WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОбразотворче мистецтво → Ліплення в початковій школі:методика проведення уроків ліплення (Курсова) - Реферат

Ліплення в початковій школі:методика проведення уроків ліплення (Курсова) - Реферат

вона застосовується.
Одна із основних задач уроків ліплення - розвиток творчого мислення учнів, тому необхідно першза все турбуватися не про те , щоб діти виліпили якійсь виріб, а про те , щоб в процесі роботи у них розвивалос визначення якості особистості і розуму. Окрім цього на уроках лілення немало важливе значення має наявність у у чнів здібностей:
1. Уміння сприйняти дійсніть і конструювати образ, уяву.
2. Художньої інтуіції, чутливості до здорової форми, гармонійності деталей.
3. Критичності, гнучкості та орігінальності мислення.
4. Пізнавальної самостійності та акивності.
Відомо, що розвиває те навчання, яке засноване на акивності, самостійності та ініціативі учнів. Але для того, щоб ці якості могли проявитись у робаті, на уроках необхідно створити відповідні умови, застосовувати відповідні цим умовам методи та прийоми навчання.
Робота за зразком спонукає дітей до механічного засвоєння матеріалу і стає серьозною перешкодою у розвитку дітей.
Розглянемо в якості приклада бесіду на уроці ліплення чашки (1 клас).
Це тема одна з традиційних в початковій школі, вона містить в собі великі пізнавальні і розвиваючі можливості для учнів. Але для досягнення поставленої мети, урок повинен бути відповідно побудований.
Порівняємо 2 види організації даного заняття.
1. Поширений на практиці варіант, коли кожна дія учнів на уроці підкорена суворому керівництву.
У вступній бесіді, учитель використовуючи зразок, пояснює з яких частин складається виріб, повторює, як діти це запам'ятали; далі розповідає, як його можна зробити, після чого кожен учень ліпить чашку.
В результаті чого діти засвоюють будову виробу, деяки прийоми його виготовлення, розвивають та удосконалюють навички роботи з глиною (пластелином).
Але ця тема може дати значно більше в емоційно-естетичному і інтелектуальному розвитку учнів, якщо в хід уроку ввести окремі розвиваючі елементи.
Перш за все це - органічне, звичайне для даного заняття коло знань та понять, які дітям необхідно засвоїти.
Бесіда такого варіанта уроку може будуватися таким чином.
Спочатку вчитель акцентує увагу дітей на емоційному сприйнятті зразків, підбираючи для показу вироби різноманітні по формі, величіні, матеріалу та призначенню.
Потім учні за допомогою вчителя аналізують властивості та закономірності виробів.
На цьому етапі потрібно зауважити, що заключається зміст форми та побудови чашки від деяких факторів: що значить органічне поєднання краси та раціональності, зручності. Ще при першому спостереженні зразків учні дивуються невичерпаному різноманіттю цих однакових по загальному призначенню та будові виробів.
Це для дітей важливе відкриття. Вони також визнають, що добре знайомий предмет повинен задовольняти якісь вимоги,про які вони раніше не замислювались: бути зручним та гарним.
Увагу учнів до цього боку виробів можна повернути порівнянням. Спочатку показати дві зручні у використанні чашки, але одна з яких виконана більш художньо.
Відповідаючи на запитання вчителя " Якою чашкою приємніше користуватися, та чому?", діти відмічають, що приємніше користуватися гарною чашкою, вони виділяють таким чином красу кожної чашки, як необхідну якість.
Далі, можна порівняти дві чашки одна з яких меншзручна у використанні.
В даному випадку краща буде та, котра зручніша. Таким чином діти засвоюють основну закономірність: одна з головних властивостей які повинна мати чашка.
Наступне, що вони повинні зрозуміти в результаті бесіди,- як ця закономірність проявляється у виробах. Вчитель не диктує цих законів, а навчає дітей розмірковувати. Чашка для кофе та кружка для кваса. Що означає для кожної з них бути зручною та гарною? Які технічні рішення можливі в одній і неможливі в іншій? А можливо немає ніякої різниці?
Якщо кружка для кваса хороша, велика, навіть трохи груба, з товстими стінками і не обов'язково гладкими, і це буде гарно - то для кофейної чашки це не потрібно. Вона повинна бути маленькою, з тонкими стінками , більш витонченої форми із тонкою розкраскою.
Якщо на цьому занятті учні дістануть завдвння виліпити виріб з більш конкретним призначенням ( у кожного своє!), це змусить їх більш активно продумувати всі сторони виконуваного виробу:
форму;
величину;
розкраску.
Але в залежності від призначення. Діти можуть ліпити чашки і для героїв казок : Бармалія, Мальвіни і т.д.
На обговореня прийомів художнього рішення виробів вчитель звертає увагу в зв'язку з розглядом та аналізом предметів вцілому, так як художнє вирішення їх не відокремлене від інших якостей, та навіть визначає всі інші сторони виробів.
Діти повинні зрозуміти, що не зовнішні прекраси роблять виріб художнім, а краса пропорцій та ліній контура, зміст прикрас.
Під час бесіди виділяються і приклади обробки поверхні виробів. Не у всякому виробі вона рівна і гладка: іноді нерівна поверхня передаї особливості виробу (медвідь). В окремих випадках вона необхідна для підсилення художнього вираження характера предмета.
При цьому учні не вивчають ніяких спеціальних законів, розвиваїться їх художнї чуття, вони підходять до розуміння того, що ці закони все-таки існують, що в художньому образі все поїднане не менш важливою вимогою до уроку, на котрому розвиваються творчі здібності учнів, ї сама атмосфера, стиль роботи. Безумовно, тут уже не може бути місця суворій, сухій регламентації кожної дії, кожної відповіді. Необхідно підтримувати в діях усіляке прагнення до ініціативи, оригінальності суджень, не забуваючи при цьому, звісно, тактовно оцінювати її розумність і доцільність.
Це вимога зовсім не означаї анархію на уроці. Вчитель керуї кожним його етапом, направляї дію та думки дітей, але не шляхом диктовки, авідповідно до можливостей кожного учня.
На занятті важливий емоційний підйом, котрий в першу чергу прямуї від вчителя. Такий підйом, як правило, не можливо створити штучно, тому вчитель повинен підбирати для показу зразки таких виробів, які подобаються йому самому, інакше він не зможе про них розповідати з захопленням і захопити учнів ідеїю урока. Звісно, при цьому потрібно уникати надмірності. Відчуття міри, гармонійність всіх частин уроку, доцільність кожної фрази та інтонації це головні вимоги, котрі забезпечують його естетичність.
6.Вступні беседи на уроках ліплення.
Вступні бесіди застосовуються на кожному уроці. На цьому етапі пояснюїться зміст і характер роботи, а зміст кожної роботи різний. Отже і бесіди на них мають свої особливості.
На уроках ліплення з натури важливо створити повне уявлення певного предмету, навчити прийомам ціленаправленого спостереження.
Така бесіда будуїться на сприйнятті учнями об'їкта зображення.
Спостереження повинні привчати виділяти, в першу чергу, головне та загальне в предметі, а не виділені, але переважні деталі.
Методика організації сприйняття натури, розроблена Н.П.Сакуліною для роботи з дітьми дошкільного віку, даї хороші результати і в початковій школі.
За ціїю методикою виділяються наступні етапи:
1) Сприйняття предмету в цілому;
2) Аналіз його будови;
3) Повторне цілісне сприйняття.
Таку послідовність можна вважати своїрідним правилом в процесі сприйняття предметів, дотримуючись якого діти дістають найбільш повне уявлення про них.
Роздивимось детальніше хід такої бесіди на прикладі урока ліплення з натури 1 клас.
Цілісне сприйняття.
Вчитель показуї дітям матрьошку та пропонуї уважно
Loading...

 
 

Цікаве