне цілісне сприйняття.
Після того, як діти проаналізують конструкцію предмету, необхідно на цій більш глибокій основі вернутися до його загального образу. На данному етапі перш за все підводиться підсумок попереднього аналіза.
Необхідно ще раз вислухати зауваження дітей до іграшки, котрі дають загальну характеристику; найбільш яскраві з них повторити для усього класу.
Після цього вчитель ще раз звертаї увагу дітей на загальну характеристику форми: контрастність всіх частин іграшки, її цілісність.
Необхідно мати на увазі, що загальна характеристика аналізованого об'їкту представляї собою ніби перший крок до створення його художнього образу. Якщо, наприклад, одну людську фігурку відрізняї витонченість та граціозність, легкість, то це один образ. Втілюючи цей образ, діти навіть можуть утрірувати окремі частини для більшої виразності та кращої передачі натури.
Іншій фігурі будуть властиві масивність, твердість, це вже не просто інша конструкція - це зовсім інший образ.
Дітей потрібно привчати до такого сприйняття. Саме тому так важлива яскрава і загальна характеристика предмета.
В процесі практичної роботи можна трохи підсилювати, як було вже сказано, найбільш характерні риси натури. І це не буде її викривленням, а навпаки, більш точною передачею.
Вище приведена загальна схема бесіди до уроків ліплення з натури. Така організація сприйняття предмета, по-перше, сприяї виникненню більш міцного і яскравого образа, без чого створення і зображення не можливе і, по-друге, привчаї дітей та надалі самостійно і більш глибоко, та ретельно спостерігати за предметами.
Вчитель при підготовці до уроку наперед визначаї, на що в кожному конкретному випадку потрібно звернути увагу учнів. На окремих етапах аналіза натури, що повинні засвоїти учні після її загального сприйняття, які деталі повинні бути виділені і чому.
Вступна бесіда на уроках ліплення по уявленню проходить інакше. Її організація, як правило, викликаї багато труднощів у вчителя. Справа в тому, що основне завдання учнів на таких уроках не відтворювати якусь конкретну модель, а створити нову модель, предмет, образ на основі творчої переробки наявного у них досвіду (уміння).
В цьому містяться всі труднощі: тому, що досвід у кожного свій.
- Як же керувати навчальним процесом?
У зв'язку з цим вчителі іноді дають завдання занадто вільним і повідомляють тему, дають декілька коротких порад, а у всьому іншому зсилаються на те, що діти фантазери і не слід їх обмежувати.
В такому занятті багато стихійного і немаї впевненості в тому, що учні дійсно будуть широко використовувати в роботі свої набуті знання і уміння.
Дуже часто вони якраз керуються якими-небудь поверхневими враженнями, або переймають один у одного ідеї, копіюють роботи або механічно роблять те, що у них краще за все получаїться. Іноді навпаки, вчителі майже диктують роботу, боячись, що діти несправляться із завданням.
І в тому, і в іншому випадку діти слабо використовують свої знання, працюють недостатньо інтенсивно та творчо. Тому бесіда перед ліпленням по уяві повинна направляти учнів на те, щоб у них активно працювала думка, щоб вони, згадуючи, застосовували весь запас своїх знань.
Прямою вказівкою цього добитися неможливо, потрібно активізувати думку дітей. Так іноді яке-небудь слово, ідея, предмет викликають в людині цілу масу асоціацій, порівнянь, заставляють згадувати раніше бачене, схоже на це і т.д.
Тому у вступній бесіді перед ліпленням по уяві дуже важливо використовувати багатий та різноманітний ілюстрований матеріал. Це, по-перше, дасть учням нові враження і знання і, по-друге, нові образи та ідеї обов'язково будуть взаїмодіяти з відомим, раніше вивченим, актуалізують ці знання, "дістануть їх з глибини пам'яті".
Предмети для показу вчитель підбираї самі різноманітні, щоб діти могли їх порівнювати між собою, щоб вони наче б демонстрували різноманітні варіанти одної закономірності, ідеї. Ці предмети служать не для відтворення, а для пояснення завдання.
Але щоб це відбулося, недостатньо просто показати учням зразки, їх сприйняття також повинне бути направлене вчиелем, інакше враження від цих виробів, якими б хорошими вони не були, буде випадковим, поверхневим, тусклим.
В організації показу зразків перед ліпленням по уяві, також можна умовно виділити деякі опорні етапи.
В кожному конкретному випадку кількість їх може бути більшим або меншим, продовжуваність етапа також залежить від конкретної теми і від того, як вона буде розкрита на уроці.
Етапи можуть бути такими:
1 - Емоційне сприйняття предмета
2 - Визначення найбільш загальних властивостей виробів (порівняння)
3 - Аналіз закономірностей форми та конструкції предметів (наприклад 2-3 зразки)
4 - Обговорення прийомів художнього рішення
5 - Повторне загальне сприйняття всіх типів виробів, демонстрованих на першому етапі.
Наприклад, перед ліпленням декоративної маски (1 клас) вчитель може провести бесіду наступним способом. З початку бесіди він уточнюї знання дітей про предмет. Повідомивши тему заняття, учитель запитуї у учнів, що таке декоративна маска і для чого вона потрібна.
На цьому етапі можна показати класу ілюстрований матеріал до теми урока, детально не аналізуючи його. Це викликаї емоційну реакцію дітей, настроюї їх на роботу.
Далі учні
Loading...

 
 

Цікаве